Основа — дрони і ремонт. Експерт про українську оборонку та збільшення її ефективності

Основа — дрони і ремонт. Експерт про українську оборонку та збільшення її ефективності

Основою оборонно-промислового комплексу України є виробництво дронів та ремонт зброї, зокрема, наданої західними партнерами. Втім Україні потрібно збільшувати власне виробництво боєприпасів, можливо, на території ближче до фронту. Це констатував в ефірі Українського Радіо експерт з питань регіональної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак. Він розвинув свою думку на прикладі британської гармати калібру 105 мм. Ця гармата легка і є дуже важливою системою для тактичних боїв. Крім того, таких гармат багато. Але це означає, що їх треба ремонтувати близько до фронту. Олексій Їжак про спроможності вітчизняного оборонного сектору – докладніше.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото ФБ-сторінка "Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine"

Основа оборонки України — дрони та ремонт

— Як змінилася оборонна галузь України за два роки повномасштабної війни?

На жаль, ми не знаємо, від якої бази збільшується виробництво зброї. Більш-менш зрозуміло, що у нас були великі досягнення у виробництві дронів: і створення електронної частини, і створення, власне, безпілотників. Напевно, вирішено питання вибухівки. Хоч її там (у дронах) потрібно небагато, але це теж проблема. Щодо іншого, ми максимум ремонтуємо, а також все ще просимо й сподіваємося, що нам партнери це дадуть. Тож я не виключаю, що база (виробництва зброї — ред.) була не така вже висока, і те, що виробляв оборонний комплекс, — це в основному ремонт і дрони. Зрештою, ніхто цього точно не буде говорити, тому що як тільки точна інформація з'являється, вона використовується російськими агресорами для того, щоб завдавати ударів по різних об'єктах в Україні. Тому також треба брати до уваги, що локації, цифри і назви видів зброї не так вже розкриваються.

Ми дуже залежні від наших партнерів

Але щодо основних видів зброї, того, що на полі бою швидко використовується, то ми дуже залежні від наших партнерів. Я думаю, що якщо говорити про ту зброю, яка надавалась рік тому під контрнаступ, вона в основному збереглася. Там мова йде про ремонт.

Найбільш коштовні частини оборонної промисловості — це авіація, вертольоти, двигуни. Поки що ми сподіваємось на те, що ми будемо їх отримувати. І розгорнути таке виробництво в Україні дуже складно, тому що воно дуже вразливе. Дрони можна виробляти розподілено, мережею, ремонт можна проводити в імпровізованих прихованих локаціях. Виробляти великі обсяги нової продукції дуже складно, поки у Росії залишаються іранські ракети.

Те, що потрібно за будь-яку ціну збільшувати і мати, можливо, на власній території ближче до фронту — це виробництво боєприпасів. Але там є свої проблеми, тому що це також доволі великі підприємства.

Виробництво боєприпасів

— Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин сказав, що минулого року Україна також суттєво наростила виробництво боєприпасів, почала освоювати нові позиції, але потреби фронту все одно значно більші, ніж виробничі спроможності США та Європейського Союзу разом взятих. І міністр додав, що вже разом з німецькою компанією Rheinmetall збираємо БМП, БТРи й налагодили виробництво легкої гаубиці 105-го калібру з британськими партнерами.

Два аспекти. По-перше, потрібно брати самі боєприпаси. По-друге, відбувається зношення стволів артилерійських систем ЗСУ, їх теж треба змінювати. А також ремонт самої гармати, тому що в неї влучають, вона перебуває в складних умовах. Все це можна забезпечити частково через велику кількість тієї зброї. Британська гармата 105 мм легка, і це дуже важлива система для тактичних боїв. Крім того, їх багато. Але це означає, що їх треба ремонтувати близько до фронту. В принципі, якщо отримати багато, то проблеми більш-менш вирішуються. Можна старі системи використовувати для ремонту нових. І якщо боєприпасів багато, є певна частина невисокої якості, але також можна частково компенсувати великою кількістю. Думаю, мова йде про те, щоб отримувати у великі кількості те, що списується. Просто ці гармати 105 мм треба доставляти, організовувати логістику і тут ремонтувати. Те ж саме з боєприпасами. Їх насправді на Глобальному Півдні багато. Але треба, щоб хтось це оплатив, хтось доставив і хтось ремонтував. Ремонтуємо ми самі, а щодо забезпечення логістики, ми все ж таки ми сподіваємось на наших партнерів. А якщо ж у нас є гроші, то виробництво може бути винесеним за нашу територію. Тобто ми можемо створювати спільні підприємства на території інших країн.


Олексій Їжак. Фото: ФБ-сторінка Олексія Їжака

КОНТЕКСТ

Тим часом німецький концерн із виробництва озброєння Rheinmetall планує відкрити в Україні новий завод із виробництва боєприпасів спільно з українською компанією-партнером. Про це поінформувала 17 лютого 2024 року пресслужба концерну. Відповідний меморандум про взаєморозуміння підписали на полях Мюнхенської безпекової конференції у присутності міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Олександра Камишіна та посла України Олексія Макеєва. На новому підприємстві планують щорічно виготовляти "шестизначну кількість" снарядів калібру 155 мм.

Минулої осені Rheinmetall отримав дозвіл на створення спільного підприємства з концерном "Українська оборонна промисловість", це СП зареєстрували в Україні. Також наприкінці минулого року повідомляли, що Rheinmetall виграв великий контракт на 155-мм артбоєприпаси для України, замовником є неназвана держава НАТО. Водночас у Німеччині розпочинається будівництво нового заводу Rheinmetall, який зміцнить можливості цієї держави з виробництва снарядів.

Президент Чехії Петер Павел на Мюнхенській конференції заявив, що є держави, у яких союзники можуть закупити для України 800 тисяч артилерійських снарядів найближчими тижнями. Але потрібно, щоб союзники виділили на це фінансування. "Наразі ми знайшли півмільйона снарядів калібру 155 мм, і ще 300 тисяч снарядів калібру 122 мм, які ми зможемо переправити (в Україну) за кілька тижнів, якщо знайдемо фінансування на це. Ми звернемося за цією допомогою до партнерів в США, Німеччині, Швеції тощо", ― розповів Петер Павел. Його слова наводить чеське видання Zoznam Zprávy.

Президент Володимир Зеленський під час візиту до Німеччини 16 лютого 2024 року підписав з канцлером Олафом Шольцом двосторонній договір щодо співпраці у сфері безпеки.

Про це повідомили у пресслужбі Офісу президента України. Документ укладений у межах Спільної декларації, яку схвалили Україна та члени "Групи семи" у Вільнюсі 12 липня 2023 року.

"В угоді зафіксовано, що у 2024 році Німеччина надасть військову допомогу Україні на загальну суму понад 7 мільярдів євро, що значно посилить Українську армію. ФРН продовжуватиме надавати підтримку Україні протягом усього строку дії документа", ― повідомили в Офісі президента України.