Офіційний постер українського документального фільму "20 днів у Маріуполі"
До кіноакадеміків важко доходить, що їм потрібно змінюватися
― Попередні роки багато говорили про те, що "Оскар" ― це вже не кінопремія, що це швидше майданчик, що це про політику та підкилимні рішення. Як ви ставитеся до "Оскара"? Це премія за досягнення в галузі чи вже щось інше?
Я дивлюся церемонію з 8-го класу. У місті Луганську я дивилася вночі й записувала у блокнотик. У мене був такий ритуал. Пізніше я почала робити свої прогнози. Не розумію, чому завжди так поляризують ці терміни ― щодо політики та кіномистецтва. Коли задумували "Оскар", там була категорія за найкращі титри, бо саме титри робили фільм. А зараз ми говоримо про важливість саме монтажу, це дуже важлива категорія. У "Оскара" проблеми з інклюзивністю в тому сенсі, що до них довго доходить.
Стосовно політики, до кіноакадеміків важко доходить, що їм потрібно змінюватися, ставати на рейки сучасності, розуміти, що це вже не кулуарна премія, коли відбувалися підкупи кіноакадеміків, робилися різні махінації, приносили їжу з певними конвертами. "Оскар" наче не встигає за тим, що відбувається, а з іншого боку ― "давайте поговоримо про Навального цього року". Я розумію, чому вони це зробили, але для мене це якась шалена несправедливість. Це як у журналістиці ― вам потрібно дати дві полярні думки про одну й ту саму тезу. Але коли війна, гинуть люди і всі знають, де біле, а де чорне, такого робити не можна.
Що відбулося цього разу? Нагородили Мстислава Чернова за "20 днів у Маріуполі", він виголосив промову, зала встала й аплодувала. Це була дуже потужна промова, було вивірене кожне слово. Тут важливий момент ― що саме йому дозволили сказати на церемонії, адже це телевізійне шоу, і він не міг сказати умовно "птн пнх". Потім нагороджують Білі Айліш за найкращу пісню, а далі категорія "In Memoriam", що стосується померлих людей. І, виявляється, першим постає Олексій Навальний, а вже потім усі, які померли протягом року ― Метью Перрі, інші видатні кіномитці…
Інна Гордєєва та Єлизавета Цареградська у студії Радіо Культура
Контрастний лібералізм Заходу
― Це хороший приклад, який пояснює, а що таке взагалі "Оскар". Це багатогранна і дуже неоднозначна премія, в якій є багато позитивних моментів про здобутки, але водночас є багато запитань. Довгий час до премії ставилися як до певного еталону, абсолюту, навіть з обожненням.
Мені здається, що просто західний світ такий. Це не церемонія "Оскар". Подивіться, як вони діють. Наче лунають якісь радикальні висловлювання Макрона або Байдена, що "ми допоможемо Україні", "Росія вторглась", "ми захищаємо демократію", і сидить діяч, який 5 місяців блокує голосування (спікер Палати представників Конгресу США, республіканець, трампіст Майк Джонсон досі не ставить на голосування американський пакет допомоги Україні ― ред.) та киває головою. Тому мені здається, що це проблема західного світу загалом. Їм потрібно сумніватися, вони не розуміють, що може бути щось однозначне, поки в їхній будинок не прилетить ракета. Я впевнена в цьому. Люди, які пережили щось схоже, наприклад, військові в Америці, розуміють, як це страшно. Я за покликом душі ліберал і демократ, але тут якийсь контрастний лібералізм.
Запити в Google "Mariupol", "russian invasion", "Ukraine" та інші одразу зросли
― Зараз для нас найважливіше, що Україна мала можливість прозвучати гучно на весь світ.
Це дуже важливо. Подивіться: запити в Google " Mariupol", "russian invasion", "Ukraine" та інші одразу зросли. Фільм будуть купувати різні країни, щоб показувати його в кінотеатрах. І чим більше вони це робитимуть, тим більше правди люди будуть дізнаватися. Ви сказали щодо "Оскара" як абсолюту. Хто б що не говорив, все одно всі актори і режисери хочуть його отримати. Це така поки що вічна відзнака, яку хоч до серця прикладай. Бо навіть нігілісти Голлівуду, коли виходили, утирали сльози. Це було дуже зворушливо. Проте "Оскар" ― не тільки відзнака творчості, а й великий буст, майданчик для інформації, популяризації певних тем.
Усі втомилися від "фастфуду"
― Дивлюсь на список переможців і на думку спадає таке. Цього року виходить якийсь особливий "Оскар". Це і "Бідолашні створіння", і "Оппенгеймер", і "20 днів у Маріуполі", і "Зона інтересу" ― всі ці фільми дуже безапеляційно змушують тебе думати, розвертають до критичного мислення. Людство ніби зрозуміло, що цього дуже бракує.
Насправді всі втомилися від "фастфуду". Netflix та інші стрімінги настільки заполонили цією ідеєю "подивитися щось на фоні". Коли ти готуєш або тобі просто треба заповнити тишу, і ти вже сидиш на цій "голці", очікуєш нової серії, якісь серії пропускаєш, щоб пошвидше додивитися. Зовсім інша річ, коли ми концентровано приходимо на складноутворене кіно.
КОНТЕКСТ
Стрічка "20 днів у Маріуполі" розповідає про перші тижні бойових дій у місті Маріуполі Донецької області від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року. Над фільмом працювали режисер і фотограф Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолєтка та продюсерка й журналістка Василіса Степаненко. Вони стали останніми журналістами, які висвітлювали початок знищення Росією Маріуполя — за це всі троє отримали Пулітцерівську премію.
Також 2024 року їх нагородили в Україні Шевченківською премією. Кіно стало найкасовішим документальним фільмом в Україні минулого року, зібравши 500 тисяч гривень тільки за перший вікенд прокату.
"20 днів у Маріуполі" також перемогли у номінації "Найкращий документальний фільм" британської кінопремії BAFTA. А Мстислав Чернов отримав премію Гільдії режисерів США (DGA Awards) за "видатні режисерські досягнення в документальному кіно".
Деякі інші переможці "Оскара"-2024
Крім "20 днів у Маріуполі", у категорії "Найкращий документальний фільм" змагалися ще чотири стрічки: "Бобі Вайн: Народний президент"; "Вічна пам'ять"; "Чотири доньки"; "Убити тигра".
Найкращий фільм "Оскару"-2024 ― "Оппенгеймер" режисера Кристофера Нолана. Цей фільм був фаворитом "Оскару"-2024 за кількістю номінацій, претендуючи відразу на 13 статуеток. Зрештою "Оппенгеймер" отримав 7 нагород. Виконавця головної ролі Кіліана Мерфі визнали "Найкращим актором", "Найкращим актором другого плану" став Роберт Дауні-молодший. Кристофер Нолан відзначений як найкращий режисер.
Найкраща акторка ― Емма Стоун, фільм "Бідолашні створіння".
Найкращий документальний короткометражний фільм ― "Остання майстерня".
Найкращий іноземний фільм ― "Зона інтересу".
Найкраща жіноча роль другого плану ― Да'Він Джой Рендольф.
