war

"Нормандський формат": про що домовилися політичні радники?

26.01.2022 р., 22:45

Сьогодні у Парижі відбулася зустріч радників країн "нормандської четвірки", на якій представники України, Росії, Німеччини та Франції обговорили кроки з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Про що могли домовитися радники Українське радіо дізнавалось в експерта Центру оборонних стратегій Олександра Хари.

"Думаю, від цієї зустрічі навряд чи варто очікувати чогось проривного, такого, що змінить наше життя. Ми знаходимося в патовій ситуації, оскільки вимоги Росії занадто високі. Враховуючи накопичення сил та засобів на наших кордонах та на окупованих територіях, погрозливу риторику та намагання ескалювати ситуацію, годі очікувати зміни позиції Росії. Вони навпаки тиснутимуть на нас більше, аби ми фактично погодилися на капітуляцію, неприйнятні для нас речі, такі як прямі перемовини з російськими проксі-силами, які воюють в Донецьку та Луганську в інтересах РФ", висловив свою думку Олександр Хара.

Він розповів, що за інформацією німецьких ЗМІ, на зустрічі домовилися про те, що в подальшому Україна вестиме перемовини з представниками ОРДЛО: "Безумовно, це спроба вплинути на нашу позицію і, напевно,  розділити українське суспільство і владу. Це грає на руку Росії".

"Команді Зеленського можна було віддати належне до останнього часу. Адже загострення з РФ  це свідчення того, що Росія втратила інструменти впливу на внутрішньополітичні події в Україні. Єдине, що мені не сподобалося,  це те, що напередодні зустрічі радників було відкликано законопроєкт про перехідний період. Це надзвичайно важливий проєкт закону, який фактично визначав межі нашої політики на окупованій території зараз і потім, коли вони будуть реінтегруватися в політичне, правове, економічне поле України. Наскільки мені відомо, це вимога російської сторони, щоб ми або заблокували цей проєкт, або фактично його знищили",  зазначив Хара.

Експерт звернув увагу на те, що Росію роздратувала ціла низка кроків української влади: "Йдеться й про законопроєкт щодо перехідного періоду, й прийнятий закон про корінні народи, який надзвичайно розлютив Путіна, який згадав про нього під своєї пресконференції. Також, безумовно, йдеться й про закриття проросійських інформаційних каналів та справу проти Медведчука. Таким чином українська влада вибила із рук Росії два дуже важливі важелі впливу: дезінформацію та пропаганду на широкі верстви нашого населення, а також пана Медведчука, який був посередником між Кремлем і українською політичною елітою. Тому в Кремля не залишилося інших засобів, як погрожувати нам застосуванням сили і, можливо, застосуванням зброї проти України".

За словами Андрія Єрмака, серед тем обговорення на зустрічі радників може бути залучення німецьких та французьких партнерів до верифікації режиму припинення вогню на Донбасі.

"Це корисна ініціатива, тому що "Мінськ" стоїть на місті та не виконує свій найголовніший пункт  припинення вогню. Тому є можливість створити механізм за допомогою третього "актора", щоб ми не спілкувалися із російськими проксі  ОРДЛО. Це дало би можливість виконати першу умову без того, щоби ми поступилися принциповими речами",  пояснив Хара.

Він додав, що захист російськомовного населення  це лише прикриття для РФ, яка хоче обмежити український суверенітет та право право обирати вступати в НАТО й ЄС чи ні: "Вони намагаються зробити це через схиблення української Конституції, внесення туди змін щодо того, що ми не станемо членами НАТО, а також шляхом перетворення ОРДЛО в "троянського коня". Для нас це неприйнятно і ми на восьмому році війни не зробили жодного кроку в цьому напрямку".

"На нашому боці може позитивно зіграти наше посилення, коли Росія зрозуміє, що погрозою сили чи її застосуванням вона не може нав’язати нам свою політичну волю. Тут виключну роль грають США. Ми бачили, що минулого року США витратили на допомогу нам рекордні 650 млн доларів, а зараз йде мова про збільшення цієї допомоги. Вони дають нам засоби, які підвищують ціну вторгнення в Україну, ескалації на Донбасі. І це  найкращий аргумент для того, щоб росіяни пішли на справжні компроміси і почали з нами розмовляти про прийнятні умови для припинення війни",  зазначив Олександр Хара.

Також, як наголосив експерт, надзвичайно важливо, що адміністрація президент США Джо Байдена відійшла від політики, започаткованої Бараком Обамою. Для того, щоб поступово посилювати тиск на РФ, вводяться додаткові санкції.

"При Обамі жодного патрона чи гвинтівки не надавалося, більша частина допомоги почала нам поступати при каденції пана Трампа. Зараз ми спостерігаємо пік допомоги від Сполучених Штатів. Проте найголовніше  зараз змінився підхід щодо санкцій: якщо Росія розширить зону конфлікту та підвищить рівень ескалації, то будуть руйнівні санкції",  наголосив експерт Центру оборонних стратегій.

Також він торкнувся й питання турецького посередництва у загостренні конфлікту між Росією та Україною: "Ердоган відіграє надзвичайно позитивну роль, хоча він лавіює між Україною та РФ. Він не вводить санкцій по відношенню до Росії, бо надзвичайно зацікавлений як в торгівлі, так і в співпраці в енергетичній сфері. Але з іншого боку, він не визнав окупацію Криму, підтримує кримських татар та Україну, оскільки це наша територія і колись вона буде повернута".

"Разом з тим, я не сподіваюся, що його втручання в дипломатичні перемовини може принести якийсь позитив. Й тут не йдеться про Ердогана, лише про інтереси, спрямовані в інший бік. Безумовно, РФ хоче бачити нас в сфері свого впливу і це є ключовою причиною, чому ведеться ця війна. В цьому випадку Ердоган нічого не може дати Росії. Тому єдине, що в нього можна попросити,  це надати майданчик для перемовин",  пояснив Олександр Хара.

На його думку, якщо буде продовжуватися "мінський" процес, то Стамбул був би хорошим місцем для його проведення: "Адже свого часу було великою помилкою створювати цей процес і зустрічатися в Мінську. Таким чином ми посилили на той час пана Лукашенка, який був ізольований. Ми дозволили фактично витягнути його його з глухого кута та дозволили цьому режиму протриматися".

"А зараз Лукашенко нам ще й погрожує не лише наданням своєї території російським збройним силам, але й білоруських збройних сил. Зрозуміло, що білоруси не будуть з нами воювати, але вони можуть просто прикривати фланги РФ, якщо Росія вирішить використовувати Білорусь в якості плацдарму наступу на Україну. Вірогідність цього збільшується, оскільки зараз ми спостерігаємо за переміщенням російських сил та засобів на територію Білорусі",  підсумував Олександр Хара.

Фото: Українське радіо

"Нормандський формат": про що домовилися політичні радники?

Новини по темі