Ілюстративне фото УНІАН
Обвалу лінії фронту немає
Поговорімо спочатку про ситуація на Покровському напрямку, яка не може не бентежити українців, адже впродовж останніх тижнів звідти надходять тривожні повідомлення. Є суттєве просування збройних сил Росії, які вже підходять до міста Покровськ. Як ви можете охарактеризувати поточне становище на Покровському напрямку?
Мушу наголосити на тому, що крайні декілька днів, а може й тиждень у суспільстві, на жаль, починає домінувати риторика чи сприйняття того, що начебто Покровськ вже зданий чи що ворог вже біля самого міста. Тут, зрозуміло, що працювала ворожа пропаганда, частина політиків захотіли на цій темі похайпувати та надмірно нагнітати ситуацію.
Дійсно, виклики, перед якими опинилася українська армія, є дуже серйозними, але насправді, попри всю складність ситуації, ворогу до Покровська ще досить далеко. Немає там таких активних просувань, як створюється ілюзія. Ворог не просувається кілометрами чи десятками кілометрів. Так, на жаль, є просування тактичного рівня, ворог сунеться по декілька сотень метрів в день, але ми не можемо говорити про якусь оперативну ініціативу ворога чи що на оперативному рівні ворог контролює ситуацію. Той максимум сил і засобів, який вони задіяли, й дає їм можливість на тактичному рівні мати певну ініціативу, але ані проривів оборони ЗСУ немає, що теж важливо, бо на цьому чомусь акцентують деякі політики, ані хаосу. Так, внаслідок ведення активних бойових дій є певні проблеми, є серйозні виклики перед ЗСУ в плані взаємодії, комунікації, ротації, тримання безперервного звʼязку між підрозділами, між частинами, які заходять і виходять. Звичайно, є й труднощі в обороні, бо ворог все ж таки там дуже серйозно артилерію та авіацію задіяв. На жаль, маємо й втрати, але це не ті втрати, які можна вважати такими, що можуть призвести до обвалу лінії фронту чи падіння.
Дуже добре, що населення відстежує ситуацію, дуже добре, що є безперервна комунікація в медіа. Це надзвичайно правильно, оскільки люди мають знати реальні виклики чи загрози, які їх можуть очікувати. Але варто більше уваги звертати на перевірені джерела, а громадянам, які проживають в прифронтовій зоні чи в зоні, яка потенційно може бути зоною бойових дій, – комунікувати з органами місцевого самоврядування, відповідними службами, представниками військово-цивільних адміністрацій, щоб знати потенційно місця збору громадян, шляхи переселень, що потрібно з собою брати. Якщо відштовхуватися від потенційних загроз, це дасть можливість і розвантажити логістику в майбутньому, комунікувати з населенням, знати, де його можна очікувати, якщо звʼязок буде порушений. На ці речі варто звертати більше уваги, а ЗСУ виконують свою роботу на максимумі і виконуватимуть.
Втрати росіян у рази більші, ніж здобутки
Покровський напрямок нам зрозумілий, бо це південна лінія наступу ворога по дирекції Вугледар-Курахове-Покровськ, тоді як північний напрямок – це наступ ворога на Донеччину в районі Часового Яру, Торецьку з метою виходу на Краматорськ, Словʼянськ. Росіяни намагаються окупувати Донецьку область, бо це наказ Путіна, який вони не виконали ще з 2022 року. Варто розуміти, що ворог не має таких успіхів, все, що він міг задіяти з резервів, військ в Україні, вже задіяв. А їхні тактичні просування, якщо вони і є, я би не назвав успіхами, бо втрати в рази більші, ніж здобутки.
.jpg)
Іван Тимочко. Фото: ФБ-сторінка Івана Тимочка
Проте, повторюсь, комунікація дуже важлива, щоб зменшити ризики для населення Покровська, наприклад, якщо ворог зможе вийти на рівень ураження далекобійною артилерією по місту. Варто розуміти стан справ у навколишніх населених пунктах, мати інформацію про підвезення продуктів, води, засобів гігієни та іншого. Звісно, було би дуже добре, якби ворог втратив свій наступальний потенціал на цьому напрямку.
Російська армія цього року на піку своїх можливостей і цей пік спадатиме
А що ви про це думаєте? Адже зараз по-різному оцінюють, коли може бути вичерпано наступальний потенціал росіян. Яка ваша думка як професійного військового?
Ми маємо розуміти, що стратегічний задум обох сторін невідомий. Щодо тривалості наступу, то тут все залежатиме від низки чинників. Основний - це спроможність безперервно фінансувати російську армію безпосередньо російською економікою. Звідси випливатиме вся їхня спроможність ведення війни. Зрозуміло, що зараз Путін грає ва-банк, оскільки він виділив на початку року 130 млрд, і розраховував, що зуміє зайняти ряд українських областей, поки не було поставок наших союзників для України. Також він сподівався купити населення, бо росіяни й самі говорять, що ця війна – це війна для їхніх бідних. Були збільшені ставки на найм по контракту, щоб створити безперебійність "живої" сили, бо з технікою у росіян дійсно проблеми. Масовість є, але якість поступається в багатьох випадках ЗСУ.
Доки вони зможуть безперебійно фінансувати і скупку населення, і закупівлю іноземної зброї? Цього року Росія виділила третину всього бюджету на цю війну. На наступний рік Путін таких коштів точно не зможе задіяти, навіть вже зараз, під зиму. Російська армія цього року на піку своїх можливостей і цей пік так чи інакше буде спадати. Тож чинник – це купівельна спроможність російського населення Путіним. Він точно буде боятися великих масових мобілізацій, тому що немотивоване населення, забране безкоштовно, нестиме для Путіна загрозу. Плюс їх треба буде нагодувати, озброїти, мінімально підготувати, посадити на якусь техніку. Їх постійно треба підтримувати пальним, а російська нафтопереробна галузь отримує зараз серйозні удари, вже не кажучи про НПЗ, які горять. Це стратегічні резерви РФ, тому що в них не так і багато є зберігаючих станцій пального, зокрема, авіаційного, а перевага в авіації й дає Росії можливість просуватися на тактичному рівні.
Хто би не прийшов до влади в США, він приємним бонусом для Путіна не буде
Окрім цього, Путін все ж таки намагається встигнути до Мирного саміту. Що б там не казали про те, що він очікує виборів в Америці, чи він сподівається, що буде Трамп президентом, ми маємо розуміти, що американська безпекова система, взагалі система управління країною не передбачає Росію як наддержаву. Тому хто би там не прийшов, він приємним бонусом для Путіна не буде. Також скоро в США має відбутися великий збройовий форум, виставка озброєння, тож навіть їхні виставки зараз підлаштовані під зброю, продаж чи рекламу. Америка різко збільшила випуск ракет до HIMARS, збільшила кількість ракет до авіації і це точно не для внутрішнього користування.
КОНТЕКСТ
Як зазначив сьогодні, 1 вересня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, "на напрямку головного удару ворога ситуація складна. Але всі необхідні рішення на всіх рівнях приймаються без зволікань. Попри те, що ворог має перевагу у кількості озброєння та людей, дякуючи нашим воїнам, зазнає відчутних втрат. Боротьба за Україну триває".
