Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Удар по лікарні "Охматдит" — це жест в сторону саміту НАТО"
9 липня розпочався ювілейний саміт НАТО до 75-річчя альянсу. На ньому присутній президент України Володимир Зеленський. Напередодні Росія завдала удару по низці об'єктів у Києві, зокрема по лікарні "Охматдит". Як це може вплинути на дискусії під час саміту НАТО?
Росія демонструє, що вона – підла терористична держава. Це жест в сторону саміту НАТО з тим, щоб наплювати на всі цінності, домовленості та європейські плани, які будуть обговорювати на саміті НАТО. Москва показує, що Росія може безкарно вбивати дітей, їй за це нібито нічого не буде. А якщо можна вбивати дітей, то взагалі можна робити все, що завгодно. Росіяни робили багато речей, пов'язаних з екологічною катастрофою, зокрема знищення Каховської дамби, на окупованих територіях вбивали цивільних, вивозили дітей, декілька міст стерто з лиця землі, і вони далі продовжують в цьому ж дусі. Тому мені здається, що попри плановий характер діяльності НАТО, Росія вчинила перед самітом альянсу своєрідний сasus belli (привід для війни — ред.), який ніхто не хотів, але його можна і потрібно використати з тим, щоб посилити системну протидію Росії. Зокрема, давати Україні стільки зброї, скільки потрібно, без обмежень щодо її використання на території Росії. Тому що наше завдання – знищувати ті об'єкти, які використовуються для обстрілу нашої території.
"Представник НАТО в Україні сприятиме регулярним поставкам зброї"
НАТО призначить в Україні свого представника. З якою ціллю він прибуде в Україну працювати? І що ми очікуємо від нього?
Традиційно в нас були Центр інформації та документації НАТО в Україні та Офіс зв’язку НАТО в Україні. Перший опікувався саме медійними, інформаційними питаннями, Офіс зв'язку більше співпрацював з Міністерством оборони. Ці дві структури сьогодні об'єднані в Представництво НАТО в Україні. Очевидно, це представництво буде дещо організовано, будуть нові завдання, нові плани згідно з новими викликами та умовами, які склалися у відносинах України з НАТО. Представник посилював би ту складову, про яку планується оголосити на саміті НАТО у Вашингтоні, а саме — створення нового командування НАТО, де буде понад 700 працівників, це військова структура, яка буде сприяти тому, щоб було безперебійне постачання зброї до України, вони будуть опікуватись кількістю та якістю цієї зброї і з боку НАТО посилювати цю співпрацю. Якщо військові добре забезпечені амуніцією, технікою, військовим транспортом для перевезення та захисту військовослужбовців, то відповідно це більша захищеність, менше втрат і поранень для наших військових при виконанні бойових завдань. Тому для нас ці питання важливі, ми на них постійно звертаємо увагу і сподіваємося, що все це буде посилюватись. Росія все робить для того, щоб ніхто не сумнівався, що саме так і потрібно діяти.
Зараз в альянсі відбувається реорганізація щодо виробництва зброї
Чому країни альянсу повільно нарощують виробництво зброї, зокрема, для України? З чим це пов'язано?
Практика показала, що в Європі недостатня кількість боєприпасів на складах, недостатні промислові індустріальні можливості щодо налагодження виробництва зброї, зокрема снарядів. І про це під час проведення форуму військових індустрій на відкритті саміту НАТО заявив генеральний секретар Єнс Столтенберг, що країнам потрібно звертати більше на це увагу, зокрема, щодо спільного виробництва зброї з Україною з тим, щоб все було підпорядковане одній меті. Були політичні заяви Байдена і Саллівана, які говорили про те, що Росія не перечекає НАТО, не перечекає Сполучених Штатів, і Україна буде забезпечена всім, чим необхідно. Тому щодо виробництва зброї зараз відбувається реорганізація. Проблема в тому, що частина цих виробничих потужностей – це приватні фірми, які, можливо, не так різко й швидко переходять на рейки виробництва суто військової продукції. Проте вони в довгостроковій перспективі працюють більш ефективно, якісно і надійно.
Сергій Джердж. Фото: commons.wikimedia.org
Європейцям потрібно брати більше лідерства
А як щодо політичної волі інших лідерів альянсу?
Була теза, яку приписують президенту Франції Еммануелю Макрону про те, що є дві країни, які політично поки що не підтримують членство України у НАТО – це Німеччина і Сполучені Штати. Якщо така заява була, то президент Франції хотів підкреслити, що Франція не є перепоною для входження України в НАТО. Тому що в 2008 році Україні не надали план дій щодо членства в НАТО саме Німеччина та Франція. Сьогодні Франція відстоює зовсім іншу позицію і політику. І в Європі залишилась тільки одна Німеччина, яка в чомусь ще сумнівається і орієнтується на позицію Сполучених Штатів.
Наскільки ініціативність Європи в особі Німеччини як лідера може змінитися, якщо після виборів у США зміниться президент?
В Європі Німеччина є лідером в суто європейських питаннях щодо НАТО, і тут дуже важлива трансатлантична єдність, тому що одна половина НАТО – це Європа, а інша – це Сполучені Штати. Це щодо потужності, потенціалу. І я думаю, що НАТО однаково цінне та потрібне як для європейців, так і для американців. Хоча є різні розмови про те, що якщо інший президент буде у Сполучених Штатах, то як це все буде виглядати і чи не послаблять Сполучені Штати свою участь у НАТО? Якби щось подібне відбувалося, то європейцям потрібно брати більше ініціативи, більше лідерства в безпеці, тому що це безпека Європи. А якщо ми говоримо про всю Європу, то слід зазначити, що в Європі йде велика тяжка російсько-українська війна, з цим теж потрібно щось робити, і тут потрібні нестандартні кроки і, можливо, революційні рішення, які полягають в тому, щоб протягнути Україну ближче до членства в НАТО, аби спільно діяти.
Безпекові угоди з партнерами — це своєрідне міні-НАТО
11 липня запланована зустріч Володимира Зеленського і Джо Байдена. Чи вдасться президенту України підтиснути, щоб партнери його почули і щоб втілили все те, що проговорювалося і обіцялося, зокрема збільшення виробництва зброї та участі в допомозі Україні?
Я думаю, так. Те, що заплановано, — це вже багато. Якщо немає політичного рішення, то на терезах повинна бути максимальна військово-економічна підтримка, яка б нівелювала відсутність політичних рішень щодо України. Йдеться про створення нового командування з підтримки України, збільшення системи протиповітряної оборони вдвічі. Байден наголосив, що на 5 одиниць систем протиповітряної оборони буде постачання найближчим часом. Планувалося, я думаю, що це буде обговорюватись, закріплення положення щодо надання Україні щорічно 40 мільярдів доларів саме з боку НАТО. Буде також обговорюватись взаємодія країн, які підписали угоду про безпеку з Україною. Це близько 20 країн, і це нова реальність. Сюди входять не тільки країни НАТО, так і поза альянсом, зокрема Японія, і між Україною і цими країнами може бути певна взаємодія – міні-НАТО. Тобто кожна окрема країна має угоду з нашою державою, але можна розглянути систему взаємодії між цими країнами, щоб теж виробити спільну позицію, узгоджувати якісь речі. І насамперед це подальша співпраця щодо налагодження взаємосумісності між НАТО та ЗСУ, тобто продовження всієї номенклатури постачання підтримки, яка була і раніше.
