Фото: телеграм-канал "Жовта стрічка"
"Строковикам" в Кримі росіяни ще з 2020 року пропонували підписувати контракти
Розпочнімо з теми мобілізації, яка відбувається в Криму не вперше. Як зараз проходить цей процес? Адже попередніми роками не було бойових дій, а зараз вони відбуваються й, очевидно, що спротив з боку чоловіків більший.
Коли ми говоримо про мобілізацію, то я би розділяв її на два основних поняття. Перше ― це призов, коли ті, кому виповнилося 18 років, мають пройти строкову службу в Збройних силах РФ. Росія почала призов кримчан ще в 2015 році. І, як РФ і обіцяла, більшість кримчан, який призивали до служби, залишала в Криму. Коли ж говорити про мобілізацію, то її почали з початком повномасштабної агресії проти України в 2022 році. Ми про мобілізацію вперше дізналися на початку літа 2022 року: перед ними було завдання, щоб було понад 2 тисячі добровольців, які будуть брати участь в "СВО", тобто у війні проти України. Також росіяни на той час планували мобілізувати 60 тисяч кримчан, в першу чергу ― 20. Й дійсно, коли ми відслідковували, то побачили, що вони активно почали проводити мобілізацію на території Криму. Зокрема, "строковикам" ще з 2020-2021 років пропонували підписувати контракти, мати добру заробітну плату в 25 тисяч рублів, не буде потреби працювати, але, якщо буде потрібно, їх будуть залучати. В першу чергу вони зверталися до строковиків, які приїхали з сіл, де дійсно є проблема з роботою та заробітною платою. Ніхто не думав, що буде повномасштабна, “гаряча” війна, тож знаходилися такі, які казали "чому б не підписати контракт та таким чином заробляти гроші?"
Ми ж зі свого боку, в першу чергу серед кримськотатарського народу, проводили інформування про те, що це злочин бути в лавах ЗС РФ, що вони просто так не будуть пропонувати підписувати контракти, що гроші, які пропонують росіяни, "брудні". В 2022 році Кримськотатарський ресурсний центр розпочав кампанію "Могилізація" для того, щоб охопити декілька категорій людей. Йдеться про тих, хто може бути мобілізованим, яким ми надавали інформацію про те, що треба зробити, щоб уникнути мобілізації, що необхідно зробити, якщо людина опинилася в лавах ЗС РФ, і що треба робити, якщо якщо ви вже опинилися на материковій території України, виконуючи завдання СВО. Наступна категорія ― це цивільні люди, які беруть активну участь в мобілізації людей. Тут ще в 2022 році вони почали створювати мобілізаційні комісії, а ми почали про всіх людей, які туди ввійшли, збирати інформацію та попереджати кожного з цих людей про те, що вони є злочинцями і будуть відповідати за свої злочини. Ми почали фіксувати цих людей ― представників шкіл, місцевих рад, які проходили по населених пунктах і розносили повістки в домівки. Третя категорія ― це пропагандисти, які використовують літери Z та V. Наші активісти фотографували автівки, автобуси, домівки, де використовуються ці літери. За номерами автівок ми вичисляли власників та попереджали, що вони злочинці і будуть відповідати. Всі ці матеріали ми збирали і продовжуємо збирати та надаємо компетентним органам України, щоб відкривалися кримінальні справи.
"Росіяни обіцяють "контрактникам2 195 тисяч зарплати"
Часткова мобілізація в Криму не закінчилась, проте вона постійно змінювала акценти. Попередньо була інформація, що з 20 квітня росіяни почнуть проводити мобілізацію більш жорстко, але поки що ця інформація не підтвердилася. Разом з тим, ми спостерігаємо за іншими процесами. По-перше, росіяни збільшили кількість мобільних мобілізаційних центрів, які зараз працюють в кожному торговому центрі, біля ринку. Там надаються листівки, російські військовослужбовці пропонують підписувати контракти, обіцяють заробітну плату 195 тисяч. Коли людина підходить, вони збирають інформацію, яка передається за місцем прописки до військкоматів, який запрошує людину. Також з 1 квітня почався строковий призов й, аби були строковики, зараз атестати, документи про закінчення коледжу не будуть надаватися без справки з військкомату. Також є випадки з представниками кримськотатарського народу-політичними вʼязнями, коли люди опиняються в тюрмах і їм пропонують служити. Але є й інша категорія ― рецидивісти, шахраї, які вже відсиділи частину терміну, можуть піти на УДЗ. Їм кажуть, що на них можуть ще відкрити кримінальну справу і людина залишиться додатково на 3-6 років. Але людині пропонують піти в ЗС РФ і взяти участь в СВО. Й дійсно є підрозділи зеків, яких навчають і посилають воювати проти України. Це як з "вагнерівцями", але тут в тому числі йдеться про громадян України, які живуть в Криму і опинилися в місцях позбавлення волі.
Є чоловіки, які підписують контракти, оскільки рівень життя в Криму став дуже низький і не вистачає заробітної плати, є проблеми з роботою. Тож деякі чоловіки для того, щоб заробити гроші ― а 195 тисяч ― це дуже велика сума, підписують контракти. Кримські татари ж зі свого боку, щоб не опинитися в лавах ЗС РФ, намагаються виїжджати в треті країни. Поки що є така можливість, але з кожним разом росіяни намагаються ускладнити цей процес, наприклад, через систему "Документ", розробляють електронні повістки. Щоб отримати водійські права чи закордонний паспорт, потрібно обовʼязково надати документи з військкомату.
Не було кримськотатарського весілля, щоб на ньому не лунало "Ще не вмерла Україна…"
Поговорімо ще про рух спротиву в Криму: він був там й раніше чи сформувався після початку повномасштабного вторгнення?
Спротив був завжди. З 2014 року ми активно намагалися проводити там різні заходи. Наш перший напрям ― правозахисний, як себе захистити. Інший напрям ― це спротив. На це не звертали великої уваги до повномасштабного вторгнення, але, наприклад, на весіллях, різних публічних заходах намагалися використовувати й українську символіку, пісні, вірші. Не було кримськотатарського весілля, щоб на ньому не лунало "Ще не вмерла Україна…". З 2022 року росіяни ж почали створювати контрсоціальні мережі для того, щоб відслідковувати, чому не використовується російський прапор, чому зʼявляються кольори українського прапора. Тож супротив проводиться і тут не треба, щоб в людей була спеціальна підготовка. Вони роблять це настільки, наскільки можуть.
Ексендер Барієв. Фото: Facebook-сторінка
Якщо ж говорити про більш результативний супротив, то варто говорити про партизанський чи диверсійний рух. Одна справа ― коли непідготовлена особа може пошкодити залізничне полотно чи надати додаткову інформацію, де знаходиться російська військова частина. Інше питання ― коли більш професійно вчиняються диверсійні дії й тут йдеться вже про людей, які більше знають і більше вміють. Але це вже справа українських спецслужб, це окреме питання. Ми ж більше займаємося питаннями цивільного спротиву. Філософія, підхід після повномасштабної агресії РФ проти України змінився, але користь від цивільного спротиву залишилася. Без нього неможлива ані робота спецслужб, ані партизанського руху.
Людей, яким байдуже, який прапор, ― найбільше і їх треба буде реінтегрувати
А чому цивільний спротив такий важливий?
В Криму є чотири категорії людей. Перша ― це проукраїнські громадяни, які залишилися і намагаються підтримувати Україну або чекають, коли можна буде більш активно брати участь в спротиві. Друга категорія ― колаборанти, які активно почали працювати з окупантами, пішли на держслужбу, працюють над проєктами, спрямованими на пропаганду. Третя категорія ― це російські громадяни, які незаконно приїхали до Криму і впливають на мізки кримчан. Вони не знають Україну і є людьми, які несуть російську ідеологію. Четверта категорія, найбільша за чисельністю, ― це "болото". Це люди, яким все одно, який прапор, головне, щоб їх не чіпали, платити заробітну плату чи пенсію, щоб була їжа. Й коли ми говоримо про спротив, коли десь раптом зʼявляється український прапор, люди, які підтримують Україну, його бачать й розуміють, що тут є наші сили і ще є надія, що Україна повернеться. Колаборантам цей прапор "говорить", що тут небезпечно. А "болото" в свою чергу починає дивитися, що спочатку було краще, а потім стало гірше, що заробітні плати зменшилися, свободи немає, зʼявляються українські прапори. Вони починають думати, як їм бути. І вплив на це "болото" дуже важливий, тому щоб вони з одного боку не були активними проросійськими, а з іншого ― ця більшість все одно залишиться після деокупації і вона буде частиною населення, яке нам треба буде реінтегрувати. Тому рух спротиву дуже важливий.
