Людей госпіталізують у критичному стані, бо не всі лікарні готові приймати щойно захворілих

Людей госпіталізують у критичному стані, бо не всі лікарні готові приймати щойно захворілих

Про епідемічну ситуацію в країні, чинники, що впливають на рівень захворюваності і смертності, темпи вакцинації та вихід України на плато, в ефірі Українського радіо розповідають керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Юрій Ганиченко та епідеміологиня, заслужена лікарка України Людмила Мухарська.

0:00 0:00
10
1x

Про діяльність Київської школи економіки 

"Київська школа економіки надає прогнози для Міністерства охорони здоров'я, зокрема щодо ситуації з коронавірусом. Ми робимо аналітику поточної ситуації з COWID-19, з навантаження на систему здоров'я, проводимо аналіз вакцинації в Україні, аналіз найкращої європейської практики, аналіз світових тенденцій. Ці дослідження не направлені лише на МОЗ, а й на те, щоб держава приймала більш виважені рішення і щоб медіа популяризували незалежну аналітику навколо ситуації з пандемією", — розповів Юрій Ганиченко.

Яка насьогодні ситуація з коронавірусом в Україні?

"Ми ще не говоримо, що пік минув. В Україні зараз третя хвиля коронавірусу. І лише перший тиждень спостерігається спад захворюваності на 13%, а госпіталізації — на 17%. Ми очікуємо, що смертність почне спадати вже на цьому тижні до 5%. Аналогічні темпи спаду ми зможемо спостерігати на наступному тижні в смертності, яка має йти за трендами по виявлених випадках госпіталізації, але в рамках відставання приблизно на 1-2 тижні, адже смертність настає пізніше, ніж випадок або госпіталізація. До цього ми мали невелике плато, яке тривало 2 тижні.

Тиждень спаду — ще замало, щоб говорити про стійкий спад. Такий початок спаду може переходити в нове зростання. Ризик оновлення зростання для України є і високий, але за оцінками Київської школи економіки ми очікували пік у першій половині листопада, що, власне, зараз і спостерігаємо. Для того, щоб це був дійсно пік, необхідно продовжувати дотримуватися карантинних обмежень і продовжувати нарощувати темпи вакцинації. Саме це допоможе нам втримати тренд на спад захворюваності", — прокоментував Юрій Ганиченко.

"На вихідних показники госпіталізації та смертності зменшуються, а в середині тижня — зростають. Потрапляння до статистики цих випадків не є рівномірним. Вони накопичуються на вихідних без потрапляння в статистику, а потім одночасно вносяться. Тому порівнювати день з днем важко, потрібно порівнювати тиждень з тижнем. Таким чином можна отримувати певну динаміку", — додала Людмила Мухарська.

Чи зростає ризик нової хвилі захворюваності до кінця року?

"Ризик зростання залишається. Ми ще не перемогли ковід. Є два чинники, які можуть вплинути на зростання захворюваності: закриті приміщення та скупчення людей. Це — те, що впливає на збільшення контактів і, відповідно, поширення вірусу серед населення", — зауважив Юрій Ганиченко.

Чому вакциновані хворіють на коронавірус?

"Вакцинація знижує ризик на захворювання, госпіталізацію та смерть. В Європі кожна країна має високий рівень вакцинування, за виключенням Румунії, Росії та України. І ми спостерігаємо ріст захворюваності в цих країнах, але навантаження на медичну систему, госпіталізація та смертність не зростає у швидкому темпі. Тобто вакцина захищає від важкого перебігу захворюваності, госпіталізації та смертності. За результатами досліджень Центру з контролю та профілактики захворювань США, ризик померти від штаму “Дельта” в 11 разів більше у невакцинованих, в порівнянні з вакцинованими", — пояснив Юрій Ганиченко

Чи позначиться на динаміці захворюваності відновлення очної форми навчання у київських школах?

Якщо зважати на те, що будь-які перетини людей та збільшення контактів складають потенційний ризик зараження, тоді це може дійсно погіршити ситуацію в Києві. Але ми не очікуємо, що погіршення буде значним, впливовим. Враховуючи, що у Києві досить високий рівень вакцинованих (більше 50% дорослого населення вакциновано двома дозами), то для столиці це рішення є виваженим і виправданим, зважаючи на те, що епідситуація в Києві покращується", — впевнений Юрій Ганиченко.

Що впливає на високі показники смертності в Україні?

"Тут не одна причина, а комплекс. Штам "Дельта" викликає більш тяжкі форми захворювання, які можуть закінчуватися смертю. Рівень вакцинації зростає, але, на жаль, не серед людей із хронічними захворюваннями та поважного віку. Перебіг хвороби може проходити у досить важкій формі і закінчуватися смертю. Впевнена, що наші медики роблять все можливе, щоб такі люди одужали, але не завжди це можливо.

Також причиною високої смертності може бути недостатня кількість кисню в окремих лікарнях та пізнє потрапляння хворих до лікарень. Я особисто знаю багато людей, які звертаються до лікарень в критичному стані. Вони намагалися потрапити раніше, але, на жаль, не всі лікарні беруть хворих на початкових стадіях захворювання", — прокоментувала Людмила Мухарська. 

Як медична система зараз витримує пік навантаження?

"Україна показувала близько 70% завантаженості ліжок з киснем по всій території. Країна це витримала і ще був запас в 20-25 тисяч вільних ліжок з киснем. Зараз цей резерв починає збільшуватися через зменшення госпіталізації. Виписки переважають. Тобто зараз спостерігається розвантаження медичної системи, коли зменшується кількість пацієнтів у лікарнях", — розповів Юрій Ганиченко.

Наскільки грошовий стимул за вакцинацію від президента Зеленського позначиться на її темпах?

"Це матиме позитивний ефект на збільшення темпу вакцинації, але цей стимул через певний час закінчиться. Тому потрібно робити додаткові стимули, адже вони впливають на збільшення кількості вакцинованих українців. Щоб робити якісь аналізи стосовно збільшення темпів вакцинації від грошових стимулів, треба розуміти наскільки це буде економічно виправдано. Чому Україна не перебуває зараз у суворому локдауні? Тому що її економіка не зможе цього витримати. Таким чином, рішення, які приймає влада мають перебувати в балансі", —вважає Юрій Ганиченко.

Фото: Українське радіо