"Пан міністр (Пристайко — ред.) казав не про офіційне визнання, яке відбулося, а про документальне, про документальну його фіксацію. Це, мабуть, не завадило б, але цей момент я б не форсував для того, щоб в якийсь момент не почути фразу: "Ви що нам не довіряєте? Вам недостатньо заяв?". Можливо, могло б йтися про якийсь маленький договір, який би передував укладенню багатосторонньої угоди про компенсації, у якому було б зафіксовано момент з визнанням відповідальності і з тим, що сторони докладуть всіх зусиль щодо найшвидшого укладення угоди про компенсацію. Можливо, це ймовірний розвиток подій, але це лише один з варіантів", — зазначив Андрій Козлов.

Юрист-міжнародник наголосив, що "укладення багатосторонньої угоди, де з одного боку був би Іран як сторона, що спричинила шкоду, а з іншого боку — держави, громадяни яких загинули, є найкращим шляхом".

Щодо передачі українській стороні бортових самописців, або "чорних скриньок" Козлов вважає, що "фактично вже є достатньо інформації, яка дозволяє дійти певного висновку і навіть встановити точне місце підриву. Але бортові самописці дадуть уявлення про те, яким чином працювали, чи були справними, в якому порядку вимикалися всі бортові системи. Або ж це сталося одномоментно. Якщо йдеться про аналіз аудіозапису у кабіні пілотів у той час, то за допомогою цього запису можна зафіксувати певний сторонній звук, поширення звукової хвилі і таким чином підтвердити інформацію, яку можна одержати про місце підриву бойової частини ракети, яку можна зібрати за допомогою пробоїн, які є".

Юрист також прокоментував, чи доцільно поєднувати створення спільної слідчої групи з подальшими виплатами відшкодувань.

"Що стосується спільної слідчої групи, то тут йдеться про кримінальну відповідальність, а не про виплату відшкодувань, і я б не пов’язував ці два процеси. Тому що це може дуже суттєво затягнути і ускладнити ситуацію. Тобто компенсація родичам загиблих — це одна справа, кримінальне провадження стосовно безпосередніх винуватців — це інше", — сказав він. 

На цю тему — Від жорсткості української позиції в переговорах з Іраном залежить розмір компенсації сім’ям загиблих – експерт про катастрофу Боїнга МАУ

Нагадаємо, вранці 8 січня літак Boeing-737 авіакомпанії МАУ, який прямував з Тегерана до Києва, розбився незабаром після зльоту. На борту перебували 167 пасажирів та 9 членів екіпажу, всі загинули.

10 січня низка американських ЗМІ з посиланням на свої джерела повідомили, що український літак міг бути збитий ППО Ірану. Також прем'єр Канади Джастін Трюдо та президент США Дональд Трамп також заявили, що дані вказують на те, що Boeing-737 був збитий ракетою.

11 січня Іран визнав, що випадково збив український літак, це сталося "внаслідок ненавмисної людської помилки". У заяві генерального штабу Збройних сил Ірану вказали, що "під час польоту літак опинився в безпосередній близькості до одного з важливих військових об'єктів Корпусу вартових ісламської революції (елітні частини ЗС Ірану) і за формою і висотою польоту він нагадував ворожий об'єкт".

Як повідомив 17 січня міністр закордонних справ Вадим Пристайко у Верховній Раді, спеціальний представник уряду Ірану прибуде в Україну найближчим часом, аби надати роз'яснення щодо збитого пасажирського літака МАУ та офіційно просити вибачення.До того ж, Іран обіцяє надати доступ до "чорних скриньок" збитого поблизу Тегерана літака МАУ спільній групі експертів на місці авіакатастрофи, а потім передати їх українській стороні.

Фото — Reuters