Фото: facebook.com/Ministry.for.restoration
Чому Україна вийшла з безпекових переговорів про Чорне море?
— Інформагентство Reuters написало, що Україна несподівано вийшла з безпекових переговорів про Чорне море, які проводила Туреччина одночасно з Україною та РФ. Reuters стверджує, що Україна та Росія спільно з Туреччиною два місяці вели переговори про угоду щодо безпеки судноплавства в Чорному морі, яку мали оголосити наприкінці березня. Посилаючись на чотири джерела, агентство пише, що угода між Києвом і Москвою була майже готова і мала бути оголошена турецьким президентом Ердоганом 30 березня — за день до місцевих виборів у Туреччині. Але, як стверджують джерела Reuters, Україна в останню мить несподівано вийшла з переговорів. Причина такого кроку невідома авторам цієї публікації. Зрештою, офіційних повідомлень з цього приводу ані Україна, ані Туреччина не надавали. Що ви думаєте з цього приводу?
— Відверто кажучи, найкраще в цьому випадку дійсно дізнатись офіційну позицію українського уряду, чому так сталося. Але з досвіду роботи з Російською Федерацією в плані безпекових угод, зокрема і щодо Чорного моря, і щодо Азовського, я можу сказати, що коли укладається така угода, то іноді закладається "юридична міна" в цій угоді. І вона не проявляє себе, але в якийсь критичний момент може дуже негативно вплинути на іншу сторону, не Російську Федерацію. Таке ми бачили, наприклад, в угоді 2004 року про спільне використання Азовського моря і Керченської протоки. Нібито джентльменська угода, дуже простенька, небагато статей, але коли почався конфлікт, то все Азовське море практично опинилось в руках Російської Федерації. А реальний кордон почав проходити по лінії води на нашому узбережжі. Тобто, я думаю, щось таке було і тут, тому що зараз парадоксальна ситуація в північно-західній частині Чорного моря. Там немає ні російських військових кораблів, ні наших військових кораблів. Ми витиснули російські кораблі ще півтора року тому, коли почали завдавати удари ракетними береговими системами, наприклад, "Нептун" та "Гарпун". Пізніше до цього додались безпілотні дрони-камікадзе. І зараз Російська Федерація просто не наважується направити будь-який військовий корабель в цей район.
Але річ у тому, що там не відновлено судноплавство цивільних суден саме через визначені міжнародні шляхи, якими воно здійснювалось в мирний час, до війни. І зараз, якщо ви подивитесь Marine Traffic, то ви побачите, що в цьому районі велика порожнеча. Нам вдалося відкрити коридор, який проходить в межах наших територіальних вод, а також Румунії, Болгарії, Туреччини. І там ми нібито вже вийшли на певний обсяг вантажів, який перевозиться. По окремих позиціях він фактично порівнявся з перевезеннями з Одеси, які були до війни. І навіть нещодавно відновили контейнерну лінію між Одесою і Румунією. Але це дуже невеликий обсяг для всієї України. Можливо, це 20% від потреб. Порти, наприклад, "Миколаїв", "Очаків", "Херсон", до цього часу заблокованими Російською Федерацією, і там немає ніякого судноплавства.
Фото: скриншот з Marine Traffic
Я думаю, що це обговорювалось, і в цій угоді були механізми поновлення судноплавства, але потім, можливо, виявилося, що позиція Російської Федерації кардинально протилежна. Крім того, вони до цього часу мають можливості завдавати удари по суднах, які слідують в наші порти. І роблять це завдяки береговим ракетним комплексам, які є в Криму, а також авіаційним засобам ураження. У них є авіація, яка також може завдавати удари по суднах, які слідують в наші порти.
Нормального судноплавства в північно-західній частині Чорного моря немає
— Яка зараз ситуація із зерновим коридором? Ви зазначили, що ми вийшли фактично на довоєнні обсяги, які мали через Одеський порт, так?
— Так. І якщо раніше номенклатура в основному обмежувалась продукцією сільськогосподарського призначення, то минулого тижня було повідомлення про те, що відновлено лінію доставлення вантажів контейнерами між Одесою і Констанцою, Румунією, що також дуже позитивно. Тому що дуже багато товарів постачались в Україну саме через Одеський порт. Можливо, зараз, хоча б частково, ця проблема буде вирішена. Тому що доставка вантажів автотранспортом може бути ускладнена через те, що окреме населення сусідніх країн перекриває зараз кордони через незгоду з постачаннями нашої сільськогосподарської продукції.
Нині коридор діє і нам вдається забезпечити його безпеку. Це насамперед ППО та протимінні заходи. Втім наразі немає нормального судноплавства через північно-західну частину Чорного моря та порти "Миколаїв", "Очаків", "Херсон", які заблоковані. Якщо там буде рух суден, то є висока ймовірність того, що вони будуть атаковані росіянами.
— А теоретично, якщо припустити укладення угоди, то це могло б розблокувати ці порти?
— Так. Україна зверталась до ООН, що є зацікавленість, щоб розблокувати ці порти. Річ у тому, коли пішла серйозна загроза з морськими дронами, то росіяни призупинили роботу своїх цивільних суден, які використовуються з метою військових перевезень. Вони регулярно возили зброю з Сирії, скоріше всього, для підтримки війни проти нас. А коли атаки дронами стали дуже ефективні, то такого сполучення немає. Тобто, можливо, оце було взято до уваги, що росіяни просто зараз почнуть відкрито возити зброю і у свої порти. Але дуже хотілося б, щоб була офіційна оцінка того, що відбулося, якщо така угода планувалася.
"Уряд України виділив спеціальні кошти для страхування цих вантажів, це вплинуло на рішення міжнародних компаній продовжувати бізнес"
— Яка зараз загалом реакція тих міжнародних компаній, тих країн, чиї судна заходять до Чорного моря? Тому що минулого року було чимало побоювань з приводу того, аби поновити вантажоперевезення, але бачимо, що фактично ексцесів не трапляється?
— Були окремі повідомлення про вибухи суден в районі якраз дельти Дунаю. Але серйозних наслідків поки не було. Була проведена робота щодо страхування ризиків, і уряд України для цього виділив спеціальні кошти під державні гарантії України для страхування цих вантажів. Я думаю, що це також відіграло важливу роль, щоб продовжувати бізнес. І коли перші судна пройшли через відновлений коридор і подивилися, що, в принципі, все безпечно, то тоді вже досить інтенсивно розпочалось судноплавство. Зараз порт "Одеса" більш-менш працює, а також "Південний" і "Чорноморськ". Це позитив для нас, тому що це дає можливість нашій економіці триматися на плаву, отримувати дохід і продавати нашу продукцію, переважно сільськогосподарську.
Питання безпеки в Чорному морі має розглядатись в контексті НАТО
— 14-15 квітня в столиці Болгарії відбулася друга Чорноморська безпекова конференція, в якій взяли участь делегації 42 держав, 8 міжнародних організацій. Якими є результати цієї безпекової конференції?
— Там прозвучали ініціативи про те, що і Болгарія, і Румунія зараз збільшують свої витрати на морську безпеку. Вони посилюють системи ППО своїх портів, що також для нас важливо, тому що судна слідують з наших портів через територіальні води цих країн. І для нас це позитивно, що їх безпека збільшується. Я думаю, що в межах Чорного моря має набагато активніше діяти Північноатлантичний Альянс. Так історично склалось, що останні 20 років всі питання безпеки покладались на регіональні ініціативи. Тут дуже серйозно впливала Туреччина, сенс цього був і є. Але ми бачимо, що окремі чорноморські країни, коли справа йде про агресію і протидію Росії, вони сам на сам протидіяти не можуть. Це підтвердили події в Грузії у 2008 році й події в Україні, починаючи з 2014 року. Тому тут найефективнішим механізмом була б протидія або стримування Росії з боку НАТО. І, до речі, дуже гарний приклад — це Балтійське море. Ми зараз знаємо, що фактично всі країни, які перебувають на узбережжі Балтійського моря, за винятком Росії, це країни НАТО.
— Було б добре, щоб і в Чорному морі була така сама ситуація. Щоб всі, окрім Росії, були членами НАТО. Хто ще має вихід до Чорного моря, крім Грузії, на східному узбережжі?
— Грузія, Україна, теоретично може бути Молдова. У Молдови є 400 метрів виходу.
