war

Скільки у вашій кішці від диких котячих? Пояснює зоологиня

12.12.2021 р., 09:20

Українців справді можна назвати котолюбами. Але як багато з нас розуміють природу та потреби котика, який живе у нас вдома? Скільки у сучасних котах від диких котячих? Чому домашнім котам важливо полювати? Яка ієрархія у котів та як вони насправді сприймають своїх власників? Як змінюється з часом поведінка великих диких кішок? Про це в ефірі Радіо "Культура" розповіла кандидатка біологічних наук, головна зоологиня "Київзоо" Марина Шквиря.

Cкільки у кішці дикості 

Насправді дуже багато, і та кицька, яка живе у нас вдома — це в принципі ще є дика кішка.  В родини котячих дуже велике різноманіття. Їх умовно можна розділити на великих котячих та дрібних. Саме одомашнення одного з видів дало нам все це різноманіття порід домашньої кішки, яка живе в нас вдома. Але її поведінка, її біологія майже не змінилася, і процес одомашнення — це просто адаптація. Тому ви можете сміливо вважати, що та кішка, яка у вас дома не настільки відрізняється від тієї кішки лісової або очеретяної, яка живе десь в дикій природі. 

У домашньої кішки ті ж самі біологічні потреби та поведінка, зокрема полювання. І це не так вже мило, якщо подивитися глибше, тому що свійських котів мільйони. Насправді дуже багато людей абсолютно у майже всіх країнах світу утримують свійських котів, і не всі з них живуть в квартирі. Багато з них гуляють і полюють так само, як і полюють дикі коти. Зараз вже ситуація така, що 14% зі зниклих видів із списку Міжнародної Червоної книги — це через свійських котів, які гуляють на самовигулі або яких ми називаємо бродячими чи здичавілими. І це насправді дуже серйозна проблема, тому що це не просто кішечка, яка живе десь у бабусі. Це кішечка, яка, окрім будинку бабусі, ще може вийти погуляти навколо села, зловити пташку, мишку, кажанчика або комашку, і таким чином це дуже серйозний вплив на дику природу.

Про полювання кішок 

Проблема не в тому, що вони полюють. Проблема в їхній кількості. Тому є два величезних фактори впливу на дику природу. Перший — коли всі наші мільйони домашніх кішок починають полювати, то це може бути різної критичності. І якщо в Україні ми просто можемо втратити якісь види комах, безхребетних або амфібій через те, що сотні тисяч кішок навколо міста або села просто гуляють і полюють, то, наприклад, на такому континенті, як Австралія, а також на певних острівних архіпелагах, де тварини взагалі еволюційно не були адаптовані до наявності такого хижака, кішка — це взагалі просто стихія. Вона може знищити дуже багато видів і дуже швидко. 

Про утримання котів 

По-друге, коли ми утримуємо вдома кішку або собаку, ми маємо їх годувати. Чи це натуральний корм, чи сухий корм, але так чи інакше — це чверть від загальної світової м'ясної продукції, а це означає, що мільйони корів щорічно випасаються, забиваються, займають місце, а можливо, ліси вирубують, аби вирощувати рослини для того, щоб годувати цих корів, аби потім з них годувати наших свійських тварин. Тобто це вода, площі, ліси, викиди метану, і насправді наші котики та собачки дуже дорого обходяться планеті і нам всім. 

Якщо ви заводите цю тварину, ви обов'язково маєте забезпечити її біологічні потреби, зокрема вона має нормально їсти. Але треба пам'ятати про те, що якщо ми просто розможуємо, не стерилізуємо та утримуємо велику кількість котів, то ми лише збільшуємо навантаження на дику природу. 

Тим не менш, якщо ми вже завели кішку, ми маємо зробити її щасливою та забезпечити їй повноцінне життя. Для цього не можна просто годувати її з миски. Якщо вона не полюватиме, то вона має мати якесь когнітивне навантаження та виконувати задачі, аби поїсти. Це звучить жорстоко, але насправді це так. Просто прийти і п'ять разів на день ткнутися мордочкою в миску — це ненормально, тому що кішка має полювати, вирішувати задачі та здобувати собі їжу. Тому ми і придумуємо всі ті іграшки, які продаються в зоомагазинах, тому ми граємося з нашою кицькою, тому виготовляються спеціальні пазли, квести та різні годівниці для того, щоб коти думали, як дістати звідти їжу, а не просто їли та товстіли.

Про ієрархію в пухнастих та стосунки з людьми 

Коти встановлюють свою ієрархію, спілкуються, і люди часто забувають про те, що в котів є свої взаємини. Це не просто пухнасті іграшки. Для них все, що навколо, — це також предмет, на якому вони будуть свої взаємини та ієрархію. Тобто якщо одна кицька з вами дружить, то інша на вас дивиться не просто як на людину або члена сім'ї, а ви також статусний предмет. Бо якщо одна кішка має до вас доступ, то й інша має це зробити. І якщо вас люблять всі коти в домі, то це не тільки тому, що їм подобаєтесь, а тому що це також важливо для того, щоб їх ієрархію трошки підправити. 

Наскільки коти соціопати 

Коти — не соціопати. Вони нормальні тварини. Просто з більш дрібних диких котів та свійських тварин — це тварин, які ведуть одиночний спосіб життя. Вони не будуть соціалізуватися з людиною, як з іншим котом, але вони в процесі одомашнення значно адаптувалися до життя поряд з людиною. Навіть більшість звуків, які ми чуємо від домашньої кицьки, немає в дикій природі. Тобто це заради нас вони мурчать, і це спеціально вироблено в процесі еволюції, аби спілкуватися з людьми, аби щось отримувати, аби давати нам позитивні або негативні сигнали.  

Міфи про котячих

Є велика кількість міфів, і більшість з них базується на тому, що ми намагаємося олюднити тварину. Це так звана антропоморфізація. Ми дивимося на умовного кота Степана, і вважаємо, що він щось любить чи не любить, щось думає про нас або йому соромно за щось. Це зазвичай просто від того, що ми не розуміємо його поведінкової бази, неправильно трактуємо і постійно намагаємось знайти якісь людські риси замість того, аби трошки почитати та дізнатися про поведінку та потреби тварини. Навіть якщо вона живе в нас вдома, це ще не привід забувати, що це дика природа, просто та частинка, яку ми під себе адаптували.  

Про диких котів 

Є концепція і екологічна гіпотеза про те, що ми любимо котів саме тому, що вони постійно становили для нас небезпеку у давні часи, і було дуже важливо змусити себе дивитися, спостерігати і розуміти їхню поведінку. Звідти наша любовь, цікавість та увага до великих котів. І коли ми маємо котів вдома, то це є часткова компенсація колишнього первісного страху перед тим, як ти лежиш в своїй норі, будучи первісною мавпою, а навколо бродять леопарди.

Ідеальне середовище для великих кішок має бути диким і для кожного виду різне. Для левів — це африканська савана, для південноамериканського ягуара — це ліс, для очеретяного кота — плавні навколо річок. Тобто у всіх є свої потреби, але, на жаль,  абсолютно всі ці біотопи вже трансформовані людиною, і для диких тварин залишилися лише шматочки під охороною, в яких, тим не менш, відчувається постійна присутність людини. І дуже добре видно, як тварини реагують на туристині подорожі, на сафарі в Африці. Коли туристи зустрічають одну лев’ячу сім'ю, то через 15 хвилин навколо цієї сім’ї вже буде 5-6 автівок з фотоапаратами, і леви настільки звикли, що майже не звертають увагу, але це, звичайно, впливає на їх поведінку і модифікує її, зокрема зміщуються години полювання протягом доби. Проте подібне відбувається абсолютно з різними дикими тваринами. 

Крім того, у котів є різні варіанти соціального життя. Якась частина диких котів, наприклад, тигри, лісовий кіт або наші свійські коти — це одиночні тварини. Вони живуть поодинці, сходяться лише на сезон парування і потім зазвичай самиця виховує кошенят протягом наступного року, а самець живе окремо. Але за останні 15 років науковці зрозуміли, що вони перетинаються протягом року, і самець підтримує певні стосунки зі своєю родиною. Це не означає, що він виховує дитинчат, але зазвичай мисливські угіддя самиць з дитинчатами тигриць, рисей або лісових кішок входять в одну ділянку самця, і він весь цей гарем навідує і підтримує кордони. Інколи самець рисі залишає залишки здобичі і абсолютно лояльно ставиться до того, що самиця з рисенятами від нього там харчуються. Так само робить і тигр. 

Є великі кішки, які живуть родинами. Гепард зазвичай живе традиційно родиною: мама, тато і дитинчата-кошенята. Леви живуть прайдами — є великий лев-самець та кілька левиць, які народжують від нього левенят. Але насправді леви також живуть по-різному. Певну частина життя леви можуть жити поодинці, а ще можуть жити холостяцьким парами або групами. Зараз оцінка така, що у самців левів близько 8% статевих актів є гомосексуальними. 

Фото: pexels.com

Скільки у вашій кішці від диких котячих? Пояснює зоологиня

Новини по темі