Фото: pbs.org
Ми 25 років йшли до цього моменту. Він має як політичне, так і юридичне значення
1 січня Україна стала 125-тою державою-учасницею Римського статуту МКС, і відтепер отримує такі ж права, як і інші країни. Україна підписала його вже давно, чому ця новина з’явилася тільки зараз?
Підписання відбулося ще в 1999 році, і ми 25 років йшли до цього моменту. Тому що тоді Кучма перелякався Міжнародного кримінального суду і через Конституційний суд заблокував його ратифікацію. Тому тоді Конституційний суд визнав Римський статут неконституційним. Потрібні були зміни до Конституції. Зміни до Конституції внесли лише в 2017-му році. І лише тепер ми дійшли до того, що Україна нарешті ратифікувала Римський статут. Це відбулося в серпні, в жовтні набув чинності цей закон, і відповідно з січня всі норми Римського статуту будуть діяти. Крім окремих норм, які будуть діяти з 2026 року. Тому що Україна взяла певний тайм-аут щодо деяких злочинів, наприклад щодо злочину агресії і ще низки злочинів. Вони будуть діяти з 2026 року. Тобто це була дуже довга епопея. І вона має дуже велике як політичне, так і юридичне значення.
Україна отримала більше прав впливати на МКС
Що змінюється саме в юридичному контексті? Чи відчують ці зміни пересічні громадяни?
Пересічні – ні. Тому що це в основному стосується розслідування злочинів РФ в Україні. Можливо, тільки для тих потерпілих від злочинів, чиї справи буде розслідувати МКС, будуть якісь зміни. Нагадаю, що 2015 року Україна вже визнала повну юрисдикцію МКС, і він може розслідувати злочини ще відтоді. Україна зараз отримала більше прав впливати на МКС, що може бути дуже позитивно використано. Якщо цим справді скористуватися. Наприклад, ми можемо брати участь у виборах судді МКС. Якийсь українець може змагатися за те, щоб стати суддею МКС.
Також в МКС можуть бути українські адвокати. Україна може впливати на бюджет МКС, а бюджет визначає, скільки буде витрачено на розслідування в тій чи іншій країні. На сьогоднішній день основна проблема того, що МКС розглядає лише дві справи щодо України – це саме бюджетні проблеми. Тому що він не має достатніх бюджетів, щоб розслідувати більше злочинів. І ці важелі впливу, як на мене, доволі серйозні. Щоправда, вони тягнуть за собою і певні зобов’язання. Ми маємо тепер більш серйозні юридичні зобов’язання – привести українську правову систему у відповідність до Римського статуту МКС.
Росія і Китай – постійні систематичні вороги МКС
Чи ратифікувала Росія Римський статут?
Ні. Навпаки, вони є постійним систематичним ворогом МКС. Адже це суперечить їхній політиці. Загалом, такі недемократичні країни, зокрема і Китай або Іран, не визнають юрисдикцію МКС. Вони не хочуть брати в цьому участь, тому що побоюються, що їх будуть переслідувати за ті злочини, які вони вчиняють. Це реальний наднаціональний механізм, який не залежить від волі держави. І Росія категорично проти цих механізмів. Більше того, коли Путіну був виданий ордер на арешт, то після цього проти багатьох суддів і прокурорів МКС в РФ були порушені кримінальні справи. І вони зараз оголошені в розшук в Російській Федерації. Тобто Росія відповідає таким чином. Вона не просто не визнає юрисдикцію, вона воює з цією інституцією. Навіть минулого року була кібератака на МКС. І дуже багато спеціалістів кажуть про те, що це була справа РФ. Фактично МКС перебуває в стані неоголошеної війни РФ. Росія його категорично не сприймає. І для нас це доволі серйозний аргумент, чому нам потрібно працювати в цьому напрямку, бо Росія боїться цього міжнародного правосуддя.
Володимир Яворський. Фото Центру Громадянських свобод
У Путіна, допоки він обіймає посаду президента, є окремий імунітет від переслідування, який використали в Монголії
Тому постає питання щодо страху перед міжнародним правосуддям. Адже саме МКС має повноваження розглядати справи щодо найвищого керівництва держав. І Путіна це стосується напряму. Але якщо країна не визнає Римський статут і не є країною-учасницею, то чи розповсюджується і поширюється на неї дія цього правосуддя?
Якщо країни не визнають МКС, то в тих країнах він не має ніяких впливів для арешту цих людей. Він оголошує людину в міжнародний розшук, і країни-учасниці Римського статуту, а це 125 країн, вони зобов’язані будуть арештувати цю людину, якщо вона буде на їхній території і передати в Гаагу. Звичайно, з Путіним буде складніше, оскільки він має окремий імунітет від переслідування, допоки він обіймає посаду президента. Саме тому в Монголії він не був затриманий. Це було в певному сенсі використано. Але щодо інших обвинувачених, там ситуація більш однозначна. Там жодних питань не виникне. Але навіть Путіна багато країн готові заарештувати, не зважаючи ні на що. Тому в принципі це можливо.
Мілошевич теж не думав, що колись буде відповідати перед міжнародним судом за скоєні злочини
Різниця в тому, що ми з вами дивимося на цю ситуацію в теперішньому часі. А міжнародне правосуддя розраховане на майбутній період. Наприклад, Мілошевич ніколи не думав, що він колись буде відповідати перед міжнародним судом за скоєні злочини. Тим не менше, не пройшло й 10-ти років, і він опинився в Гаазі в спеціальному трибуналі і відповідав за свої злочини. І таких людей десятки. Вони були богами на своїй території і всі вважали, що їх ніяк не можна дістати. Але проходив певний час, вони втрачали владу, і правосуддя їх наздоганяло. Тобто воно їх буде переслідувати до моменту, поки вони не помруть. І це дуже важливо, щоб ці злочинці розуміли до кінця свого життя, що за ними полюють. І все так просто не мине. І якщо в політичній площині можна про щось домовитися, наприклад, про припинення війни тощо, то з МКС домовитися неможливо. І ці ордери на арешт будуть працювати попри будь-які політичні домовленості.
Чи можна заблокувати роботу МКС
Буквально кілька днів тому ми чули в новинах повідомлення щодо впливу на МКС США і навіть намірів його скасувати, відмінити, заблокувати. Поясніть, будь ласка, про що ця історія? Чи справді його робота може бути заблокованою?
Ситуація справді складна. Тому що МКС є жертвою певних політичних ігор. В міжнародних відносинах завжди політика відігравала велику роль. І Трамп вже заявив, що коли він прийде до влади, він буде ініціювати санкції проти МКС, що означатиме фактичне блокування його роботи по всьому світу. Тому що неможливо буде робити страховки, здійснювати переведення грошей. Тобто ця загроза серйозна. Чому він це робить? Через політику МКС щодо дій Ізраїлю в Газі. Я нагадаю, що МКС видав ордер на арешт керівництва Ізраїлю і Хамасу. Це була дуже контроверсійна історія. Вона дещо політична, але й так само і правова. Тому ми в якійсь мірі можемо стати жертвами цієї політичної гри. І зараз дуже важливо, щоб розслідування в Україні не зазнали якогось афекту. Наприклад, США казали, що вони можуть зробити винятки для України в цьому питанні. Але загалом це буде дуже негативний тренд.
Якщо США заблокують діяльність МКС, ми відкотимося на 30 років назад в міжнародній політиці
Якщо самі США заблокують діяльність МКС, ми відкотимося фактично на 30 років назад в міжнародній політиці. Тому що, я нагадаю, в кінці 1990-х ідея створення цього постійного трибуналу полягала саме в попередженні міжнародних злочинів. І до сьогоднішнього дня ця юрисдикція розвивалася. Попри неучасть США. Хоча неформально вони дуже підтримували МКС. Попри дуже великий спротив Китаю і Росії, все одно він розвивався. І зараз, якщо США оберуть таку агресивну політику, це справді може заблокувати міжнародні розслідування. Для України дуже важливо розуміти, що МКС не є панацеєю. Він, можливо, буде розглядати справу проти 20-ти людей, винних в злочинах в Україні. Але основні 99% злочинів повинна розслідувати сама Україна.
А це залежить від того, як ми будемо імплементувати Римський статут в українське законодавство. Чи створимо ми спеціальні органи розслідування цих злочинів, як ми побудуємо систему розшуку цих осіб. Щоб, наприклад, через 10 років ми були впевнені, що ці люди будуть в міжнародному розшуку. Це все буде залежати як раз від України. Але Україна не робить все можливе, що можна було б робити. Наприклад, до сьогоднішнього дня ми повністю не ухвалили імплементаційний закон. Навпаки, в грудні прийнятий зовсім інший проєкт закону 11-538 і 11-539, які фактично знову блокують ці міжнародні розслідування. Але це окрема складна розмова. Україна має розуміти, що МКС – це важливо, але це не панацея від всіх міжнародних злочинів.
Очевидна криза в міжнародній політиці
Чи йдеться про кризу в міжнародному кримінальному правосудді? Чи доречні такі висновки?
Зараз очевидна криза міжнародної політики. Вона була породжена ще до війни в Україні. Це трапилося ще понад 10 років тому, коли права людини і тренд на покарання міжнародних злочинів почав давати збої. Тому що посилився спротив з боку арабських країн і дуже активізувався Китай з РФ. Війна в Україні почалася ще в 2014-му році. Перед цим була віна в Грузії. Якщо подивитися, як діяв МКС щодо Грузії, щодо цього було дуже дивне поводження. Тому що до сьогоднішнього дня жодному росіянину не пред’явлено звинувачення, хоча там були підстави говорити про міжнародні злочини. І це проблема. Справді, за останні 10 років ця система буксує, тому що криза є загалом в міжнародному праві. І в ООН, і в Раді безпеки, де рішення практично не приймаються через систему вето. Тобто серйозна криза в міжнародній політиці є. І наша війна – це гаряча фаза цієї кризи. Це в певному сенсі є продовженням бездіяльності міжнародних механізмів. Якби міжнародні механізми працювали, можливо б Росія побоювалася, і можливо б війни не було. Але, на жаль, цього не сталося. І це проблема міжнародної політики. І в певному сенсі це завдання України – брати участь в розбудові цієї системи. МКС має бути одним з запобіжників тих злочинів, які відбулися на Майдані в 2014 році. Якби Україна ще тоді була учасницею МКС, Янукович би 35 разів подумав, чи застосовувати зброю на Майдані. Адже він розумів би, що буде під міжнародним правосуддям.
