"Північний потік-2": що означає призупинення Німеччиною сертифікації газогону для України?

"Північний потік-2": що означає призупинення Німеччиною сертифікації газогону для України?

Німеччина відклала сертифікацію газопроводу "Північний потік-2", який збудований для транспортування російського газу в ЄС в обхід України. За заявою Федерального мережевого агентства Німеччини, не варто очікувати рішення щодо сертифікації в першій половині 2022 року, адже оператор досі не виконав вимоги німецького законодавства. Чому в ЄС відкладають введення "Північного потоку-2" в дію та що це означає для України Українське Радіо розпитало в президента Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайла Гончара.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

"Схоже на те, що "Північний потік-2" найближчим часом не запрацює, хоча єдина опція, яка лишається для "Газпрому" – це запустити його самовільно, не чекаючи завершення процедури сертифікації. Він може це зробити і в російських медіа не раз про це йшлося. Все, що очікує "Газпром" в такому випадку, – невеликий з огляду на масштаб компанії штраф. Йдеться про суму близько мільйона євро й це не та сума, яка зупинить "Газпром", якщо буде прийняте відповідне політичне рішення в Кремлі", – пояснив Михайло Гончар.

Експерт зазначив, що "Газпром" може подати таке рішення російської сторони як порятунок Європи від холодної зими. 

"Разом з тим, для російської сторони є дуже багато ризиків. Йтиметься вже не просто про ігнорування європейських норм енергетичного законодавства, а про пряму відкриту конфронтацію з ЄС. Це ставить в дуже незручне становище новий федеральний уряд Німеччини", – розповів Гончар.

За словами президента Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", німецька сторона висунула вимогу призупинення сертифікації, тому що суб'єкт, який управляє новозбудованою газотранспортною системою, не зареєстрований в Німеччині: "Зараз управління і деспеціалізація газового потоку ведеться з території Швейцарії компанією-оператором, яка є стовідсотковою донькою "Газпрому".

"Ситуація з "Північним потоком-2" нічим не відрізняється від ситуації з "Північним потоком-1", яка була десять років тому. Новий газопровід має як паралельно прокладений маршрут, так і оператора, який розташований в Швейцарії. Така швейцарська "схема" дуже комфортна для "Газпрому", бо Швейцарія не є членом ЄС. Тому там знаходяться не тільки офіси операторів обох потоків, але й чимало офісів газпромівських компаній, які торгують газом по Європі", – зазначив Михайло Гончар. 

Відтак, як додав експерт, російський "Газпром" з великою неохотою йде на вимогу німецької сторони переформатувати компанію-оператора і зареєструвати її на території Німеччини. Адже це буде означати втрату контролю за схемою.

"Також йдеться й про гроші, які надходять в якості плати за транспортний сервіс трубопроводом. Вони повертаються не напряму в бюджет "Газпрому", який продає газ, а проходять через швейцарську ланку, де йде непрозорий розподіл коштів. Оскільки 100 % всього контролює "Газпром", то він визначає, скільки коштів варто повернути в Росію, в подальший видобуток, а скільки – залишити та зі швейцарського плацдарму використовувати в різних цілях. В тому числі й на різного роду підривну діяльність всередині Європи,яка фінансується в непрозорий спосіб", – пояснив Гончар. 

Принагідно він звернув увагу й на те, що вчора "Газпром" припинив транспортування по газогону "Ямал-Європа", що теж є ознакою тиску на ЄС: “"азпром" і так десь на третину використовував цей напрямок через Білорусь та Польщу до Німеччини, а зараз зупинив його повністю. Це своєрідна реакція Росії  на висловлювання новопризначеного міністра закордонних справ Німеччини Анналени Бербок з приводу неможливості сертифікації "Північного потоку-2" за обставин, коли Росія здійснює агресивні дії щодо України. Росія готова до конфронтації і є ЄС, і з тими в Німеччині, хто не поділяє їхні підходи. Тому кілька днів тому в російських ЗМІ розпочалась кампанія дискредитації міністра закордонних справ".  

"Але ця ситуація дещо мобілізує Європу, яка була абсолютно розслаблена. В останні роки ЄС не переймався проблематикою енергетичної безпеки, хоча багато хто дзвонив в дзвони і звертав на це увагу", – підсумував Михайло Гончар.

Фото: Українська правда