"Мета гібридної війни – відокремити населення від держави. Показати, що люди при владі – купка маргіналів, які не мають жодної підтримки" – Любов Цибульська

"Мета гібридної війни – відокремити населення від держави. Показати, що люди при владі – купка маргіналів, які не мають жодної підтримки" –  Любов Цибульська

Про інформаційні атаки Російської Федерації та як уберегти себе від маніпуляцій в ефірі радіо "Культура" розповіла перша керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, експертка з протидії гібридним загрозам Любов Цибульська.

0:00 0:00
10
1x
Програма:

Чи можна сказати, що інформаційна війна в останні місяці загострилась?

Гібридних атак, кібератак стало більше. У соціальних мережах поширюється дуже багато дезінформації, мета якої – посіяти паніку, недовіру до держави. Бачимо багато контроверсійної інформації про те, що відбувається на наших кордонах – усе це і є гібридна війна. Вона триває давно, ми не прокинулися кілька тижнів тому, зрозумівши, що ось ворожі війська перебувають на наших кордонах. Міжнародні журналісти зараз дуже здивовані, чому немає на вулицях паніки, а її немає тому, що ми знали, звідки йде загроза, ми знали, хто наш ворог. Російська Федерація напала на нас 8 років тому. Сьогодні ми спостерігаємо значне загострення інформаційної війни й повинні зрозуміти, яким чином протистояти ворогу і в цьому новому витку боротьби.

Чи навчились українці фільтрувати інформацію, яка до них потрапляє?

Хтось краще розбирається, хтось гірше, проте загалом рівень стійкості зріс. Ми вміємо розрізняти меседжі й наративи, які ворог поширює, і які грають йому на руку. Це ж стосується й медіа. У 2014–2015 рр. наші ЗМІ були ретрансляторами російської пропаганди, не навмисне, звісно. Уся країна була охоплена панікою, наприклад, через події в Іловайську, джерелом цієї паніки були саме російські спецслужби, які поширювали повідомлення, а українські медіа їх підхоплювали. Тоді проводили дуже потужні інформаційні кампанії в соціальних мережах, у нас ще не були заборонені "Вконтакте" та "Однокласники", ще й працювало багато російських і проросійських медіа. Сьогодні можна сказати, що ми вже вивчили основних гравців на цьому полі, знаємо, хто працює на Кремль.

Щодо яких тем відбуваються найпотужніші інформаційні атаки?

Доводиться пояснювати західним медіа, які думають, що російська пропагандистська машина просуває тут проросійські меседжі, що насправді Кремль відмовився від цієї тактики ще в 2015 р. Росія зрозуміла, що не знайде тут критичну масу людей, які б хотіли приєднатися до "русского мира". Тоді вони вдалися до іншої тактики – тактики використання вразливостей. Коли кожна проблема, кожна помилка стає майданчиком для втручання й атаки. Тема з пандемією, вакцинацією, коронавірусом була використана нашим ворогом, щоб показати, як не дає собі ради наша держава чи окремі її інституції. Це робиться для того, щоб поляризувати суспільство, посіяти цю недовіру до України як до держави. Це і є мета Росії зараз як на міжнародній арені, так і всередині нашої країни – посіяти зневіру в державній спроможності, відокремити населення від держави. Показати, що уряд, люди при владі – купка маргіналів, які не мають жодної підтримки. Звичайно, що варто ставити під сумнів, критикувати рішення окремих осіб, але не інституцій  цілому. Щоб не було висловів: "Ось ця Верховна Рада…" Варто пам’ятати, що в кожній інституції працюють різні люди.  

Останній місяць основна тема – це можлива велика війна й атака на Київ. Я не кажу просто війна, оскільки вона триває вже 8 років. Ціла хвиля з’явилася повідомлень про замінування, з’явилася низка кібератак, покликаних розкритикувати в тому числі додаток "Дія", тобто показати громадянам, що, бачите, ваша держава вас не захищає, ваші дані були злиті, хоча це не так. Плюс дезінформація, плюс політична напруга й тиск на наших міжнародних партнерів, плюс сама присутність російських військ на наших кордонах, заяви окремих політичних осіб, так званих сателітів Російської Федерації. Ми зараз почули дуже дивні контроверсійні заяви від певних осіб у Німеччині, президента Хорватії, від Угорських посадовців. Це все дає відчуття максимальної напруги і створює небезпечну ситуацію.

Коли дивишся на візуалізацію інформаційних атак, легко розумієш, що це саме атаки, настільки агресивно поширюється той чи інший меседж, Російська Федерація задіює всі свої можливі канали, з якою швидкістю вона це робить. До прикладу візьмемо ситуацію у Нових Санжарах, мешканців яких усі телеканали світу показали як варварів, що зустрічають евакуйованих з Китаю людей з каміннями, максимально агресивно до них ставляться. Хоча насправді в той час в Нових Санжарах була проведена інформаційна операція, місцеві отримували фейкові листи ніби від МВС і МОЗ з повідомленнями, що до них їдуть інфіковані люди. Мешканців без їхньої згоди додавали у групи в "Вайбер", де поширювали панічні повідомлення, "ось до нас їдуть ці люди, вони інфіковані, давайте протестувати". Є багато свідчень мешканців Нових Санжарів, які  намагалися залишити ці чати, але через 10–15 хвилин їх знову туди додавали. Усе це мало ознаки серйозної інформаційної атаки. Як результат – на евакуйованих нападали, кидали каміння в автобуси з людьми.

Якими мережами поширюється найбільше дезінформації?

Росія побачила, що наші мережі "Фейсбук" та "Твіттер" виявляють скоординовану неприродню активність, звітують про неї, і тепер поширювати дезінформацію через ботів та тролів стало важче. Тому вони змінюють тактику і наймають місцеві піар-кампанії. Останній звіт мережі "Фейсбук" був саме про це. Дедалі більше використовується "Телеграм" та "Вайбер", вони стали основними платформами для поширюється дезінформації. Ми знаємо, що СБУ оприлюднила дані про цілу мережу телеграм-каналів, які поширювали дезінформацію й координувалися російським спецслужбами, зокрема ГРУ. В Україні цю дезінформацію поширювали проросійські політики та активісти, які читали такі телеграм-канали.

Як навчитися відсіювати фейкові повідомлення?

Я завжди закликаю людей не перенасичувати себе інформацією, тому що її надто багато, вона ллється звідусіль, буквально вимагає, щоб ми все це побачили, прочитали. Краще вибрати 2, 3, 4 новинні джерела, яким ви довіряєте, і звертатися до них. Не варто скролити безкінечні сторінки соціальних мереж, бо ти сидиш і ніби шукаєш страшні новини.

Варто уникати й емоційних повідомлень, адже часто ми не знаємо, хто за ними стоїть. Не натискати на всі ці клікабельні заголовки, які викликають обурення, страх, паніку. Страх – найкращий ґрунт для будь-якого впливу, тому що наша здатність мислити критично, воля паралізовані, ми не можемо зібратися з думками й ухвалити правильне рішення. Треба розуміти, що це насправді гра в довгу, гра на виснаження. Не варто думати, що воно раз і закінчиться, ми вже, подивіться, скільки років у цій боротьбі. І очевидно, що перебуватимемо в ній і надалі. Росія продовжує нарощувати свої потужності, вкладає надзвичайно великі гроші.

Треба сказати, що ми дуже добре тримаємось, і Україна за ці 8 років насправді не програла й не програє інформаційну війну.

Фото: Укрінформ

Останні новини
Переорієнтація на дешевші харчі та покупка як ліки. Експерти про "Чорну п’ятницю"
Переорієнтація на дешевші харчі та покупка як ліки. Експерти про "Чорну п’ятницю"
Ніжність та іронія: Fiїnka видала сингл "Колискова"
Ніжність та іронія: Fiїnka видала сингл "Колискова"
Храпчинський: "Основний пріоритет ворога – енергетика і виробничі потужності"
Храпчинський: "Основний пріоритет ворога – енергетика і виробничі потужності"
Підтримати та обійняти кожного: Karooka випустила надихаючий трек "Сіяти світло"
Підтримати та обійняти кожного: Karooka випустила надихаючий трек "Сіяти світло"
Чи варто ризикувати своїм серцем?: UNAKK презентував сингл "Експеримент"
Чи варто ризикувати своїм серцем?: UNAKK презентував сингл "Експеримент"
Новини по темі
Радіотеатр: традиція, закладена Українським Радіо у 30-х роках минулого століття
Рейган на зустрічі з Горбачовим цитував "Український вісник". Кендзьор про створення легендарного самвидаву
Дуже важливо, що пам’ятання про загиблих відбувається вже під час війни ― Стичинський
Зробити театр масок було моєю університетською мрією — режисер Давид Петросян про виставу "Слуга двох панів"
"Король Артур ― це кожен із нас". Анна Гадецька і Рок Фаргас про прем'єру semi-опери