Дональд Трамп. AP Photo/José Luis Villegas, Pool, File
Республіканці на чолі з Трампом зараз вирішили, що змагання за Україну вони програли. Але у разі перемоги Трампа…
Відбувся виступ президента України в ООН, частина важливих зустрічей також вже відбулася, частина з них ще попереду, а саме зустріч із чинним президентом США Байденом. Також була заявлена зустріч із обома кандидатами на посаду президента. Як ви розцінюєте те, що Зеленський вже там, і раптом у Трампа заявляють, що той не має наміру зустрічатися з ним, хоча раніше така зустріч анонсувалася. Далі спікер Палати представників Майк Джонсон так само заявив, що не знає, чи зустрінеться із Зеленським. Що означає цей політичний жест і таке хіба можливо під час вже досягнутих домовленостей?
Республіканці, очевидно, вирішили, що змагання за Україну вони програли. І тому зараз ставити акцент на тому, що вони будуть допомагати Україні — їм все рівно не виграти в цьому аспекті й вони обрали якусь іншу — контраверсійну тактику. І не обов'язково, що в разі перемоги Трампа республіканці будуть сповідувати відповідну стратегію або сповідувати її в повному обсязі. І взагалі експрезидент Трамп — людина непередбачувана і по сьогодні навіть його штаб не до кінця розуміє, що він буде робити, коли стане президентом. Але, з іншого боку, якщо він стане президентом, він розумітиме, що це його останній термін, що він не зможе далі обиратися в силу того, що він уже два строки (на посаді буде — ред.), і в силу свого віку, і йому захочеться розуміти, яка буде в нього спадщина, чи буде він таким великим президентом, якими були той же Рональд Рейган, Джон Кеннеді, Рузвельт… І в цьому контексті він мав би розуміти, що тут однозначно він має підтримати Україну, щоби Україна виграла, того що виграш України означає виграш тих цінностей, які сповідуються Америкою, починаючи з її заснування тих цінностей, які сьогодні сповідує колективний Захід і це протистояння тим диктатурам, які на сьогодні хочуть свій вплив збільшити і захопити лідерство у світі. Тому всі ці речі разом взяті мали б йому підказувати якраз працювати на те, щоби Україна виграла. Виграш України означатиме повернення до кордонів 1991-го року — тут ситуація зрозуміла, тому що інший варіант був би не завершенням війни і залишався б для вирішення на майбутнє. Всім чітко зрозуміло в світі уже після 2014-го року, що Україна не збирається поступатися своїми територіями, і хто б не був президентом України — я це ще говорив в 2014-му році, коли Росія напала на нас, що наївні люди в Росії, наївний той же Путін і наївні ті в світі лідери, які вважають, що Україна може відмовитися від своїх земель. Ніколи цього не буде. Тому закінчення війни на справедливих умовах — це відновлення повної територіальної цілісності України. І також — якщо буде допомога в цьому питанні відповідна Заходу — притягнення Путіна до відповідальності, тим паче, що є ордер на його арешт Міжнародного кримінального суду і відшкодування Росією всіх цих збитків, які вона завдала Україні — а збитки ці просто гігантські.
Позиція Шольца ще залежить від партнерів по коаліції
Перемовини тривають і ще рано робити якісь далекосяжні висновки. Особиста зустріч без перекладачів, що буває вкрай рідко, між Зеленським і канцлером Німеччини Олафом Шольцем, який підтвердив, що ракети "Тауруси" не буде передавати…
Є кілька форматів переговорів класичних у світі: формат переговорів у повному складі, коли з одного боку очолює делегацію президент чи глава держави і з іншого також; є у скороченому складі, коли переговори починає президент плюс міністр закордонних справ, плюс, можливо, міністр оборони, плюс перекладач; є формат тільки президенти і перекладачі; і, нарешті, найбільш конфіденційний — це формат, коли немає перекладачів. Оце найвища форма конфіденційності, яка застосовується тоді, коли дійсно треба вирішити якесь питання, яке не можна виносити не те що на публіку, а про яке, як кажуть, якщо знає якесь питання троє, то знають всі. А тут якраз формат двоє. Я переконаний, що президент говорив із канцлером Шольцем про "Тауруси" 100%, щоби Німеччина змінила позицію, ну і говорив, очевидно, про те, що лідерство в наданні допомоги, обсяги допомоги Німеччини мають не тільки тривати, а і нарощуватися, і говорив, очевидно, про те, що всі хочуть якнайшвидше миру, то давайте допоможіть Україні, і ми, коли Україна зможе належним чином потріпати Росію, скажімо так, то тоді, можливо, Путін і захоче переговорів. Поки він відчуває, що в нього є можливість і далі тиснути на Україну і ще й відкусити якісь частини української території, то він це буде робити. Але коли він зрозуміє, що Україна за допомогою наших партнерів може завдати такого удару і завдасть такого удару по Росії, то у нього не буде іншого вибору, як сідати за стіл переговорів. Тим паче що у цій китайській пропозиції — формулі китайсько-бразильській є кілька і гарних елементів, що має бути опозиція до застосування ядерної зброї, про те, що має бути опозиція до атак на атомну енергетику. Там пункти два нормальні. А щодо інших, то тут, звичайно, не вистачає повного визнання територіальної цілісності й необхідності повернення території України до кордонів 1991-го року, а значить виведення всіх російських військ із на сьогодні окупованих територій, включаючи Крим, Донбас і південь України.
Німеччина і персонально Шольц пройшли великий шлях у зміні своєї позиції на краще. Давайте згадаємо, що на початку війни Німеччина взагалі, крім обмундирування, не хотіла говорити про іншу допомогу. На сьогодні ми маємо все, крім "Таурусів". Тобто є великий прогрес, і зараз, мабуть, позиція Шольца ще залежить від партнерів по коаліції. І тому в нього слово "ні" продовжує бути в його лексиконі. Подивимося далі…
Олександр Моцик. Скриншот із відео
Нехай перше, що Іран зробить — припинить поставки зброї Росії
Достатньо цікавий виступ президента Ісламської Республіки Іран Масуд Пезешкіана, який сказав, що ми за мир, ми за дружбу, ми за територіальну цілісність України. Останнє повідомлення, що Іран відмовився підтримувати Хезболлу стосовно атак на Ізраїль.
Сама по собі заява гарна. Єдине, що, у країнах-диктатурах завжди слова розходяться з ділами. І, як правило, завжди те, що декларується, потім виявляється просто неправдою. Для того, щоби президент Ірану підтвердив свої слова, Іран має відповідно діяти. Перше — відмовитися, наприклад, від поставки зброї до Росії для продовження війни.
Іран поставив вже через Каспійське море ракети малої дальності 108, 112, 120 км. Але за кілька тижнів було інше повідомлення, що вони не поставили пускові установки.
Тут важко передбачити, що Іран не допоставить ці пускові установки, тому що, очевидно, вони говорили про контракт, як про те, що будуть поставлені і ракети, і пускові установки. На жаль, так виглядає. Якщо президент Ірану заявляє, що Іран змінює свою зовнішню політику, то нехай перше, що зробить — припинить поставки зброї Росії. Це буде найбільш серйозною демонстрацією підтвердження його слів. Крім того, нехай припинить підтримувати і ХАМАС, і Хезболлу, і всі інші терористичні угрупування, які вони на сьогодні підтримують. Ну і, очевидно, мова йде також про те, щоби пом'якшили ті драконівські закони, які існують всередині Ірану стосовно демократичних цінностей.
Читайте також: Іран хоче зняття санкцій, а не відмови від постачання ракет Росії ― Данилов
У складних рішеннях завжди є високий рівень конфіденційності
Можна сказати з того, про що говорив новообраний президент Ірану, що вони так само зацікавлені в зменшенні санкцій — найбільш обкладена санкціями країна світу за офіційною статистикою — це перше. По-друге, якісь все-таки місточки із Заходом мають почати налагоджуватись.
Візит ще триває президента України. А якщо нічого не вийде… Президент Зеленський відповідав на це запитання, він сказав, що це буде жахливо…
… якщо нічого не вийде, то це буде дійсно жахливо. Мені здається, що можливо не все, але щось можливо — давайте такою езопівською мовою будемо говорити. У таких складних ситуаціях і у складних питаннях, складних рішеннях завжди є високий рівень конфіденційності. Тому ми не будемо знати, коли закінчиться візит, усе достеменно, що там трапилось. Якісь речі будуть публічно оголошені, і саме ті речі, про які домовляться обидві сторони, що оголошувати, а що не оголошувати.
Захід сам собі створив червоні лінії і сам собі створив поняття ескалації
Деякі українські військові пишуть, що складається таке враження, що Сполучені Штати зацікавлені в тому, щоб Україна не виграла — це взагалі на голову не налазить…
Ви знаєте, тут недавно дуже правильна була, справедлива і базована на основі міжнародного права позиція прем'єр-міністерки Данії (Метте Фредеріксен – ред.), яка заявила про червоні лінії і про ескалацію, що Захід сам собі створив червоні лінії і сам собі створив поняття ескалації. Треба від цих понять якнайшвидше відходити і базуватися на міжнародному праві, щоб було зрозуміло, що міжнародний злочинець, на якого виданий ордер про арешт Міжнародним кримінальним судом, Путін розв'язав абсолютно несправедливу війну без будь-якої причини на порушення статуту ООН і взагалі на порушення міжнародного права, і тому, принаймні, західні партнери, і не тільки західні партнери, а весь світ (бо всі країни є членами ООН), мають бути на стороні правди, на стороні міжнародного права. І розуміти, що якщо встановиться "мир", який в майбутньому буде несправедливим щодо України то, вибачайте, прощавай міжнародне право, і тоді діятиме право сильного. Ми повертаємося навіть не в 20, а в 19 століття, коли багато інших диктаторів захочуть проявити "свою волю" з тим, щоби відкромсати шматок території свого сусіда або змінити владу в сусідній державі тощо. Якщо Україна програє, то програють всі. Тому Америка і Захід не мають цього допустити, тому що тут автоматично буде втрачено лідерство Америки і відновити його буде для Америки дуже важко.
КОНТЕКСТ
Президент України Володимир Зеленський продовжує перебування у США. Після виступу на засіданні Радбезу ООН, зустрічі на полях Генасамблеї ООН з двопартійною делегацією Конгресу США, український лідер, зокрема, поспілкувався з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, прем’єр-міністрами Індії та Японії Нарендрою Моді та Фуміо Кісідою. Зеленський також зустрівся у Нью-Йорку з прем'єркою Італії Джорджею Мелоні та канцлером Німеччини Олафом Шольцом.