Фото: НСПУ
Зранку 1 січня уламки ворожого дрону впали на житловий будинок у Печерському районі, частково зруйнувавши два верхні поверхи і спричинивши пожежу. Внаслідок російської атаки загинули 2 людини – доктори біологічних наук, нейробіолог Ігор Зима і його дружина біохімікиня Олеся Сокур. Також внаслідок шахедної атаки постраждали 17 будівель та 250 квартир, серед них будівля Національного банку, офісні приміщення та будівля Спілки письменників України, яка розташована у маєтку Лібермана, пам’ятці історії, мистецтва та архітектури 1879 року. Наскільки серйозно пошкоджена будівля?
На жаль, пошкодження відчутні. Вибиті практично всі вікна, я побачив тільки одне ціле вікно. Також частково зруйновані окремі кабінети, частково зруйнований фасад будівлі, причому зруйнований серйозно. Це видно на фотографіях, які вже облетіли соціальні мережі, окремі сайти і мас-медіа. Ця старовинна будівля унікальна. Це пам’ятка історичного значення. Пам’ятка архітектури місцевого значення. Вона має охоронний статус. І дуже прикро, що все це сталося. Ми зараз організовуємо прибирання, адже нині весь будинок в розбитому склі, в уламках рам тощо. Поки ми все робимо своїми силами, але згодом ми будемо намагатися підключити сторонні можливості, в тому числі, і влади.
Зрозуміло, що на відновлення будівлі потрібні кошти. Яка процедура відбудови? Що потрібно робити далі? Адже це пам’ятка історії. Кому вона підпорядкована? Чий це тепер клопіт, і чи ви вже зверталися до відповідних органів?
Так. Вчора у нас були представники влади на рівні Печерського району, і на рівні міста. На жаль, поки що ця розмова залишилася на рівні розмови. Сьогодні ми будемо намагатися продовжувати шукати контакти. Я спробую поспілкуватися з мером Києва Віталієм Кличком. Сьогодні я був присутній на засіданні Печерської адміністрації, і про це говорив. Проблема в тому, що насправді влада не дуже береться за цю пам’ятку, зважаючи на війну, на витрати тощо. І крім того, ця будівля – це пам’ятка архітектури місцевого значення. Не всеукраїнського. Відповідно, я передбачаю реакцію наших гілок влади. Але ми будемо намагатися вирішувати це питання.
Тому що Спілка письменників не має фінансових можливостей. З бюджету для нас буде виділено, дасть бог, "аж" 560 тисяч гривень на рік. Своїми силами ми зробимо косметичний ремонт і поприбираємо. Але там є серйозні тріщини в потужних стінах, завтовшки 1 метр. Також поруйнований фасад, і для нього потрібні великі кошти. Зважте на те, що це вулиця Банкова. Це візитівка столиці. Візитівка України. Ми знаємо, що до Офісу президента цією вулицею їдуть іноземні делегації. Думаю, що вони не повинні бачити напівзруйнований фасад цієї будівлі. Так не мусить бути. Тому ми сподіваємося на підтримку різних гілок і структур влади. Ми сподіваємося на це.
Довідка:
Неофіційна назва Будинку Лібермана – "пряничний будиночок". Він отримав таку назву завдяки зовнішньому вигляду. Адже облицювальна плитка і справді нагадує пряники. Нині це пам'ятка історії, мистецтва й архітектури Києва. Свого часу будинок належав родині київського цукрозаводчика Симхи Лібермана. Маєток збудований у стилі неоренесансу архітектором Володимиром Ніколаєвим у 1879 році. Історія маєтку насичена різними подіями. Він пройшов шлях від одноповерхової схованки для політика до осередку Національної спілки письменників України. Також в будівлі розміщувалося військове міністерство УНР, а згодом – штаб контррозвідки київського військового округу. У 1953 році особняк був переданий до Спілки письменників України. Щороку в його стінах проводилося близько 250 різноманітних заходів – від майстер-класів молодих авторів до творчих вечорів. Маєток має пишний неоренесансний декор стін та збережені інтер'єри кінця XIX століття. Але особливою його родзинкою є розсувна стеля. Вона була зроблена на прохання Лібермана в одній з кімнат. Це дозволяло господарю під час іудейського свята Суккот молитися просто неба, не покидаючи будинку.
