75 років "Антонову": чи можливо в Україні поновити літакобудування

75 років "Антонову": чи можливо в Україні поновити літакобудування

75 років тому було створене КБ на чолі з конструктором Олегом Антоновим. Констуркторське бюро, а в подальшому стратегічне державне радянське, а тоді українське підприємство "Антонов" випустило понад 100 типів літаків, серед яких - найвідоміші у світі Ан-2, Ан-22, "Руслан", "Мрія". Про майбутнє "Антонова" та літакобудування, в ефірі Українського радіо розповідав керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Історія "Антонова": Від "Аннушки"до "Мрії"

Історія підприємства "Антонов" почалась 31 травня 1946-го року. Тоді  рішенням Міністерства авіаційної промисловості СРСР створили  Дослідне Конструкторське Бюро на Новосибірському авіаційному заводі. Його головним конструктором призначили Олега Антонова. Одночасно постанова мала завдання створити сільськогосподарський літак, перший політ якого відбувся за рік, 31 серпня 1947-го року. Це був Ан-2, який є чи не найвідомішим у світі літаком, його модифікації досі випускає низка країн. Ан-2 експлуатується більш ніж в 70 країнах світу. Літак багато застосовується на місцевих повітряних лініях і в сільському господарстві. Його занесено до Книги рекордів Гіннеса як біплан, що найбільш інтенсивно будувався після закінчення другої світової війни.

Ан-2 в української армії, фото: Думская

До Києва ДКБ переїжджає 1952-го року, Антонов отримує завдання створити військово-транспортний літак. 1956-го вперше злітає Ан-8. За створення Ан-12  працівникам підприємства присвоїли Ленінську премію, а Антонов отримав звання Генерального конструктора.

1958-го року відбувся перший політ Ан-14, відомого в народі як "бджілка". Легкий транспортний літак, розрахований на експлуатацію з непідготовлених ґрунтових майданчиків.

З-поміж інших відомих літаків підприємства – Ан-22 "Антей" – перший у світі широкофюзеляжний літак. Літак знайшов широке застосування в народному господарстві СРСР з доставки у віддалені і важкодоступні райони великогабаритних вантажів і техніки. 

Відновлений Ан-22 "Антей", фото: з відкритих джерел

1972-го року колектив "Антонова" почав створювати "Руслан" -  важкий стратегічний військово-транспортний літак, здатний перевозити до 150 тонн вантажу. Перший виліт літака відбувся за 10 років, у 1982-му. Зараз літак є найбільшим в світі серійним транспортним літаком. Модифікований "Руслан" - АН-124-100 успішно працює на світовому ринку комерційних перевезень. 

1984-го року, вже після смерті Антонова, підприємство почало створення літака Ан-225 "Мрія". Літак із максимальною злітною масою 640 тонн є найважчим літаком у світі.

"Мрія", фото: УНІАН 

Які справи з літакобудуванням на "Антонові" у 2021-му році

За заявою президента Володимира Зеленського, цьогоріч на ДП "Антонов" виготовляють 3 літака для української армії Ан-178.  Сума контракту сягає 3 мільярдів гривень, термін виконання робіт - 4 роки. Крім цього, розповів в ефірі Українського радіо Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, а підприємстві є ще розробки АН–174. "Також стоїть завдання виробляти двигуни та обладнання комплектуючих до літаків як "Мрія" та "Руслан".

Але треба визнати, каже експерт,  що станом на зараз з авіа виробництвом в Україні є певний провал. В радянські часи військово-промисловий комплекс був побудований таким чином, що підприємства були розташовані на території різних країн, і ця кооперація тривала до 2014-го року. "Після того як почалася російсько-українська війна, була розірвана кооперація з Росією та іншими країнами-членами колишнього СРСР. Через це виник вакуум, але це треба сприймати як шанс, бо це дає можливість українським підприємствам розробляти і конструювати зразки українського виробництва", – переконаний експерт. 

 Ан-178, який виготовляють для української армії, Фото: antonov.com

Літаки "Антонова", на думку Мусієнка, повільно просуваються на ринок через те, що не було фінансування. "Зараз затверджена Програма розвитку авіації до 2030-го року. Там передбачається два варіанти фінансування. Перший  – це мінімальний – 1 мільярд гривень, другий - 2 мільярди на рік. Держава та саме підприємство мають стимулювати пошук іноземних компаній, з якими можна розвивати співпрацю і треба шукати ринки збуту". 

"Є надія, що буде розвиток" – експерт

У нас є певна недооцінка військово-промислового сектору, вважає експерт Олександр Мусієнко: "На нього дивляться лише під кутом того, що в нас іде війна, але не треба забувати, що у світі технології оборонного комплексу розглядаються як передові, інноваційні та високотехнологічні, які дають поштовх прогресу, щоб держава та інвестори отримували хороші прибутки, а люди, які там працюють, отримували б високі зарплати".

Він переконаний, що шанси є, якщо Україна поставить собі за мету розвиток  військово-промислового-комплексу, розвиток технологій та інновацій. "Це може дати  нашій державі ривок вперед, будуть певні шанси. Якщо ні, буде дуже важко, і ми поступово почнемо втрачати певні підприємства, технології, фахівців. І президент на цьому наголошував, що фахівців стає все менше".

Нині, зауважує він, в Україні є технічні виші, але, попри війну, на ринку праці їхнім випускникам не так багато роботи. "Натомість є попит на таких фахівців за кордоном. Ми постійно ми чуємо, навіть від Ілона Маска і його компанії та інших відгуки про українських фахівців. Нам потрібно за них боротися, пропонувати умови, проєкти, над якими працювати". 

В Україні є дуже багато авіаторів, людей, які люблять небо, знає керівник Центру військово-правових досліджень. На його думку, державі не вистачає стратегічного робочого довгострокового планування. "Ми затвердили програму до 2030-го року, і, може, за цей час буде йти монотонна робота. Ми можемо використати такий стратегічний актив як "Антонов" для того, щоб мати в світі репутацію авіабудівної держави". 

Фото: antonov.com