БПЛА ніколи не буде достатньо — Федоренко про "війну дронів"

БПЛА ніколи не буде достатньо — Федоренко про "війну дронів"

Динаміка бойових дій зараз настільки шалена, що безпілотних засобів ніколи не може бути в достатній кількості, вважає командир батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів "Ахіллес" 92 ОШБр ім. кошового отамана Івана Сірка Юрій Федоренко. В ефірі Українського Радіо він розповів про нещодавню робочу зустріч Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського з командирами бойових підрозділів безпілотників. На ній обговорювали спільні проблемні питання підрозділів та шляхи їх вирішення. Як зауважив військовий, за кожним дроном стоїть пілот, який безпосередньо виконує бойові завдання. Відповідно його підготовка та навчання – одне з основних завдань для профільних центрів. "Чим краще підготували, тим буде менше втрат серед техніки, засобів БПЛА. Це потребує часу. Відповідно навчальні центри мають також рухатися динамічно вперед", – додав Федоренко. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: facebook/GeneralStaff.ua

Безпілотні системи – невід'ємна частина ведення бойових дій

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський днями провів робочу зустріч за участі найуспішніших командирів бойових підрозділів безпілотників. Про що йшлося і наскільки це традиційна практика?

Є кілька складових. Складова перша. Не секрет, що безпілотні системи є невід'ємною частиною ведення бойових дій, які дають можливість бачити противника в денний і нічний час в режимі онлайн на різних відстанях від передньої лінії бойового зіткнення і в глибину оперативного простору противника. А також, за рахунок різноманіття ударних засобів –  FPV-дрони, "Баба Яга", ударні крила і багато чого іншого – ешелоновано бити різні категорії цілей ворога. І об'єктивно Збройні сили України, Сили оборони загалом, навчились робити це якісно, зокрема, за ініціативи військовослужбовців, які безпосередньо воюють на передній лінії, тому що саме фронт диктує необхідність того, що нам потрібно. Відповідно пан Сирський два місяці тому провів першу зустріч, в якій були залучені ті представники підрозділів ударно-безпілотних авіаційних комплексів, які показали найвищі результати на полі бою.  Що обговорювали на першій зустрічі? Перше, це спільні проблемні питання, які заважають нам розвиватися більш стрімко, модернізуватися і нарощувати спроможності щодо виконання бойових завдань – знищення ворога і збереження життя наших військових. І додатково обговорювались питання, що нам дозволяє воювати ефективно, найкращі ініціативи, що дають можливості нам нищити ворога на полі бою. Щодо проблемних питань було виписано достатньо багато пунктів. І до другої зустрічі 20% із них вже було вирішено. Тому що не все залежить від головнокомандуючого. Є ще низка питань, які залежать від законодавців – від Верховної Ради України, Кабінету міністрів, Міністерства оборони і багатьох інших інстанцій. Тому основне, що усвідомили спільну проблему і почали її вирішувати. І я впевнений в тому, що такі зустрічі дадуть можливості оперативно і швидко прибирати ті недоліки, які виникають в процесі виконання бойових завдань, а також організації і, що дуже важливо, навчання, забезпечення і мобілізація особового складу. Тому що коли кажуть "війна дронів", треба пам'ятати, що за кожним дроном знаходиться пілот. А пілот – це жива людина, яка безпосередньо забезпечує виконання бойових завдань. Вона має бути забезпечена, навчена і обов'язково має бути набута спроможність щодо не тільки застосування того засобу, який вона пілотує тут і зараз, а й щодо можливості переформатування до тих засобів, які з'являються в Силах оборони  з розвитком технологій. Плюс найкращі ініціативи, які були зібрані, будуть імплементовані в новий рід військ – Сили безпілотних систем. Тому це мегапотужна ініціатива.

Ми робимо акцент на підготовку особового складу на базі підрозділу

Яка у нас ситуація з підготовкою мобілізованих у навчальних центрах і з навчанням у військових вишах? Наскільки тут можливі і потрібні ці швидкі зміни? 

Якщо казати про солдатів і сержантів, то загальновійськова підготовка, яку проходить особовий склад, залежить від центру. Є круті центри, звідки приходять підготовленими на 100% за той період часу, який відводиться на загальновійськову підготовку. Якщо казати, до прикладу, про низку інших, дуже добре, що їх небагато залишилося в Україні, бо рівень підготовки дещо гірший. Тому ми обов'язково даємо свій відгук, і в рамках таких нарад також обговорюється, який особовий склад має підготовку в тому чи іншому навчальному центрі, щоб їхні керівники звернули увагу. Щодо профільної підготовки на засобах БПЛА. Скажу абсолютно відверто, що ми готуємо їх на базі свого підрозділу особового складу. Чому так? Тому що ті хлопці і дівчата, які мають 2,5 роки досвіду бойових дій, з яких ефективно застосовують дрони останні 2 роки, краще них, напевно, не може навчити ніякий інструктор. Тому якщо ми кажемо про FPV-дрони, нічні бомбери, навігацію, про техніків і роботу з бойовою частиною, то ця вся підготовка відбувається на базі підрозділу. Я не можу сказати про те, що погано готують державні навчальні центри. По-різному, залежить від навчального центру. Але тенденція до покращення знань є. Я не буду ідеалізувати процеси. Є центри, які формально відбувають цю історію, але дуже добре, що їх залишилося небагато. На це звертають увагу командири, і Генеральним штабом вживаються певні заходи. Тому ми робимо акцент на підготовку особового складу на базі підрозділу, потім у навчальному центрі вони здають іспит і отримують військовооблікову спеціальність. 

Що стосується офіцерів. Треба, щоб у людини була загальновійськова профільна освіта. В університеті чи в інституті вкладають усе, що мають. Але все одно досвід офіцера здобувається на лінії бойового зіткнення не менше 3 місяців при постійній завантаженості. В офіцерів надзвичайно високий рівень відповідальності і той спектр знань, яким вони мають володіти, дуже-дуже широкий. Плюс усе змінюється, змінюється технологія.

Дронів стало більше. Але донатити треба до Перемоги! 

Якою мірою зараз ми забезпечуємо кількісно наші підрозділи, які працюють із безпілотними системами?

Це часто вживане запитання. Зокрема, громадяни запитують, що влада декларує про збільшення кількості виробництва дронів. Ми чуємо про те, що постачають за рахунок наших міжнародних партнерів, але водночас доводиться весь час донатити. Чому? Спробую пояснити. Динаміка бойових дій настільки шалена, що засобів БПЛА не може бути в достатній кількості ніколи. Чим більше засобів розвідувальних, тим краще ми бачимо ворога. Чим більше ударних, тим більше потужне вогневе ураження по ньому можемо нанести. В умовах протидії противника за рахунок надпотужних засобів радіоелектронної боротьби, неймовірного насичення засобами протиповітряної оборони, в цій інтенсивності бойових дій, на жаль, є величезні втрати в техніці. Відповідно, міжнародні партнери, українська держава, яка об'єктивно за 2023 рік - початок 2024-го оптимізувала виробництво, наростила спроможності. Плюс українська нація. Ось ці 3 компоненти забезпечують мінімальну необхідну кількість засобів БПЛА для тримання інтенсивного виявлення та знищення ворога. Тому, пряма відповідь на запитання, чи стало більше дронів? Так. Скільки потрібно ще донатити? До Перемоги! 

Безпілотні системи потребують надвисоких навантажень

Чи достатньо зараз у нас пілотів БПЛА?

Підготовка пілотів займає час. Треба сказати, що люди проявляють до цього інтерес, військовозобов'язані мобілізуються персонально для того, щоб бути пілотами. Дуже важливо не плутати. Дехто вважає, що це може бути легкою прогулянкою. Нажаль, ні. Безпілотні системи потребують надвисоких навантажень. Але кадровий потенціал, який міг би пілотувати дрони, в державі є, мобілізується, навчається. Що стосується підготовки пілотів. Чим краще підготували, тим буде менше втрат серед техніки, засобів БПЛА. Це потребує часу. Відповідно навчальні центри мають також рухатися динамічно вперед. Але водночас, як я вже сказав, більшість навчальних центрів в Україні відповідають запиту сьогоднішнього фронту. На жаль, не всі.

Юрій Федоренко. Фото: facebook/fedorenkoyurii

Ведеться робота щодо об'єднання РЕБ систем в єдиний центр

Фахівці вказують на проблемні моменти щодо взаємодії з підрозділами РЕБ, через що знижується ефективність використання дронів, їх просто втрачають. Що думаєте з цього приводу і наскільки швидко це можна виправити? 

Що стосується комунікації засобів радіоелектронної боротьби наших Сил оборони. Не хочу розкривати військове закулісся, але скажу так, що ведеться робота щодо об'єднання і керування РЕБ системами в єдиний центр. До прикладу, тобі треба пролетіти за певним маршрутом, ти знімаєш слухавку, попередньо даєш запит і виконуєш бойове завдання. Але у зв'язку з дуже швидким насиченням фронту засобами портативної радіоелектронної боротьби, ніхто не застрахований від того, що військовослужбовцю "X" друзі купили якусь станцію РЕБ, і він, нікому про це не сказавши, розвернув її в себе на позиції. Таке буває. Але водночас ведеться робота щодо виявлення і долучення таких станцій до єдиної системи координат. Чи є така проблема? Так, є. Вона є не тільки в нас, вона є і в противника. У нас, я точно можу сказати, з часом вона буде виправлена.

Гроші, ВПК і система примусу & креативі люди і розумна нація

Хочу запитати про досвід нашого ворога, адже він, вочевидь, теж навчається і вдосконалюється. В чому, на ваш погляд, його сильні сторони, а в чому слабкі, станом на зараз?

Сильні сторони противника в грошах, у військово-промисловому комплексі і в системі примусу. Це потрібно визнавати достатньо чітко. Якщо у них ставиться задача зробити той чи інший засіб, то там не починають "каламутити воду" і казати про те, як це зробити і так далі. Є чітка задача і противник починає це завдання виконувати. У них державний сектор, саме ВПК, працює дуже потужно. І має на це гроші. Це правда, на жаль. 

Які сильні сторони України? У нас дуже креативні люди, і українська нація розумна. Тобто дуже багато засобів ми винайшли вперше, як ефективно застосовувати проти ворога. А потім ворог так чи інакше приймав досвід ведення бойових дій за рахунок розвідданих і так далі. Тому, якщо казати загалом про БПЛА, то противник у деяких напрямках, наприклад розвідки за рахунок розвідувальних і ударних крил, набагато кращий, ніж Сили оборони. Але це лише тому, що противник готувався до війни майже 20 років і вони розуміли, що це необхідно. Чи змогли ми прогресувати і наблизитися до ворога за час повномасштабної війни? Точно засоби розвідування типу "Крило" в Україні стали кращими і їхня кількість, виробництво і закупівля, зараз набагато більша, ніж на початку повномасштабної війни. Чи є до чого нам прагнути? Так, тут ворога треба наздогнати. А щодо, наприклад, FPV-дронів, то тут можемо абсолютно переконливо сказати, що ми наздоганяємо ворога в паритет, за рахунок держави і підтримки української нації. Немає вже розривів зараз на фронті, що на 1 наш дрон противник має 7 чи 8. Зараз приблизно 1 до 2. Що стосується нічних бомберів, до прикладу, це українська розробка, ми абсолютні лідери, застосовуємо їх ефективно. Противник ці завдання закриває за рахунок своєї авіації. Але вона, за моїм переконанням, буле літати тимчасово, тому що я вірю, що наші партнери ухвалять рішення і дадуть можливість нам бити по території РФ в глибину по військових об'єктах за рахунок високоточної зброї.