Про настрій виборців і значення того, чи важливо яку партію представляє кандидат
Кореляція місцевих виборів відрізняється від парламентських. Люди більше обирають господарника, а не політика. Бажання того, щоб у місті нормально працювала каналіція, водогін, будувалися дороги не залежить від політичної і навіть ідеологічної спрямованості виборця. Цього хоче і людина орієнтована на ЄС, і людина, яка хоче союзу з Росією. Всі хочуть жити в більш-менш нормальних умовах. Є партії, які заточені на одне місто і не представлені ніде більше, а є партії не парламентські, які мають якісь амбіції розвивати цей успіх, тобто з місцевого рівня, це такий стартовий майданчик, рухатися на всеукраїнський. Це унікальний приклад "Української стратегії Гройсмана", партія колишнього Прем’єр-міністра, яка практично охопила повністю один регіон: свій мер, своя більшість у міській раді і переважна більшість в обласній раді. Це унікальний випадок в Україні. Наскільки це відображається, віддзеркалюється на всеукраїнському рівні ми побачимо під час парламентської кампанії, яка, можливо, буде найближчим часом, наприклад, у наступному році. Тоді ми зможемо поставити питання: чи переносять чи ні успіхи конкретного мера, який представляє конкретну політичну сила,на всеукраїнський рівень. А зараз це, певною мірою, не залежати від Центру, мати свою політичну силу, мати свою більшість і формувати коаліцію в міськрадах, щоб не мати проблем у подальшому з життєдіяльністю з тією ж міськрадою.
Читати далі: Карантин вихідного дня став заручником другого туру виборів
Про перемогу у першому турі чинного мера Хмельницького
Успіх "Свободи" у Тернополі, Івано-Франківську і Хмельницькому — це не успіх "Свободи" як політичної сили, це успіх конкретних мерів. Я впевнений, що, якщо б вони створили свої політичні сили, то так само б виграли, можливо, з трохи меншим результатом, але виграли б. Вони доводять своїм перебуванням у не дуже популярній наразі політичній сили, що вони не змінюють свої погляди. Але це не електорат "Свободи", не треба себе обманювати. Ми розуміємо, які політичні сили на західній Україні борються за цей електорат. Там електорат "Європейської Солідарності", "Голосу" часто, тобто всіх націонал-демократичних партій. Просто на даних територіях він об'єднався навколо діючого мера, тому такі результати. Я думаю, що на парламентських виборах у "Свободи" буде вищий показник, звичайно, але я не бачу на цей час, якби відбувалися вибори, вона пройшла у парламент. Занадто багато конкурентів, занадто слабка ідеологічна робота відбувається. Я знаю, що основний спонсор "Свободи" відійшов від партії, а всі проекти, якими він займається, це для майбутнього. "Свобода" занадто ідеологічно затверділа, багато хто вважає, що її важко буде реанімувати і зробити її ребрендинг. Простіше вже створити нову політичну силу більш поміркованих поглядів, більш сучасних, відходити від галицького націоналізму, шукати нові форми.
Про результати виборів у Краматорську
У Краматорську процес відбувається набагато складніше, бо занадто близько лінія розмежування, фронту. Традиційні еліти, які правили там десятиріччями, десь і далі ще утримують владу, десь поступаються, ле це процеси, які ще будуть тривати. Я б на прикладі одного міста не робив далекоглядні висновки. Остаточно буде зрозуміло, коли закінчиться "гра з Донбасом", грубо кажучи. Коли буде зрозуміла наша стратегія, якої зараз немає. Зараз у нас ілюзорне прагнення миру, якого не хоче Росія. Я не уявляю поки повернення Донбасу, вибори там, як це буде відбуватися. Агресія Росії, звичайно, впливає і на електорані настрої в Україні, навіть на місцевому рівні також. Чи ми остаточно забудемо це, чи нам повернуть території — це абсолютно різні логіки майбутньої електоральної поведінки.
Про різноманіття партій в Україні
Кількість партій не має жодного значення. Скільки б тисяч їх не було, голосують все ж за десяток партій. На місцевих виборах брали участь 72 політичні сили, а пройшли значно менше. Я вважаю, що забороняти їх, як це роблять у Росії, — це шлях в нікуди. Коли політичні партії стануть тим інститутом, який відображає інтереси громадян, а не їх спонсорів, тоді зайві політичні сили відімруть чи відійдуть. Тому в умовах електоральної демократії, яку ми маємо зараз, практично вже 30 років, це абсолютно нормально явище.
Фото: pixabay
