Тетяна Філевська і Вадим Карп’як у спецпроєкті Радіо Культура "Ранок культурної людини із книгарні Сенс на Хрещатику"
Авангард виявив неминучість революції
Що ми вважаємо українським авангардом і хто з найвеличніших його представників підпадає під це визначення?
Авангард – це міжнародне явище. Він одночасно зароджувався і розвивався в багатьох регіонах і країнах. Дуже важливо розуміти, в який час це відбувалося. Початок ХХ століття – час величезних світових і геополітичних катаклізмів. Це розпад імперій, розвиток наукового прогресу, винахід нових технічних засобів, як то фотоапарат, відеокамера, який змушує людину взагалі переосмислити себе і саму суть мистецтва. Мистецтво авангарду стає таким локомотивом цих змін. Тобто ми можемо говорити, що не мистецтво було реакцією на якісь соціо-політичні події і зміни, а навпаки. Дуже багато чого інноваційного спочатку відбувалося в мистецтві, тому що митці передчували неминучість цих речей. Тому є така хиба і свідома маніпуляція, зокрема, з боку Росії в тому, щоб говорити, що авангард був народжений революцією. Це абсолютно неправильно і історично не достовірно. Авангард виявив неминучість революції. На той момент, коли ці процеси відбувалися, не було цієї назви і тим більше самоназви. І всі ці митці: Малевич, Татлін, Екстер, Бурлюк були першопрохідцями, кожен з яких мріяв перевинайти сенс мистецтва і відкрити двері в нове мистецтво. Між ними була конкурентність. Якби вони знали, що зараз ми зараховуємо їх усіх до одного табору, вони би були дуже проти цього. Кожен з них був винахідником якогось конструктивізму, футуризму, кубізму тощо. Назва "авангард" з’являється вже постфактум. Це вже історики мистецтва, критики для своєї зручності з відстані десятиліть окреслили цей явище, як авангард. Вони бачили, що це все про одне, вхід за межі мистецтва, яке наслідує реальність, вихід в експеримент, формалізм, який завершується безпредметністю – тобто відмовою від зображення будь-чого, що ми можемо побачити у світі, який нас оточує.
Авангард мав інтернаціональний характер. Ці митці уявляли собі, що вони на порозі якогось часу, коли людина подолає обмеження, які її стримують. Люди, які були свідками розпаду імперії, які існували століттями, розуміли, що реально закінчується епоха і зараз буде абсолютно новий світ, в якому все буде ідеально. Усі ці митці були дуже космополітичні в хорошому сенсі цього слова. Вони мріяли, що мистецтво буде спільним для всього людства, що світом керуватимуть філософи і митці. Це буде прекрасний світ без воєн і катастроф. У цьому відчутті вони створювали так зване універсальне мистецтво, яке було би зрозуміле різним країнам. Тобто вони свідомо відходили від національної зануреності мистецтва і прагнули, щоб воно було зрозуміле всім. Тому коли ми говоримо про український авангард це не означає, що він вийшов з української національної культури. Ми говоримо про ту частину міжнародного феномену, світового явища, яке виросло в цій культурі, відштовхувалося від цієї культури і яке ми сьогодні вписуємо в свою культуру.
У Радянському Союзі з 1926 року авангард переслідувався і був заборонений
Коли виник російський авангард? І чи існує німецький або французький авангард?
Зараз відбувається перегляд цього поняття. Російський авангард формувався радше як бренд, а не як наукове поняття. Якщо бути науково точними, то російський авангард, це щось, що починається в Російській імперії, триває в Радянському Союзі і охоплює весь регіон. Тобто це не лише Росія у сучасних кордонах. Канадський дослідник Олег Ільницький вважає, що коли ми говоримо про Російську імперію, то слід використовувати термін або "російсько-імперський авангард" або "авангарди часів Російської імперії". Але сталося інакше. Приблизно з 60-их років на Заході створюється бренд російського авангарду. У Радянському Союзі з 1926 року авангард переслідувався і був заборонений. Усі митці погано закінчили і їхнє мистецтво не показувалося. У 60-их роках з’являється книжка Камілли Грей під назвою "Великий експеримент". Авторка прожила багато років у Радянському Союзі і після повернення до Британії написала цю книгу, яка одразу стала бестселером. І таким чином уявлення про російське мистецтво 20-30-их років стало таким міфологізованим. Це спричинило величезну хвилю підробок, які досі є найбільш підроблюваними у світі творами мистецтва. Точно більше половини всіх речей, які вважаються авангардним мистецтвом – це підробки. Водночас, це мистецтво, яке має мабуть найвищу вартість на ринку.
Наскільки популярність російського авангарду була спланована Радянським Союзом операція?
Якщо говорити про саму книгу, то це радше збіг обставин. Камілла Грей не була дослідницею, вона була танцівницею. Її інтерес до мистецтва був продиктований обставинами, в яких вона опинилася. Вона відчувала, що це те, що може зацікавити західну аудиторію. Проте це ніколи б не мало такого розголосу і ефекту, якби це не підтримувалося й надалі, зокрема з Росії. Росіяни дуже вправні маніпулятори у всьому, що стосується культури та інформаційної сфери.
Перевинайдення мистецтва і відхід від реалізму та наслідування дійсності
Як український авангард називають у наукових колах?
У наукових колах це називають модернізмом. Модернізм – це ширше поняття на позначення епохи. У модернізмі, окрім авангарду є ще бойчукізм, який ми не можемо віднести до авангарду. Але разом вони відображають модерністські підходи, тому що це перевинайдення мистецтва і відхід від реалізму та наслідування дійсності до нових способів існування мистецтва.
Відсутність музею сучасного мистецтва, як певної державної функції – велика проблема
Наскільки авангардисти представлені в українських музейних колекціях?
Є багато робіт, які знаходяться поза межами України. Є багато в приватних колекціях, до яких немає вільного доступу. Відтак ми не можемо точно сказати і порахувати. Але загалом в українських музеях є чимало колекцій та творів, які можна використовувати. Більш проблематично з такими митцями як Малевич чи Екстер, які ще за життя свої колекції прилаштували в інших країнах. Для популяризації мистецтва, зокрема й авангарду має бути більше уваги і політичної ваги в культурі. Ти не можеш говорити тільки про одне явище в культурі, якщо культура в принципі в державі не пріоритетна або не важлива. Якщо зараз у нас музеї не збирають сучасне мистецтво і сучасних художників, то їм не буде що через тридцять років показувати. Ми майже не маємо в державних колекціях творів мистецтва 90-их, 2000-их років. Відсутність музею сучасного мистецтва, як певної державної функції, як певного публічного місця, де ця історія фіксується і експонується і стає частиною нашої історії – це величезна проблема для нас.
Тетяна Філевська і Вадим Карп’як у спецпроєкті Радіо Культура "Ранок культурної людини із книгарні Сенс на Хрещатику"
Щоб цих художників презентувати світові, в них потрібно обов’язково інвестувати
Чи є в нас якась концепція, як ми презентуємо художників-авангардистів з України світові?
Для того, щоб цих художників презентувати світові, в них потрібно обов’язково інвестувати. Ти ніколи не знатимеш, про що були бойчукісти, якщо ти не зробиш дослідження, виставку, публікацію, книгу, фільм, якщо не говоритимеш про них в публічному просторі. Це має стати частиною нашого щоденного життя. Це не може бути лише назовні. Ти ніколи не зможеш експортувати щось, що в тебе не створено. Тому, якщо говорити про українського Малевича, мені потрібно було знайти архіви, які пов’язують Малевича з Києвом і вважалися втраченими, зібрати це в одну публікацію, яка вийшла у видавництві "Родовід", і перекладена якісною англійською з науковим редагуванням і представлена в усіх мистецьких бібліотеках світу. Книги українських дослідників, які спираються на українські архіви та матеріали, які вбудовують цих митців в нашу традицію, в нашу в історію культури та мистецтва є доступними і якісно перекладеними іншими мовами, стають частиною глобальної розмови. Це важливо. Без цього ми нікуди не просунемося.
1 листопада в Києві на фестивалі "Молодість" прем’єрний показ художнього фільму про Малевича
Що можна почитати на тему авангарду і України в авангарді?
Мої книги називаються "Казимир Малевич. Київський період 1928-1930" і "Казимир Малевич. Київський аспект" – збірник дослідницьких статей. Є ще книжечка "Горбачов. Случаї" – розмови з Дмитром Омеляновичем Горбачовим, який в 60-их роках починав відкривати материк українського авангарду в середині України. Він наша Камілла Грей, який відкрив власне нам самим це мистецтво. Я рекомендую подивитися на сайті видавництва "Родовід", в якого величезний акцент на мистецтво модернізму. Це і класична праця Мирослави Мудрак "Нова генерація", і епохальне дослідження Віти Сусак про українських митців Парижа. Крім того, це звичайно книги присвячені Богомазову. Також можна подивитися документальний фільм про Малевича. Його можна переглянути в інтернеті. 1 листопада в Києві на фестивалі "Молодість" відбудеться прем’єрний показ художнього фільму про Малевича. Є і старіші фільми про Олександру Екстер і Богомазова.
