Фото надане артистами
Я намагаюся мислити концептуально. І навіть якщо щось виглядає дуже просто збоку – там зашито багато між рядків
Що питати у людини, яку знає вся Україна, яка пише фантастичні хіти? Перед розмовою з тобою ми відкрили сторінку з нестандартними питаннями для співбесіди. І оскільки альбом твій називається "Біполярник", то… як ти ставишся до садових гномів?..
Я дружу з ними. Останнім часом я їх нечасто бачу, але коли бачу – завжди вітаюсь.
Ми вас беремо! (сміються). Дякуємо тобі за доброту до гномів! І за те, що створюєш класний вайб, де б ти не з’являвся. І все-таки повернемось до "Біполярника" і до "Франкора". Кому належить ідея такого діалогу і чому саме Лєра Мандзюк?
Ідея належить мені. Спочатку з’явився Франко – без Лесі. І пісня була написана, до речі, ще до повномасштабного вторгнення. В неї була інша концепція, і вона довго лежала без діла. Якось і передивлявся демо, знайшов її і подумав, що час її прийшов. І вже після того, як я її зробив, вирішив, що треба додати чогось цікавого в пісню. І тоді з’явилася ідея створити діалог між Франком і Лесею Українкою. І я думаю, це вийшло. Така собі вигадка нештучно-штучного інтелекту – тому що такого діалогу в принципі не було, це творче припущення.
Як з’явилась Лєра Мандзюк? А я нікого не бачив у цій ролі, крім неї. З Лєрою ми познайомились в Донецькій області, коли вона працювала з Культурним десантом. Ми здружилися і я їй запропонував цю ідею. Таким чином і вийшов цей, як я вважаю, культурно важливий доробок.
Ми тебе слухаємо і розуміємо, що біполярник – це дуже скромно для тебе; ти мультиполярник! (всі сміються). Ті жанри, ті проєкти, в яких ти створюєш пісні – як ти все придумуєш? Це гноми тобі нашіптують ідеї? Дійсно непересічні й цікаві – звідки вони в тебе беруться?
Я себе вважаю такою фабрикою ідей, їх завжди дуже багато. Якщо казати про гномів, то скоріше я їм даю ідеї, ніж вони мені. Та не знаю… Я намагаюся мислити концептуально, і навіть щось, що виглядає просто збоку – там зашито багато між рядків.
Що тобі дав Культурний десант як музиканту? Окрім того, що ти познайомився з Лєрою Мандзюк?
З часу створення Культурного десанту багато чого змінилося, прийшло краще розуміння нашого народу, розуміння військових, добровольців, людей, які боронять країну. Саме спілкування з ними дає багато розуміння того, що відбувається. Я вже говорив, що коли ти даєш – ти отримуєш, це обмін. І цей обмін дає егрегор єдності. Я думаю, що це одна з найважливіших речей. Але про це насправді можна розповідати дуже довго.
Якщо повернутись до пісні – чому саме Іван Франко? Чому саме ці листи були обрані? Це своєрідне переосмислення Франка, яке відбувалось пізніше за те, як ми закінчили школу?
Справа в тому, що я не обирав саме Франка. Я скоріше обирав вірш, який підійде під концепцію. А наштовхнув мене на це, як не дивно, Артем Пивоваров. Він мене колись запросив на фіт, але в нас не склалося тоді. І в процесі нашої домовленості я просто написав цю пісню, знайшов цей вірш – який залетів суперкруто. Тому знову ж таки – не я обрав Франка, а Франко обрав мене.
Кого з музикантів ти залучав до її запису?
Ми тут цікаво записували гітару. Ми записували гітарну партію три рази. Це були прекрасні гітаристи Євген Пугачов (гітарист у Hyphen Dash та у проєкті DOROFEEVA, засновник та ідеолог проєкту імпровізаційної contemporary jazz музики Puhachov Quartet, – прим. ред.) і Тарас Кушнірук (один з провідних джазових гітаристів молодого покоління в Україні, мешкає у Львові, – прим. ред.). Але жодної ноти їхньої гри не потрапило в пісню (сміється). Тому що ідея була така: гітара повинна була бути зіграна не дуже добре. Концепція була зіграти її дуже просто. А хлопці дуже добре грають (сміється). Тобто, в пісні зашита насправді складна музична структура, але на слух вона сприймається дуже легко. Ніхто ніколи не може подумати, що там може бути складне всередині. В принципі, я так роблю всю свою музику: збоку воно виглядає просто і зрозуміло, а якщо брати й розкладати – то там серйозна конструкція.
Наостанок хочемо ще раз подякувати, що знайшов можливість з нами поспілкуватись. І просимо тебе звернутись до слухачів "Радіо Промінь" з тим, що в тебе зараз на серці.
Вам дякую, завжди радий з вами спілкуватись. Бажаю всім триматись. Звичайно, дуже складно зараз – навала не спадає, – але ми маємо триматися, ми маємо бути єдними. Єднатися – обов’язково. Бо хвилі, якими нас намагаються хитати, націлені на розбрат. Нам треба триматися і розуміти, хто свій, а хто чужий. Єдності, любові, радості і мирного тихого неба!
Слухати трек Саші Чемерова "Франкор (за участі Лєра Мандзюк)", як і багато інших прем’єр, можна в плейлисті "Промінь Рекомендує 2024" на Spotify.