Мобільний додаток

Фронтвумен гурту "Настя Зникає" Анастасія Осипенко: соул — це та музика, яка мене вперше зачепила

17.09.2019 р., 15:24

Про український соул та творчість гурту "Настя Зникає" говорили в ефірі Радіо Культура з фронтвумен гурту Анастасією Осипенко.

— Якщо раптом забути назву вашого гурту, можна сміливо написати в Google "український соул", і перше з посилань, яке буде в Google, — це якраз одне з ваших інтерв'ю про те, як ви взагалі з'явилися, чому саме працюєте і чому саме соул. І в мене аналогічне запитання: чому соул і звідки взагалі взялася така достатньо смілива ідея співати соул в Україні?

Насправді ми себе так називаємо, і я себе так називала, коли тільки сама починала. Власне, це не було якоюсь свідомою ідеєю робити соул. Просто це була музика, яка мені подобалась, на якій виросло моє світобачення, творче і музичне. Це те, чим я захоплювалася, так я відчувала. І мені здавалося, що це соул. Так я і почала називатися.

— Звідки взагалі така любов до цього музичного жанру? Чому не поп, який достатньо популярний, порівнюючи з соул?

В якийсь період, у підлітковому віці, я перейшла якось із попу і всього того, чим нас годувало телебачення і що слухали всі однолітки, більше до джазу. І від джазу до якихось елементів соулу. І власне, це та музика, яка мене вперше зачепила. Тобто це вперше в житті було щось, про що я могла сказати, що це моє і воно мені дуже подобається, і воно в мені відгукується. З тих пір і дотепер я фанатка соула.

— Чи слухаєш ти якусь іншу музику, окрім соул?

Слухаю. Звісно, я слухаю майже все проджазоване. Тобто інструментальний джаз і багато вокального. Сучасний поп стала більше слухати, ніж раніше. В приницпі, раніше скептичніше до нього ставилась. Але я доволі закрита в музичних вподобаннях. Я мало слухаю рок.

— Тобто меломаном тебе не назвеш?

Так. Я мало слухаю рок. Взагалі не слухаю важку музику.

— Чи диктує тобі соул тексти твоїх пісень?

Насправді, соул нічого мені не диктує. В сучасному світі можна собі вибрати якесь основне спрямування, але трошки від нього відхилятися в різні боки, якщо тобі так хочеться. Взагалі багато хто мою музику не сприймає як соул і це нормально. Зараз дуже складно триматися в якихось жанрових рамках. Тобто якщо говорити про соул той, яким виник, то він зародився з такої взагалі робочої пісні і пригнічених людей. А потім це були традиційні любовні балади. Тобто, в принципі, можна писати про що завгодно і як завгодно. Для мене цей вокальний нерв і настрій, який зберігається і який для мене асоціюється саме із соулом.

— В одному з інтерв'ю ти сказала, що ви граєте сумний український соул. Проаналізувавши всі альбоми, всі композиції, я почув багато несумних пісень, пісень з мажорними інтонаціями. То чому ж, власне, в інтерв'ю ти сказала, що ви граєте саме сумний соул?

Якщо я не помиляюсь, несумних три пісні. Принаймні, я так визначаю. Тобто серед більшості переважає все одно меланхолія, невпевненість і сумний настрій.

— А чим ти тоді керуєшся, коли пишеш веселі?

Мене насправді постійно просять про це. На попередніх етапах, коли ще не було жодного альбому, скажімо, мені постійно казали: щоб альбом нормально слухався — треба його розбавити іншими піснями, давай більше танцювальних треків і так далі. Але я ніколи не пишу на якийсь запит. Я просто пишу те, що в мене виходить. Я не намагаюся себе програмувати і в принципі не планую. Ті пісні з мажорною інтонацією, які в мене вийшли, — вони просто вийшли. В мене був такий настрій і він зловився саме в мелодію, саме в конкретну пісню.

Анастасія Осипенко. Фото Facebook

Фронтвумен гурту "Настя Зникає" Анастасія Осипенко: соул — це та музика, яка мене вперше зачепила

Новини по темі