Мобільний додаток

Наші діти повинні розуміти передумови Голодомору, щоб ніколи не повторилося подібне — Олеся Стасюк

23.11.2018 р., 20:12
Напередодні 85-тих роковин Голодомору в Україні Директорка Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" Олеся Стасюк розповіла в ефірі Українського радіо в програмі "Персона ґрата" як наслідки цієї трагедії позначилися на історичному розвитку та демографії України.
 
Ведуча: Світлана Мялик
 
Ви науковець, що спеціалізується на тематиці голодомору і селянського спротиву репресивній політиці комуністичного режиму. До призначення вас на посаду в 2015 р, ви багато років займалися дослідженням Голодомору. З чого все почалось?
 
Почалося все ще з університетських часів, де мене цікавила тема сільського ремесла, традицій, обрядів, культури. Власне, я досліджувала період 20-30-х років. Перша моя цікава зустріч була з Джеймсом Мейсом, який працював в міжнародній комісії юристів у США, де вони зібрали досить багато свідчень і висновки цієї комісії свідчили, що це був геноцид. Моя перша доповідь на конференції зустріч з Джеймсом Мейсом і була поштовхом до вивчення цієї теми. 
 
Щодо вивчення дітьми цієї страшної сторінки історії, чи достатньо матеріалівна ваш погляд?
 
Влітку цього року ми проаналізували підручники для шкіл, для 5 і 10 класу, там де викладається тема Голодомору і наші науковці, не лише з музею, а й з усієї України, зробили висновок, що недостатньо матеріалу. Навпаки, досить мало, щоб дитина зрозуміла, що це було, що це не зовсім трагедія, а злочин вчинений більшовицьким комуністичним режимом і він має бути засуджений, покараний і ми дітям повинні показувати, як і чому це відбулося. Жоден геноцид не відбувається одноденно. Завжди є підготовка до цього. Власне, у випадку Голодомору-геноциду у 1932-33 рр. Підготовка тривала з мінімум з 1928 року: колективізація, розкуркулення, виселення селян в Сибір, деморалізація суспільства, натравлювання один на одного.
 
Тобто це була цілеспрямована акція на знищення українського генофонду?
 
Абсолютно. Наші діти повинні розуміти і бачити ці передумови, щоб ніколи не повторилося щось подібне.
 
Чи багато білих плям в історії періоду Голодомору і злочинів радянської влади проти українського народу залишаються ще не розкритими?
 
На сьогодні є вже тисячі публікацій з тематики Голодомору, але оскільки ми активно займаємось дослідженням цієї теми лише 15 років, а 70 років ця тема була табуйована, для науковців ще дуже багато завдань. 
 
Масштаби трагедії 1932-33 років, число закатованих голодом, вражають. Разючі цифри є тільки частиною реальної картини тому що деякі дані або знищувались, або просто не фіксувались. То ж скільки насправді було замордовано голодом?
 
Це складна ситуація і це абсолютно нормально. Як я казала, ми не так давно почали глибоко досліджувати цю тему. Ще сьогодні тривають дискусії навколо демографічних втрат. Тому в цьому році, оскільки громадськість часто нам ставить таке запитання, Національним музеєм-меморіалом пам'яті жертв Голодомору була підготовлена виставка “Голодомор мовою чисел”, для того, щоб показати, що пишуть дослідники, люди правди, як ми називаємо осіб, які вперше інформували Західний світ про Голодомор, дисиденти і політики і навіть організатори Голодомору. Кожен бажаючий може зайти в музей і ознайомитися з їх свідченнями. Звісно ми бачимо діапазон від 4 мільйонів до 10, а деякі іноземні дипломати, такі як італійський консул Серджіо Граденіго, він говорив, до 12-15 мільйонів могло бути знищено.
 
От вчений з Польщі Януш Радзийовські називає демографічні втрати 9 мільйонів українців. Окрім власне вбитих, ця цифра включає дітей, які не народились у вбитих, та тих, які не народились через інші причини: колективізацією та голодом. 
 
Коли ви говорите про надсмертність 3,9 мільйонів і тих, які не народилися, є ще одна цифра, яку називає інститут демографії — 1,5 млн. Це ті, які померли, але демографи вважають, що вони померли своєю смертю. Деякі науковці вважають, що ці 1,5 мільйона, тобто в сумі 5,5 мільйона, треба рахувати як єдине ціле тому що історики та демографи, які досліджують інші геноциди, кажуть що немає природних смертей, коли відбувається геноцид. У випадку України, після 2007 року коли Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята резолюція, яка вказувала від 7 до 10 мільйонів, ми бачимо дуже активну роботу російських демографів та істориків і введення цього терміну надсмертність, щоб розділити смертність в 30-х роках на надсмертність і ту смертність, яка мала би бути в мирний час, коли не було ні злочинів, ні війн.
 
Слухати програму повністю.
Наші діти повинні розуміти передумови Голодомору, щоб ніколи не повторилося подібне — Олеся Стасюк

Новини по темі