Ярослав Корнієнко (Схід SOS): "Якщо людина вирішила евакуюватись, краще робити це якнайшвидше"

Ярослав Корнієнко (Схід SOS): "Якщо людина вирішила евакуюватись, краще робити це якнайшвидше"

Актуальним питанням уже впродовж десяти років в Україні залишається евакуація людей з територій, де йдуть бойові дії. І вже 10 років цим питанням опікується громадська організація Схід SOS. Ця громадська ініціатива була створена 5 травня 2014 року активістами з Луганська для допомоги внутрішньопереміщеним особам зі сходу України, які змушені були покидати свої домівки внаслідок російської агресії. З часом Схід SOS перетворився на волонтерську платформу, місією якої стала всебічна допомога постраждалим від збройного конфлікту в Україні і ВПО, сприяння демократичним трансформаціям та затвердженню цінностей прав людини в Україні. 

Наразі, з посиленням бойових дій на Донеччині волонтери Схід SOS отримують до 200 дзвінків на день щодо евакуації з небезпечної зони. Люди виїжджають із великих міст області – Покровська, Костянтинівки, Курахова, Слов’янська. Гаряча лінія організації працює майже цілодобово. І рекорд в напружений день може складати до 800 звернень. 

З квітня поточного року організація зосередилась на евакуації маломобільного населення – зокрема, людей літнього віку і людей з інвалідністю. Подробиці реалізації проєкту розсказав у ефірі Радіо Промінь координатор евакуаційного напряму благодійного фонду Схід SOS Ярослав Корнієнко.

 

0:00 0:00
10
1x

Фото: БФ Схід SOS

Ще на етапі прийому заявки ми намагаємось все з’ясувати про людину максимально. Чи є в неї план дій? Які в неї потреби? Чи потребує вона госпіталізації? Це все важливо і це не має бути сюрпризом під час евакуації

Ярославе, доброго ранку! Дякуємо, що знайшли час поспілкуватись з нами і дякуємо всій вашій волонтерській команді за те, що ви робите такі важливі речі для українців. Ми трохи описали саму проблему й привели грубу статистику. Але хотіли би попросити вас розказати трохи більше про процес евакуації. Куди можна звертатись, скільки на це потрібно часу і як взагалі підготуватись до евакуації тим людям, які потребують вашої допомоги?

Якщо людина прийняла рішення евакуюватись, краще робити це якнайшвидше – з будь-якої точки зору. Тому що людям нелегко наважитись, і зазвичай це робиться вже коли дуже припікає. Скажімо, коли обстріли були всю ніч або весь тиждень – і людина вже не може витримати. І якщо зволікати, то в день коли не буде сильних обстрілів, людина може передумати – бо нібито все заспокоїлось, все нормально і я, напевно, почекаю.

Я жодним чином не раджу чекати! Ми свідки просто сотень і сотень історій, коли родина чекає до останнього, і когось із членів родини просто вбиває снарядом. Тому дуже важливо оперативно реагувати на заявки. І зазвичай у нас, якщо ви сьогодні до вечора зробили заявку, то завтра ми, скоріш за все, вас вже і заберемо. Максимум це 2-3 дні. Все залежить від складності заявки, бо, як ви вказали, ми дійсно займаємось і представниками маломобільних груп населення, і дуже важливо бути підготовленим до стану людини. Бо у всіх дуже різні ситуації зі здоров’ям, родиною, різні обставини, всім потрібна різна допомога. 

І на етапі ще прийому заявки ми намагаємось все з’ясувати про людину максимально. Чи є в неї план дій куди їхати? Які в неї потреби? Може, в неї бракує документів? Можливо, вона потребує госпіталізації? Це все важливо і це не має бути сюрпризом під час евакуації. 

І зараз, в принципі, всі організації і всі структури, які займаються евакуацією, між собою знайомі. І якщо в людини є якась потреба, то хтось із них її може задовільнити. Ми передаємо один одному кейси, якщо ми не можемо їх самі вирішити. Хтось працює більш точково з родинами з дітьми, ми – з представниками маломобільних груп населення більш фахово; але, в принципі, і з багатьма іншими категоріями людей. Допомагаємо і відновити документи, і потрапити до лікаря, і знайти житло тощо.

У всіх у нас різний рівень відчуття небезпеки. І чим довше ми знаходимось поруч з небезпекою, цей рівень падає і падає. І нам стає все звичніше, коли міни прилітають просто у сусідні двори. Це дуже підступна пастка

Ярославе, може недоречно так питати, але все ж: як людині зрозуміти, що вона знаходиться в зоні, з якої краще евакуюватись? От іноземці часто дивуються: як ви там живете в Києві під обстрілами, чому не їдете? А ми дивуємось, як люди живуть в кількох кілометрах від лінії фронту і досі не евакуювались. Ми розуміємо, що людина, яка живе близько до зони військових дій, адаптується, і їй може здаватись, що вона перебуває у відносній безпеці. Як зрозуміти, що час звертатись за допомогою про евакуацію?

Дуже гарне питання. У всіх у нас різний рівень відчуття небезпеки. І крім того, чим довше ми знаходимось поруч з небезпекою, цей рівень відчуття небезпеки падає і падає. І нам стає все звичніше, коли міни прилітають просто у сусідні двори. Це дуже підступна пастка для людей, тому що їм може здаватись, що все нормально – коли насправді все дуже ненормально. Коли артилерія працює по місту, то це вже вагомий сигнал, що треба щось робити, треба переміщатись кудись. Особливо якщо у вас діти. Дуже важливо не залишатись з ними під обстрілами, тому що їм потрібне нормальне середовище, нормальний розвиток, нормальне спілкування з походами в школу, соціалізацією тощо. Їм не потрібно сидіти по підвалах більшість часу – бо це дуже впливає на їхню психіку і дуже травматизує. 

Якщо по місту б’є артилерія, якщо це 20 кілометрів від фронту – будь ласка, подумайте про евакуацію, причому швидко

Звісно, люди в Костянтинівці можуть сказати: "Ми нормально живемо". Але зрозумійте: чим раніше ви плануєте, тим вірогідніше ви знайдете якісь гарні варіанти, якісь опції і якусь допомогу. Тому що якщо велике місто масово евакуюється – то там вже не до вибору, куди вам поїхати і що вам робити, якщо ви не підготували грунт. Просто стихійно вже доводиться тікати. 

Тоді одразу стає дефіцит оренди житла. Якщо ви хочете поїхати на державне розселення, у вас теж буде набагато менше вибору. Це буде залежати, в яких областях ще є місця, де приймають. Тому краще планувати і робити евакуацію цивілізованим спокійним шляхом, знайти собі роботу і житло завчасно.

Я сам із Луганська родом, і ми все це пройшли ще 10 років тому. Тому знаємо, що говоримо, і можемо давати такі рекомендації. 

Війна продовжується і ніхто не може гарантувати, що в якійсь місцині залишатиметься повна безпека і вам точно не доведеться евакуюватись. На жаль, таке може статися. І треба чим раніше, тим краще подбати про свою безпеку і про перспективи нормального – наскільки це можливо в наших умовах життя. Дякуємо вам за вичерпну інформацію про те, як краще спланувати свою евакуацію і подбати про свою безпеку!

Телефон гарячої лінії Схід SOS: 0800 332 614 (безкоштовно). Також заявку на евакуацію можна подати на сайті БФ Схід SOS, звернутись на сторінках в мережі Facebook та Instagram