Експансія на Місяць та запуск супутника: якими є українсько-американські перспективи в космосі

Експансія на Місяць та запуск супутника: якими є українсько-американські перспективи в космосі

Президент Володимир Зеленський зустрівся із керівником NASA Біллом Нельсоном, і вони обговорили участь вітчизняних підприємств у проекті "Антарес", програмі дослідження Місяця "Артеміда". Сторони також обговорили проекти, до яких Україна може долучитися зі своїми унікальними космічними технологіями. Крім того, Сполучені Штати і Україна уклали Меморандум про взаєморозуміння у сфері безпеки космічних польотів і надання послуг та інформації з космічної ситуаційної обізнаності. Більше про те, якими є українсько-американські перспективи в космосі в ефірі Українського радіо розповів начальник відділу наукових досліджень та інновацій Державного космічного агентства України Андрій Колесник.

0:00 0:00
10
1x

Які перспективи відкриває зустріч Зеленського та Нельсона для двосторонніх відносин

Це вже третій етап стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами у сфері космічної діяльності. Перший підхід був у 90-х роках, який тоді завершився польотом першого українського астронавта Леоніда Каденюка, і той період був дуже плідний для нашої співпраці з американською стороною. Другий підхід був вже в 2000-х роках, але він був незначний за досягненнями, і можна сказати, що то був майже втрачений час зі сторони України. Зараз розпочинається третій етап наших відносин, і зважаючи на той факт, що президент України відвідав штаб-квартиру НАСА, мені здається, що ми дійсно на порозі поновлення стратегічного партнерства у сфері космічної діяльності зі Сполученими Штатами Америки, і це відкриває нам нові можливості співпраці вже у середовищі "нового космосу", коли людство починає експансію у глибокий космос та на Місяць.

Про участь наших вітчизняних підприємств у проекті "Антарес" і програмі дослідження Місяця "Артеміда"

Домовленості в програмі "Артеміда" ― це домовленості щодо принципів співпраці у мирному дослідженні і використанні Місяця та інших небесних тіл сонячної системи. У рамках місячної станції "Гейтвей" Україна може запропонувати свою частку роботи, оскільки у нас є невеликий досвід з побудування модуля для міжнародних космічних станцій, хоча він так і не полетів туди в кінці 90-х років через брак фінансування. З іншого боку, на поверхні Місяця ми могли б запропонували і посадковий модуль, адже в українських підприємств є такий досвід розробки в рамках радянської місячної програми, а також рушійні установки для посадкових лендерів і системні генерації електроенергії на поверхні Місяця. Крім того, у нас є концептуальні бачення, яким чином може бути розбудоване поселення на Місяці, і тому ми могли б запропонували елементи розбудови інфраструктури в рамках програми "Артеміда". 

Що стосується програми "Антарес", то це програма, яка стосується постачання вантажів на міжнародну космічну станцію. В ракеті-носії "Антарес" використовуються основні конструкції першого ступеня українського виробництва, які виробляються на виробничому об’єднанні "Південмаш". Інші підприємства українського ракетно-космічного комплексу також залучені у постачання окремих елементів цієї конструкції першого ступеня для ракети-носія "Антарес". У подальшому, коли буде продовження роботи міжнародної космічної станції, це потребуватиме більшої кількості вантажів, і тому буде потреба у вдосконаленні цієї ракети-носія "Антарес", і ми могли б бути надійними партнерами для американської сторони щодо збільшення потужності цієї ракети. 

Про запуск на земну орбіту українського супутника "Січ-2-30" 

Наразі конкретних дат немає. Все залежить від дати підготовки ракети-носія до цього запуску, яка орієнтовно має бути в грудні. Але ракетно-космічна техніка  залежить не стільки від бажання людей, як від примх погоди. Крім того, техніка постійно потребує перевірки на свою справність, і ми бачили не один раз, коли майже за секунду до старту дається відбій і ракета-носій знімається з пускового майданчику для того, щоб перевірити системи, які дали цей збій. Тому орієнтовно залишається грудень. Графіки підготовки нашого супутника дотримуються, критичних затримок немає, гроші перераховано за контрактами, які були укладені, і поки що ми не бачимо червоних плям для того, щоб мати занепокоєння щодо цього запуску. 

Ілон Макс доставляє вантаж на орбіту. У нього є ракета-носій, він дає місце на ній і його головне завдання під час запуску цього супутника полягає у тому, що ті супутники, які у нього будуть, потрібно правильно розвести на необхідну висоту та орбіти. Інша компанія, яка бере участь у цьому процесі, це посередник, який адаптує цей супутник до того, щоб він був правильно розміщений на ракеті-носії, витримав перевантаження, які відбуваються з будь-яким корисним вантажем при запуску, і також відповідає за інші роботи, пов'язані з підготовкою супутника безпосередньо на космодромі, зокрема це питання заправки, логістики та страхування.

Про меморандум про взаєморозуміння у сфері безпеки космічних польотів

Меморандум покладений на співробітництво в рамках військово-безпекового сегменту космічної діяльності, тому з американської сторони і був підписаний від керівництва космічних сил США. З української сторони документ підписав голова Державного космічного агентства України Володимир Тафтай. Це виконавчий документ, який прописує всі правила та механізми співпраці. 

Ми довго йшли до цього меморандуму. Такі меморандуми американська сторона підписує з багатьма країнами, і зараз в цю мережі з обміну даних щодо космічної обстановки входять вже більше 30 країн. Цей меморандум розширює можливості нашого співробітництва з американською стороною та дає можливість отримувати від американської сторони більш повні дані щодо руху космічного сміття, руху діючих супутників та руху будь-яких небесних тіл, які можуть загрожувати Землі, наприклад, астероїди. Тобто, маючи в Україні відповідні засоби оптичного і радіолокаційного спостереження за космосом, ми також є дуже корисні для американської сторони в отриманні тих даних, які можуть згенерувати українські засоби. 

Фото: рresident.gov.ua