Ілюстративне фото із сайту Pixabay
60% мікрокредитів беруть, щоб погасити дефіцит коштів до наступної зарплати
Понад 14,5 млрд гривень українці заборгували саме мікрофінансовим організаціям. І це на 1 липня 2024 року. Від початку року борг зріс на цілих 5 млрд грн.
Тут сумна статистика, бо, з одного боку, ми бачимо деяке покращення життя, бачимо, що в тому ж Києві середня зарплатня за останні 12 місяців з вересня 2023-го року зросла з 17,5 до 21 тисячі грн. За офіційною статистикою також є суттєве зростання доходів українців, а от сплеск інтересу до мікрокредитів вказує на те, що все ж таки не вистачає коштів, не вистачає зарплати. Є ще сумніша статистика, що з цих кредитів приблизно 60% береться, щоб погасити дефіцит коштів до наступної зарплати. І це вказує на те, що в країні, якщо не зростає бідність, то погіршується ситуація з реальними доходами населення, хоча офіційна статистика цього не показує. Чому так відбувається? Тому що в нас йде зниження тіньової економіки, як такої, де більше легальних офіційних доходів. В основному це відбувається за рахунок зміни характеру зайнятості українців, це збільшення працівників, які працюють у військово-промисловому комплексі державному, виплати ЗСУ, інші організації сектору оборони. І через цю статистику бачимо, що ті люди, які раніше отримали зарплатню в конвертах, зараз отримують офіційно її на картку і зростають доходи офіційні. Але от такі фактори, коли відбувається такий несподіваний сплеск інтересу саме до дорогих мікрокредитів, які не дуже вигідні, але вони видаються на будь-які цілі, як правило, без перевірки кредитної історії позичальника.
Дорогі мікрокредити… Тут відсотки справді можуть бути шалені, наприклад, якщо казати в річному вимірі. Чому ті люди, які позичають, які беруть ці мікропозики — статистика говорить, що понад 60% таких мікропозик видаються строком від трьох місяців до року, тобто це найпопулярніший термін, є ще короткострокові позики – до місяця, таких 17%, і 8% — це на понад три роки — не йдуть до банків. Тоді, як в принципі, найбільші українські банки цілком дають змогу відкрити кредитну карту і там – притомні відсотки.
Давайте я вам просто зачитаю без назв компанії відсотки — так звана реальна річна відсоткова ставка, яка розрахована відповідно до чинного законодавства. Не та, що в рекламі, а та, що розраховується і пишеться в договорах дуже дрібним шрифтом. 5 510%, 2 296% — річна ставка, 3 678%, 11 016%.
Давайте це переведемо в абсолютні цифри. Що таке 5 000%? Наприклад, людина позичила 10 000 грн, то їй повернути потрібно… 500 000 грн?!
Якщо брати банки — 34%, один із державних — 60, одного з олігархів банк — 52.
Потрібно рахувати не просто відсотки за кредитами, а складати їх разом із комісіями додатковими
Торік Верховна Рада ухвалила закон, яким обмежила ці ставки для мікрофінансових організацій, які дають мікропозики, до 1% на день.
Верховна Рада штампує закони дуже швидко, не розбираючись в економічному регулюванні, а у фінансовому взагалі там дуже кепські справи. Потрібно рахувати не просто відсотки за кредитами, які обмежені законом, а складати їх разом із комісіями додатковими. Бо за договором ви можете платити, якщо рекламу взяти, 0,2%, наприклад, або 0,5% в день. Але передбачається ще комісія за погашення на картку, наприклад, або за погашення на рахунок через переказ своєї картки і так далі. Тобто такі комісії називають прихованими, або спеціальні штрафи за прострочку. Потрібно дуже ретельно вивчати умови договорів, тому якщо прийти до компанії, то офіційна ставка на день в мене стоїть у рекламі в них кредит до 210 днів, ставка на день — 0,01%, рахуємо ставку реальну, то по кредиту виходить від 1 973 до 11 016%. Тобто закон, як вони прописали, не працює.
Реклама різних мікрофінансових організацій може перебивати банківську рекламу
Чому громадяни, замість того, щоби користуватися, наприклад, кредитною карткою, відкритою в нормальному банку, йдуть до цих дуже сумнівних установ. Чому не кредитна картка?
Є фактор обізнаності. Банківські умови, навіть без глибокого аналізу, показують, що там все ж таки вигідніше брати. Буває так, що інтенсивна реклама різних мікрофінансових організацій може перебивати банківську рекламу. І я зустрічав особисто людей, які не розуміли, що в банках краще брати ресурси, і більш вигідно, і автоматизовано — там просто відкриваєте картку, по ній допускається овердрафт — перевищення залишку, і на нього вже нараховуються відсотки, плюс там є грейс періоди — так звані спеціальні періоди з пільговим фінансування, коли відсотків взагалі не нараховуються, нараховуються тільки комісії за 30 днів або 60 в залежності від банку. Потрібно також вивчати умови.
Це великі банки, в яких кредитна картка має пільговий період, тобто, наприклад, умовно кажучи, зараз почнеться жовтень, 1-2 жовтня можна зануритися в цю кредитну картку і аж до 25 листопада, тобто цілий жовтень і ще 25 днів листопада ти можеш користуватися цією карткою і до 25 листопада ти маєш повернути використані кошти без жодного відсотка. Тобто жодного відсотка пені, комісії не буде.
Але, як правило, буває таке, що комісії вони все ж таки стягують за погашення, за транзакцію. Там є, але вони все ж таки невеликі. Я от просто знайшов, наприклад, дійсно реальна ставка є, станом на позавчора — 3,72 в гривні — це дуже низька ставка. А от інша частина людей обізнані, але вони вже не можуть просто кредитуватись в банках, вони вже закредитовані, вони вже є там.
Тобто, банки не дають більше кредитів.
Не дають, тому що вони в бюро кредитних історій, в них погана кредитна історія, в них непогашені кредити в банках, в них перевищені ліміти вже вичерпані всі, які були карткові, і якщо в них погана кредитна історія, то їм нема куди йти, вони йдуть в ці мікрофінансові організації.
Віталій Шапран. Фото: ФБ-сторінка Віталія Шапрана
Є ломбарди та кредитні спілки
А справді нема куди йти? От є банки, мікрофінансові організації, а де ще можна в Україні позичити гроші?
Ломбард — це класика жанру. Але вона пов'язана, як правило, з криміналітетом, на жаль, це традиційно в усіх країнах. І умови там, я б сказав, не кращі, ніж у фінансових організаціях, там потребується ще застава, правда. Але ми знаємо, що там також відсотки можуть бути дуже високі. Є ще кредитні спілки — це потрібно перевірити, якщо ви працюєте на великому підприємстві або на виробництві, то, як правило, вони можуть бути заснованими і діяти за принципом каси взаємної допомоги, часто люди просто не знають, що такі кредитні спілки при підприємствах створювалися і вони функціонують. Там можна знайти цікаві умови.
"Під матрацом" населення від 20 до 60 мільярдів доларів
Чимало українців мають заощадження, чи які у нас останні дані по цьому питанню?
Заощадження в нас є, різні оцінки показують, що на руках у населення "під матрацом", що називається, поза банками від 20 до 60 мільярдів доларів. Це дуже серйозна цифра плюс у нас доволі ще великий тіньовий обіг, на жаль, в торгівлі, зокрема, він підтримує цей фактор, плюс зарплатня в конвертах, тобто не тільки офіційна банківська статистика, яка вказує на зростання заощаджень. Я знаю, що на рахунках банків у пасиві вони вже давно перевищили трильйон гривень — це дуже серйозна цифра. Але ці заощадження зростають разом з інфляцією, тому що зростають все ж таки зарплати, проходять індексації пенсій і воно тягне за собою зростання цих заощаджень.
Закон торік щодо цих мікрофінансових організацій народні депутати ухвалили неякісний. По факту на ринку все одно процвітають отакі ставки в тисячі відсотків, хоча мали би бути, якщо 1% на день, то це 365 максимум відсотків річних. У Нідерландах, якщо людина потрапляє в таку фінансову скруту і позичає забагато різних сум в різних установах, то до такої людини або в таке домогосподарство приходить відповідний соціально-фінансовий інспектор і допомагає цій родині або окремій людині просто оздоровитися фінансово — план виходу з фінансової скрути. Як треба вдосконалити цей закон, щоби все ж таки закон був законом? Які інші інструменти може запропонувати держава українцям, щоби не потрапляти в такі боргові ями?
По-перше, система кредитування через мікрофінансові організації з високими ставками по кредитах на будь-які цілі є в будь-якій країні і ці кредити в будь-якій країні дуже дорогі. По-друге, такі продукти розраховані на людей емоційних, які бажають щось купити. Ці два фактори вказують, що ми не зможемо подолати просто регулюванням цю проблему. Потрібна роз'яснювальна робота, потрібні певні традиції на кредитному ринку, щоб самі учасники обмежували свої апетити кредитні, тому що по той бік кредитної стійки там все одно в них є проблеми — оці 5 000% річних звідки беруться? Вони ж роздають людям, які не повертають гроші, в них потім багато списань, вони намагаються собі компенсувати оці збитки, періодично вони забувають і ці апетити видно, що вони вже занадто великі.
Як вилізти з боргової ями?
Держава в цій ситуації може зарадити лишень відносно, тут все-таки важливою є, напевно, дисципліна людей і фінансова грамотність задля того, аби не потрапляти в боргову яму і щоби із неї вилізти. Як вилізти із боргової ями?
1. Потрібно вступити в перемовини з цими організаціями. Тому що, як правило, якщо в них виникає велика заборгованість і прострочка по ній, то є чим торгуватися з ними. Не потрібно боятись цього, потрібно наполягати на своїх умовах, тому що в них немає застав і відібрати квартиру — це не так просто для них. І вони не зацікавлені в тому, щоб в них було повно проблемних позичальників. Потрібно торгуватись.
2. Обов'язково потрібно все ж таки перевірити в банку, чи відкриті у вас кредитні ліміти, звернутись до банку. І якщо сума з цими мікрофінансовими організаціями дуже велика, а банк вам не закрив кредитні лінії, то, можливо, домовитися з банком перекредитуватись, тому що це велика різниця чи під 30% річних кредитувати, чи під 5 500%.
3. Те саме, що і з банками, але можна позичати кошти у знайомих родичів, вилазити частково із цієї ями і зменшувати оці відсотки, які вам нараховують і штрафи. Тому що при відсотках більше тисячі річних…
…вилізти просто неможливо.
