Яковлєв: у соціальних мережах буде розвиватись таргетування виборців

Яковлєв: у соціальних мережах буде розвиватись таргетування виборців

У соціальних мережах буде розвиватись таргетування виборців, переконаний науковий директор Школи політичної аналітики Національного університету ''Києво-Могилянська Академія'' Максим Яковлєв. В ефірі Українського радіо в програмі "В мережі" він розповів, якими є соціальні мережі у виборчий період та яким  є рівень політичної культури української інтернет-спільноти.

Ведуча:

Олена Бадюк

Я помітила, що інтернет-спільнота є надзвичайно залученою до політичного процесу. Я не пам’ятаю такої замученості протягом останніх п’яти років саме в контексті політики.  І це поширюється і поширюється. Ти погоджується з цієї тезою?

— Так. Політичну культуру можна розуміти в двох аспектах. Перший — щось підвищене, високе, величне. З іншого боку, культура має ширше розуміння. Навіть те, що ми маємо є своєрідною культурою, тому що є певні зв’язки, система взаємовідносин, що є прийнятним і що ні, про що прийнято дискутувати, а про що ні.

У цьому плані варто відзначити, що наш Facebookбагато у чому відображає практики "В контакте", забороненого в Україні, чим суттєво відрізняється від політичної дискусії в багатьох західних країнах. Але я вважаю, що дійсно відбулось перенесення політичних дискусій на Facebook. Створення груп, які "топлять" проти конкретних політичних кандидатів, дуже схоже на культуру як форму комунікації та поведінки груп "В контакте".

Крім того, ми спостерігаємо збільшення користувачів соціальних мереж в Україні. У нас навіть Instagramпотроху стає заполітизованим. Туди теж потрапляє контекстна реклама. Конкуренція загострюються і те, що виноситься в публічну площину додає їй демократичності.

Це ж говорить про те, що в українських громадян, у тих, хто представлені як користувачі соціальних мереж, збільшується їхня заполітизованість і чи збільшується вона?

— Інтернет-спілкування в мережі — це спосіб каналізації, коли людині потрібно десь виплеснути емоції. Це якийсь момент громадянської участі. Ступінь заполітизованості українського суспільства дещо вищий, ніж у західних усталених демократіях.

Чи зважають на це політики? Чи роблять ставку на соціальні мережі?

— Український виборець різний. Дедалі більше він є у мережі. Інтернет-комунікація показує, що відрив між виборцем і кандидатом скорочується. У деяких кандидатів, які більш медійно присутні, це реалізовано більше, а у деяких — менше.

Наступне, що буде розвиватись, це таргетування виборців, тобто знаходження та відстеження свого виборця. Ці алгоритми активно використовують на Заході. Наше оперування в мережі відстежується. Те, що ми там робимо, легко фіксувати.

Наскільки українські виборці мислять критично? Ми бачимо мемчики, образи, а от аргументація з’являється рідше.

— Раціональне мислення важко включати. Наприклад, мем не варто сприймати як джерело інформації. Мем не є джерелом інформації. Джерелом інформації є те, що ми перевірили, де ми обираємось на цифри та дані, де є авторитетне джерело. Крім того, потрібно обережно ставитись до рейтингів.

Чи будемо спостерігати якісь нові технології у соціальних мережах?

— Можливо. Може бути більше провокативних дій, яскравіша реклама, створення інформаційних приводів. Може бути більше гучних заяв, провокативних дій, викривних розслідувань. Крім того, можуть бути інформаційні вкиди. Цього варто очікувати.

Прослухати повну версію.

На фото: Максим Яковлєв та Олена Бадюк