Як в Кремлі приймаються рішення щодо ситуації в Казахстані
Є різні оцінки, починаючи від традиційної, що Путін таким чином посилив свої позиції на переговорах, і до стриманої оцінки, що ця ситуація була прийнята ad hoc і насправді він показав певну слабкість через те, що вони не були готові до такого розвитку подій і це приймалося ad hoc (ad hoc — латинський вислів, що означає спрямованість на конкретний випадок, розв'язок конкретної проблеми, а не на широке застосування чи впровадження — ред.).
Прихильники першої версії говорять, що все було сплановано і вже станом на 5 січня було прийнято остаточне рішення про введення військ, і у такий спосіб Путін прив‘язав Казахстан до свого порядку денного і буде використовувати цю країну, зокрема в торгах з американцями. Слід зазначити, що ключові інвестиції Казахстану насправді не російські, а американські, британські та інших країн, і Токаєв на останньому саміті, коли вони дискутували з приводу того, чи краще мати ядерну зброю чи не мати, наголошував на тому, що зброя не потрібна, а потрібні інвестиції і відповідна політика по залученню цих інвестицій. Тобто прихильники цієї версії передбачають, що Путін буде розкручувати цю версію на переговорах з Байденом.
Інша версія, яка говорить про те, що це було ad hoc, тобто несподівана ситуація, в якій всі сторони приймали рішення, виходячи з того, що відбувається на вулицях, і тому перелякалися. І Путін опинився в доволі складній ситуації для себе, показуючи, що у нього немає системи раннього попередження і всі рішення вони приймають зненацька.
Я схиляюся до другої версії. Я не думаю, що зараз Путін посилить свої позиції на переговорах. Американці вже чіткіше визначили свою позицію і посилаються на заяви Токаєва, що для них найважливішим є те, щоб інвестиції залишилися на території Казахстану.
Читайте також — "Це те, що робив в останні хвилини правління Янукович": експерти про ситуацію в Казахстані
Про прямі інвестиції в економіку Казахстану
За 2020 рік головним вкладчиками були Нідерланди (5,1 млрд. долл. США, 30,1%), США (2,24 млрд. долл. США, 13,12%), Швейцарія (1,7 млрд. долл. США, 10,4%), РФ (1,2 млрд. долл. США, 7,09%), Китай (0,96 млрд. долл. США, 5,62%) та Велика Британія (0,85 млрд. долл. США, 5%). Крім того значний об'єм інвестицій спостерігався із Бельгії (0,8 млрд. долл. США, 4,64%), Франції (0,7 млрд. долл. США, 4,06%), Кіпру (0,44 млрд. долл. США, 2,6%), Південної Кореї (0,46 млрд. долл. США, 2,7%) та Туреччини (0,36 млрд. долл. США, 2,1%). Ось чому я не думаю, що гра навколо Казахстану завершена. Навпаки, вона лише починається.
На цю тему — Газові заворушення у Казахстані чи початок революції: що відбувається і чи зможе влада взяти ситуацію під контроль?
Чи відверне Росія увагу від України
Ясна річ, що не відверне. Український напрямок є одним з найважливіших для Путіна і увага до цього напрямку в контексті переговорів, які відбудуться найближчим часом, залишається ключовою.
Нагадаємо, 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з "терористами". Як наслідок, Росія направила свої війська для придушення протестів у Казахстані.
Після прибуття російських військових влада Казахстану заявила, що станом на 7 січня майже придушила протести і відновила "порядок". Токаєв наказав стріляти на ураження по мітингувальникам.
Фото: ria.ru
