Ілюстративне фото: УНІАН
На Покровському напрямку ворог бачать сприятливу ситуацію і хоче її розвивати
Ситуація на Покровському напрямку. Що маємо станом на зараз, наскільки близько ворог до самого міста?
Якщо подивитися на мапу, то ті, хто слідкують бачать, що у ворога там ледь не щодня є просування. Дуже складна ситуація через те, що ворог має там велику кількість зосереджених сил. Вони бачать сприятливу ситуацію, у них є успіхи, які вони хочуть і можуть їх розвивати. Тому зараз вони роблять все можливо, щоб використовувати ці обставини. Вони, в першу чергу, дуже інтенсивно зосереджені на рухові вздовж залізниці, бо залізниця на висоті, і на руху в бік ключової у тому районі висоти, останньої після Очеретиного, яка розташована в районі Миколаївки, яку вони вже зайняли. Тобто дуже несприятлива ситуація вимальовується. І певною мірою досить загрозлива для тих підрозділів, які перебувають біля річки Вовча, зокрема в низині.
Останнім часом досить часто чуємо, що операція на Курщині, ймовірно, мала на меті відтягнути певні сили противника з Донецького або з інших напрямків. Що спостерігаєте ви, з огляду поточну ситуацію на фронті?
Я поставлю риторичне питання. А хто взагалі запустив версію, що з Покровська і Торецька знімуться чи мають зніматися їхні підрозділі? Це на початку зробили окремі публічні особи, тому що від військово-політичного керівництва ми цього не чули. Тепер до суті. Населенні пункти Покровськ і Торецьк, і загалом вся агломерація цих населених пунктів, для них на сьогоднішній день надважлива. Вони бачать сприятливу обстановку, можливості рухатися, у них там є потенціал і вони будуть його розвивати. Не будуть росіяни ризикувати і жертвувати саме цими відтинками і районами, щоб перекидати їх на Курщину.
"Сподівання породжують розчарування"
Гадаю, що така інформація виявилась інформаційно бажаною, тому і розійшлася.
Сподівання породжують розчарування. Так і сталося. Але у росіян є райони, якими вони можуть пожертвувати. В першу чергу, можна звернути увагу на район Роботиного (Запорізька область – ред.). Задача зрізати Роботинський виступ стала інформаційною. Ні стратегічного, ні тактичного значення вона абсолютно ніякого немає. Там сконцентровано досить велике угруповання підрозділів, бригад, якими вони здійснювали і, в принципі, до сьогодні здійснюють штурмові дії різної інтенсивності. І саме звідти вони можуть зняти і пожертвувати підрозділами. І проходила інформація, що саме звідти знімаються або будуть зніматися.
Далі є район Кринок (Лівобережжя Херсонщини – ред.), де теж зосереджено навіть більш потужне угруповання, і це можна було побачити на підрозділах. Воно було актуальне тоді, коли у нас були підрозділи на Кринках. Але на сьогодні зосередження і застосування цього угруповання там вже не є таким нагальним, як було раніше. І вже було повідомлення, що знімаються певні бригади, які перекидаються на Курщину. Тобто їм вже є чим жертвувати.
У них досить суттєве зосередження в районі Луганщини. Там можна зняти певні підрозділи на відтинках, які не такі активні. І це прослідковувалося. Зокрема бригада, яка стоїть в районі Стельмахівки відзначила, що зменшилась інтенсивність. Немає вже тієї активності і штурмів, які були раніше. Хоча там все рівно є місця, які дуже активні і, на жаль, не дуже сприятливі для нас. Це район населеного пункту Піщане, де росіяни намагаються вийти північніше від населеного пункту на висоту, щоб встановити там певні засоби, бо залишається зовсім небагато до основного логістичного шляху – дороги Борова–Куп'янськ-Вузловий. Це єдиний, мабуть, і надважливий логістичний шлях, куди вони і намагаються пролізти.
Також у них є північні кордони Харківщини. Перед початком їхньої операції, у них там теж було сконцентроване досить непогане угруповання. Перед тим, як почався Курськ, ми всі це обговорювали, вони перекинули туди 155 бригаду. Тобто вони підсилили ці райони. І найлогічніше, що вони робили, це брали певні підрозділи саме з району Бєлгорода. Тому що це найшвидше, найлогічніше і неефективніше.
Зараз вони потроху стягують усе в район Курщини. Десь уже розгортають, десь копають, десь готуються зустрічати якісь дії. Наші військові теж не сидять на місці, вони бачать певні перспективи і недаремно зносилися ті 3 мости на річці Сейм. Скоріш за все, там планувалися якісь дії і наші Сили оборони на це зреагували. З часом це і підтвердилося, коли росіяни почали наводити понтонні переправи. Тобто, все таки щось планувалося. Це як мінімум ті райони, якими вони можуть пожертвувати. Але це точно не буде ні Покровськ, ні Торецьк, бо це нелогічно. А навіть, якщо це й станеться, можливо, з часом, то, як мінімум, наші військові це не відчують, на жаль. Там зосереджено дуже багато підрозділів ворога. А наших ресурсів в районі Покровська, зокрема, людей не вистачає. Це теж дуже сильно грає роль. Тому відтягування ворогом певних підрозділів не дуже сильно й відчувається.
Роман Погорілий. Фото: facebook/Roman Pohorilyi
У Нью-Йорку ще є позиції Сил оборони
Яка зараз ситуація у Торецьку і Нью-Йорку?
Нью-Йорк. В першу чергу варто відзначити, що там просто "каша" в плані інформативності і в цілому подій. Там в "червоній зоні" є позиції наших військових, але московити якось умудряються проходити повз них і рухатися в бік Неліпівки, щоб закріплятися. Відповідно, це утворює певну хаотичну ситуацію, там все дуже активно змінюється. Московити вже декілька разів "брали" Нью-Йорк. Наші медіа це дуже активно підхоплювали і починали про це говорити. Але на сьогоднішній день в населеному пункті Нью-Йорк ще є позиції Сил оборони, і московити не взяли цей населений пункт. Хоча за нього йдуть дуже важкі бої. Але з тієї інтенсивністю, з якою вони тиснуть, застосовуючи усі ресурси, рано чи пізно, я думаю, це станеться. Зараз важко описати ситуацію, яка там є. Все дуже динамічно там.
У ворога на Покровському напрямку дуже велика кількісна перевага
Наш слухач запитує: "а навіщо потрібна була та Курщина? Краще було б підсилити Покровський напрямок".
Дуже філософське питання. З одного боку, воно правильне. З іншого боку, необхідно мислити трохи глибше і розуміти ці всі процеси. Ми можемо відправити наші найкращі, найбільш боєздатні бригади, які на сьогодні є, в район Покровська-Мирнограда. Це відтягне на кілька місяців посування ворога. Але ми просто "зітремо" наші підрозділи, бо у ворога там дуже велика кількісна перевага. Тому ми вимушені ризикувати. Ми сьогодні, мусимо йти на відверті кроки, битися, щоб мати у цій війні якусь вагу і якісь ходи на майбутнє. Зокрема, в переговорному процесі. Звичайно, якщо Курщина не вдасться і поставлені задачі не підуть, то буде абсолютно логічним, що в суспільстві це буде сприйматися як клеймо. Якщо ж вийде, то я на 99% впевнений, що суспільство буде говорити, що це потужно, це класно, ми молодці і командування наше молодці. Так працює психологія суспільства. Тому це набагато глибші процеси, які необхідно усвідомити, розуміти. Як ця операція на Курщині обернеться нам, якими наслідками і якою була кінцева мета, ми побачимо тільки з часом. У бійців в районі Покровська-Мирнограда зараз просто величезна задача, щоб зупинити цю всю орду. І там робиться все можливе. Хочеться, щоб і ухвалювалися правильні рішення на рівні командування, зокрема, щодо надання ресурсів. А у суспільства максимальний обов'язок не забувати і допомагати нашим військовим, щоб вони справилися з цією задачею.
Удари по переправах – це кроки наперед, щоб убезпечити себе
The New York Times пише, що російські війська на Курщині затиснуті між річкою Сейм та українським кордоном і ризикують опинитися в оточенні після того, як Україна розбомбила мости. Наскільки ця ситуація може поповнити наш обмінний фонд? І чому почала з'являтися інформація про те, що цей наш наступ дещо сповільнився?
Це версія Bild. Вони там просто намалювали, що перебилися переправи. Вони побачили після нашого оновлення Тьоткіно. Там вони бачать, що з південної частини, з нашої території дуже багато нібито підрозділів, які можуть це все "взяти котел". Але тут треба розуміти, що відбувається в Тьоткіно. А вони не знають. Треба розуміти, який там контингент перебуває на якій частині. Зараз можна тільки простежити, що удари по переправах, як я вже зазначав, це кроки наперед, щоб убезпечити себе від будь-яких рухів. І у нас цілий західний фланг, який треба теж контролювати, щоб не сталося нічого критичного. Якихось кроків до того, щоб там буде якийсь "котел", абсолютно не прослідковується, бо є купа інших задач. Можливо, з часом ми побачимо щось феєричне, але на сьогоднішній день це не спостерігається.
