У мережі серед підлітків і дітей набирає активності нова небезпечна інтерактивна гра "МОМО", яка може стати аналогом смертельної гри "Синій кит". Суїцидальні онлайн-ігри для дітей: навіщо вони з'являються і як виявити, що дитина "підсіла" на цю гру? Що з цим робити? Як убезпечити дитину? У програмі Українського радіо "Сьогодні. Зранку" ситуацію роз'яснює психолог Оксана Брик.
Оксано! Яких дітей це може зацікавити, які діти на це точно звернуть увагу, а які діти, ймовірно, цим не зацікавляться?
Оксана Брик: Як це не сумно, але потенційно практично всі можуть стати жертвою, просто з різною вірогідністю, з різною ймовірністю. Ймовірність того, хто може стати жертвою, а хто ні, дуже сильно відрізняється. Зрозуміло, що це ті, хто є більш вразливими, хто більше підпадає під маніпулятивний вплив. Оскільки психіка підлітка є дуже нестійкою і вразливою, підпадає під різні форми навіювання, маніпуляцію страхом, маніпуляцію приниженням, то це є слабким місцем. Ось такі підлітки і є першими людьми, які можуть бути в небезпеці. Якщо у людини мало інтересів у тому світі, який її оточує, то це також певний фактор ризику. Якщо ж дитина в об'єктивному, реальному світі, в якому вона живе, має щирих друзів, щирі відносини, якщо у дитини є сім'я, яка її приймає, любить, поважає, і в якій немає заборонених тем, де людина впевнена, що завжди допоможуть, порадять, захистять...
Як батьки можуть перевірити, чи дитина знає і використовує цю гру? Які можуть бути симптоми?
Оксана Брик: Безумовно, треба бути до дітей уважними, на дивноші, які можуть бути у дитини, треба звертати увагу. Дитина може замикатися, уникати спілкування, може бути стривоженою, надзвичайно бадьорою, або навпаки заторможеною. Поведінкових змін може бути дуже багато, але вони можуть бути обумовлені не "МОМО", а чимось абсолютно іншим. А найкращий спосіб у цій ситуації - профілактика. Тобто, з дитиною потрібно говорити не під час, коли стаються вражаючі зміни, а до того... Якщо з дитиною є дружні, довірливі стосунки, якщо є взаємоповага, то дитина сама про це розкаже.
Як бути з дітьми, які ще не ходять до школи? Чи одразу до психолога звертатись?
Оксана Брик: Можна звертатися до психолога, але батьки можуть впоратися своїми силами в переважній більшості випадків. Дитину треба заспокоїти, без сюсюкання, і головне, дитині треба вселити впевненість у тому, що батьки поруч і немає чого боятися. Якщо такі випадки зафіксовані у дитячому садку, то потрібно йти до керівництва закладу, збирати безумовно батьківські збори, якщо дійсно приходить хтось сторонній, то потрібно звертатись до правоохоронних органів. Це вже не жарти.
Якщо говорити про людей, які створюють ці ігри, беруть у цьому участь... Мені важно уявити типаж цих людей... Що насправді відбувається в голові у людей, які створюють суїцидальні ігри?
Оксана Брик: Це можуть бути потенційні клієнти не тільки психологів, психіатрів, психотерапевтів, а дуже часто це є потенційні клієнти правоохоронних органів. Якщо говорити про психологію такої людини, то дуже часто ця людина намагається самоствердитися за рахунок інших, задовольнити якісь свої збочення, інтереси. Хтось над цим працює і це вкладається в немалі гроші. І просто є люди досить цинічні, абсолютно безжалісні, які просто на цьому заробляють гроші, і їм байдуже, що насправді відбувається. Їхні жертви деперсонілізуються і до них ставляться, як до ляльок, картонних фігур. А от гроші, які до них приходять, гроші мають вагу. Це люди з абсолютно викривленою, спотвореною системою цінностей. Це спекуляція цінністю життя людини.