Ольга Карі зазначила, що серед усіх страв вірменської кухні їй найбільше запав в душу вірменський спас.
"Спас — це страва, яка вариться на національних кисломолочних напоях (мацун або тан) і куди додають дзавар, різновид місцевої пшениці. Цю крупу продають у кожному місцевому супермаркеті. Вона чимось схожа на перловку, але смак, звичайно, відрізняється. Цей суп вариться дуже просто, але це найсмачніший суп. Його їдять наприкінці бенкету. Коли всі вже досхочу понаїдались, що ледве можуть дихати, тоді господиня подає цю справу. Дивина, однак ти з’їдаєш повну тарілку цього спасу — і ніби оживаєш. Уже можеш рухатись, і навіть можеш перейти до іншого бенкету. Цей суп дуже важко знайти у ресторанах, це дуже домашня страва. Проте коли планується великий бенкет, то обов’язково заплановується ця страва", — розповіла вона.
.jpg)
Фото: 1000.menu
Іншою стравою національної кухні, про яку варто говорити в контексті вірменського гастрокультури, є хаш.
"І грузини, і азербайджанці, і вірмени кажуть, що це їхня національна страва. Якщо почати цю розмову за столом, то всі образяться. Кожна родина має свій рецепт, хоча там надзвичайно мало інгредієнтів. Зазвичай класичний рецепт — це кістки нижніх кінцівок теля або порося, які виварюються 5-6 годин, — і все. Це дуже міцний та ситний бульйон, який їдять тільки зранку обов’язково з горілкою. Коли їдять хаш, то на та стіл ставлять посічений часник з водою, бо не всі зможуть подужати такої насиченої страви. Також на столі стоїть тарілка з дуже сухим та ламким лавашем, який потім кришать в хаш. Згодом господиня приносить свіжоспечений та гнучкий лаваш, який використовують замість ложки, тобто ним без ложки їдять цю страву. Якщо ви приїжджаєте з України і так будете їсти, то завоюєте повагу всієї родини", — розповіла Ольга Карі.
Фото: biglemon
Геноцид вірменського народу, який відбувся у 1915 році, позначився на гастрономічній історії Вірменії.
"Це — великий рівень емпатії та гостинності, навіть до чужинця. Коли турист усміхнеться на вулиці, то його захочуть затягнути у будинок та накрити йому стіл. Чужинцям безкоштовно приносять оберемки фруктів, їх пригощають продавці. У Вірменії всі пам’ятають 1915 рік, немає жодної родини, яка б не постраждала, всім це болить", — сказала Ольга Карі.
Джерело: Фейсбук
