– Яка перша ваша пісня з’явилась на радіо "Промінь"?
– Хіт-парад "12 - 2" свого часу, в 1992-1994 роках, був дуже популярним. Йдеться про час, коли я грав і співав в групі "Анна-Марія". Це як би зараз взяти всі телевізійні музичні канали і всі fm-станції, які є в країні – це був "12 - 2" за популярністю. Звичайно, попасти туди було практично неможливо, а щодо всіх, хто попадав, зі сторони думали, що вони носять шматок свині, ящик коньяку, сало, гроші. Але ні, нічого такого не було. Були пісні, адже, як і сьогодні, треба писати добрі пісні, треба мати хіти в репертуарі. Починалося все з пісні "Смуток", дуже красивої ліричної пісні, і "Ти подобаєшся мені".
– Але Павлік, як і "Промінь", змінився.
– Так, час йде і постійно потрібна свіжа кров, свіжий черговий виток. Я маю проєкт "Pavlik OverDrive" і не можу про це не згадати. Ми маємо півторагодинну програму, де граємо всі пісні, починаючи з 1992 року: і "Ти подобаєшся мені", і "Я до тебе лиш", і пісню "Вперше", хоч вона і новіша. І в нашій програмі кращі пісні, вивірені роками, публікою, fm-радіостанціями, зроблені у стилі попхардрок, в таких кавер-версіях і граємо концерти.
– Чи вніс гурт "PavlikOverDrive" баланс у ваше творче життя?
– Я дуже тішуся, що кілька років назад Ашот Арушанов, до якого я постійно їжджу на Черкащину, на мою репліку, що в нього в гостях мені кайфово, 2-3 дні відпочиваю, але хочеться заспівати, сказав: "Чувак, ти ж попса, а в нас тут тільки рок лабають". Я сказав: "Так? Ну-ну, ти готовий, якщо я зроблю рокову програму?". Він відповів, що давай, подивимось, що ти там зробиш. І я подзвонив до Валєри Ліхачова і сказав, що треба зібрати групу, яка грає рок, і мені потрібна допомога. Хлопці відгукнулись, Валєра сказав, що вони готові. Ми зустрілися, я розповів, що на другий рік "Тараска"(байкерський фестиваль) готова нас прийняти за якісь символічні гроші і, якщо ви хочете і готові, то давайте робимо якусь програму. Їх це зацікавило, бо вони вже знали мене як виконавця, як співака. Я сказав, що в планах вибрати кращі пісні з мого репертуару, адже в мене їх досить немало, випущено 52 альбома. Тим паче, що було потрібно 10-12 творів на 40-45-хвилинну програму.
– Скільки потрібно було часу, щоб ви зігралися як повноцінний колектив?
– Ми зібрались восени, аби підготувати програму на червень. В нас було півроку, коли ми засіли, спробували. Нам сподобалась перша, друга пісня. Звичайно, ми повибирали не всі найвідоміші пісні, але, наприклад, "Шикидим" треба послухати обов’язково, вона зроблена в стилі Red Hot Chilly Peppers. І пішло-поїхали. Перед "Тараскою" ми вирішили ще десь виступити: познаходили клуби, щоб за місяць до "Тараски" обкатати. Коли ми виступили на "Тарасці" і це викликало певний фурор, ми вирішили й далі продовжувати. Об'їхали все майже всі українські фестивалі.
– Розкажи про свій найемоційніший момент у житті в ролі музиканта?
– За мою дуже довгу велику творчу кар’єру їх було кілька: це можна сказати як і про мої перші концерти, коли я пішов працювати в тернопільську філармонію в 1988-89 роках, так і про виступи гурту "Анна-Марія" на фестивалях, наприклад, я згадав собі весну 1993 року і фестиваль "Червона Рута" в Донецьку. А на сьогоднішній день можна згадати виступ, який нещодавно відбувся на одному зі стадіонів в Києві на фестивалі "Солома", де було понад 25 тисяч людей. Ми там грали повну сольну програму з "Pavlik OverDrive".
ФОТО: Українське радіо
