Таких обстрілів півночі Харківщини не було від початку війни — Каплін

Таких обстрілів півночі Харківщини не було від початку війни — Каплін

Такої інтенсивності обстрілів, яка була перед атакою російських окупантів 10 травня нинішнього року, мешканці півночі Харківщини не бачили від початку війни. Про це розповів в ефірі Українського Радіо керівник гуманітарної місії "Проліска" Євген Каплін. Її волонтери разом із іншими волонтерами, місцевою владою, поліцією евакуюють цивільне населення із північної Харківщини, де активізувалися російські окупанти. "Я навіть не уявляю, скільки російських ракет було випущено по цих населених пунктах. І мова йде про те, що це маленькі міста і невеликі села", – зазначає Каплін. Однак евакуація триває і для мешканців роблять усе можливе.

0:00 0:00
10
1x

Вовчанськ, Харківщина, евакуація мирних жителів. 14 травня 1024 року. Фото: Суспільне Новини/Олександр Магула

У ці хвилини триває евакуація

— Зараз місцева влада, поліція, волонтери, у тому числі волонтери організації "Проліска" спільно евакуюють цивільне населення із північної Харківщини, де активізувалися російські окупанти. Як відбувається зараз ця евакуація і скількох людей вже вдалося вивезти вашим волонтерам?

Так, у ці хвилини (ефір був о 10-й ранку, 15 травня – ред.) також триває евакуація і, на жаль, не тільки із північного напрямку Харківщини, а й із трьох інших: із Донеччини, звідки ми почали 24 лютого евакуаційні рейси, які не зупиняються там щодня; з півночі Сумської області — це Білопільська громада; і з двох напрямів на Харківщині, де триває загострення з 10 травня нинішнього року — це якраз Вовчанський напрямок та на північ від Харкова Липецький напрямок. Загалом від початку повномасштабного вторгнення на даний час "Проліска" евакуювала вже понад 26 000 людей. 637 людей на цю хвилину тільки в травні вивезено, переважна частина з них — люди Харківщини. Щоденно в нас їде Донецька область після захоплення Мар'їнки, тому що, на жаль, лінія фронту наблизилася до Курахового, тому Курахівська та Селидівська громада у нас їдуть щодня, щодня курсує наш евакуаційний автобус на Дніпро. Вчора-позавчора почалось також посилення бойових дій на півночі Сумщині, звідки вчора 22 людини ми вивозили з Білопільської громади. З 10 травня на Харківському напрямку значно загострилась ситуація. Тоді прокинулася наша місцева координаторка офісу від дзвінків від людей із Вовчанської громади, зі Золочева, із Липців — з цих громад — із благаннями про допомогу. Вночі російські війська інтенсивно поливали прикордоння із реактивної системи залпового вогню, потім полетіли КАБи і люди з Вовчанська нам казали, що таких сильних обстрілів у них не було ніколи від початку повномасштабного вторгнення і просто благали по допомогу. І з 10-го числа ми залучили туди всі можливі наші ресурси: малі автомобілі, швидку допомогу, вантажний бус, який віз всередині людей, що сиділи просто на гуманітарній допомозі верхи. Були служби Національної поліції, які вивозили до більш мирної точки за 10 км, далі звідти підбирали вже великі автобуси, щоб не робити зайвих поїздок малою технікою. Тобто всі ресурси, які в нас там були, ми задіяли, щоб допомогти людям виїхати.

Євген Каплін. Фото: facebook.com/evgeny.kaplin

Люди захотіли їхати самі

— Як ви знаходите потрібні слова, щоб переконати людей виїжджати з прифронтових міст, якщо, наприклад, немає такої примусової евакуації?

Це був той випадок, коли люди захотіли їхати самі. Мова йде про громади на Харківщині, які були окуповані в перші місяці війни— їх окупувала Росія в перші хвилини, в перші години 24 лютого 2022 року. Мова йде якраз про прикордонні громади, які були в окупації до осені 2022-го року, поки їх не звільнили ЗСУ. Потім частково люди поверталися туди після окупації, думали, що рашистів прогнали і можна вертатися додому, але потім поступово там стала лінія зіткнення по державному кордону України і періодично відбувалися бойові дії. Населення цих громад — це 20-30% від довоєнного населення цих громад — це найстійкіші люди, можна сказати, ті, хто вже звикли до обстрілів певної періодичності. Ми інтенсивно працювали з цими громадами, ми перші, хто в перші дні деокупації зайшли туди з гуманітарною допомогою і регулярно її там надавали. Тому що щодня там прилітало, руйнувалося будинки, зверталися до нас люди по допомогу в будівельних матеріалах, щодо психологів, по гуманітарну допомогу, гігієну, продукти харчування. У нас там курсували соціальні автобуси, щоб люди могли їздити з прифронтових сіл до райцентрів, до центрів громад. У них були контакти "Проліски", тому що ми вже два роки дуже тісно співпрацюємо там.

А зараз відбулися страшні речі, бо така інтенсивність обстрілів, яка була перед тим, як російська армія вдруге перетнула там державний кордон — такої інтенсивності люди там не бачили в цих громадах, люди просто не могли добу вилізти з погребів. З території Росії почали РСЗВ батареями працювати з 4 ранку просто в певні райони Вовчанська, в певні громади не припинявся шквальний вогонь протягом 12 годин взагалі. Не було взагалі перерви ані на хвилину. Я навіть не уявляю, скільки ракет було випущено по цих населених пунктах. І мова йде про те, що це невеликі міста і невеликі села. Люди просто спочатку почали дзвонити, потім там зник зв'язок і якщо в перші дні була координація телефоном, то вже вчора-позавчора робота там велася навмання, коли поліція через гучномовець сповіщає людей, що треба виїжджати. І ми забираємо тих, кого бачимо на дорозі та на вулиці, і це зробити треба дуже швидко, бо дуже велика інтенсивність бойових дій і в певні села вже зайшли ворожі ДРГ. І на цих напрямах — ми знаємо про ці факти — зникли волонтери внаслідок дій російської армії.