Киянин, винахідник, підприємець, піонер радіозв'язку. Історія Семена Айзенштейна

Киянин, винахідник, підприємець, піонер радіозв'язку. Історія Семена Айзенштейна

13 лютого щорічно відзначають Всесвітній день радіо. Його проголосили на 36-й Генеральній конференції ЮНЕСКО в 2011 році. 13 лютого 1946 року вперше вийшло в ефір "Радіо ООН". Але коли і хто винайшов радіо? Відповісти на це запитання Українське Радіо вирішило через життєпис одного з тих, хто стояв біля витоків такого засобу зв'язку. Це Семен Айзенштейн – киянин, винахідник, підприємець і піонер радіотелеграфування, який на початку 20-го століття активно долучився до розвитку радіотехніки. Докладніше про нього у матеріалі Вікторії Будан. 

0:00 0:00
10
1x

Семен Айзенштейн. Ілюстрація: ukrpatent.org 

 На розі Хрещатику і Прорізної 

Цього року Українське Радіо відзначає своє 100-річчя. Саме ця цифра винесена і в тему цьогорічного Всесвітнього дня радіо – століття інформування, розваг і навчання. Цими днями у різних країнах згадують перші роки розвитку радіомовлення та людей, які стояли біля його витоків. Тож і ми хочемо розповісти про підприємця, науковця та винахідника, ім'я якого ви навряд чи чули раніше, але який зробив великий внесок у розвиток світової радіотехніки. Киянина, доля якого також перетинається і з історією Українського Радіо. Ця людина товаришувала і співпрацювала з винахідником радіо Гульєльмо Марконі. Йдеться про Семена Айзенштейна. Хоч він і зробив чимало корисного, за комуністичних часів про нього намагалися не згадувати. Адже талановитому вченому, інженеру, підприємцеві довелося емігрувати. Життя Семена Айзенштейна детально дослідив києвознавець Валерій Лисенко. Його наукова розвідка зберігається і в нашому музеї. Для слухачів Українського Радіо Семен Айзенштейн цікавий не лише тим, скільки він зробив для розвитку галузі, а ще й місцем свого народження. Говорить ветеран Українського Радіо, доглядач музею Анатолій Табаченко. 

Анатолій Табаченко: "Будинок Українського Радіо розташований за адресою Київ, вулиця Хрещатик, 26. Усі радіослухачі прекрасно знають цю адресу, з якої звучить Українське Радіо, якому в цьому році 100 років виповнюється. А для нас, людей, які щодня приходять на цю адресу працювати, вона ще прикметна і тим, що ця місцина пов'язана з долею видатного дослідника, піонера радіотехніки Семена Мойсейовича Айзенштейна. Це людина цікавої долі, на жаль, мало відома в Україні, але добре відома в світі. Це видатний учений, радіотехнік, експериментатор, підприємець. Який розділив таку долю приблизно, як Ігор Сікорський, який прекрасно працював в юнацькі, в молоді свої роки тут, на цій землі. Але з приходом радянської влади був змушений емігрувати і далі працювати вже в Європі, де здобув славу видатного вченого радіотехніка.

Народився він у 1884 році в родині заможного київського купця, який на початку 1900-х років оселився в будинку на розі Хрещатику і Прорізної. До речі, будинок був побудований знаменитим архітектором Городецьким, і в цьому будинку виріс Семен Айзенштейн. Будинок був розташований поруч із телефонно-телеграфною станцією, на руїнах якої потім відбудували Київський телерадіоцентр. Звичайно, хлопець не міг бачити щодня поважних телеграфістів у красивих мундирах, які приходили сюди на службу, і панночок із ручного телефону комутатора. Не знаємо, наскільки це вплинуло на його майбутню долю, як радіотехніка, але він в юнацькі роки надзвичайно захопився дослідами у сфері бездротового радіозв'язку. І вступивши до Київського університету Святого Володимира, навіть у себе вдома склав експериментальну радіостанцією і провів перші у Києві сеанси радіозв'язку".

     Анатолій Табаченко у музеї історії Українського Радіо. Фото: Олеся Котубей / Суспільне Культура

Перші патенти

У 1901 році 17-річний Семен Айзенштейн одержав свій перший патент. 

Анатолій Табаченко: "Через свої унікальні здібності і з фінансовою допомогою батьків закінчив ще Берлінський університет. І по закінченню організував у Києві лабораторію бездротової телеграфії. Причому працював, очевидно, так успішно, що місцева влада, київський генерал-губернатор, звернув увагу на наукові досліди цього молодого чоловіка, домігся фінансування і навіть виділення землі у Києві та Жмеринці під будівництво потужних експериментальних радіостанцій. І в результаті цих досліджень Айзенштейну вдалося практично у віці трошечки старше 20 років установити зв'язок між Києвом, Жмеринкою, Одесою і Севастополем. І ось цитата із газети "Київська мисль" 23 лютого 1907 року: 

"1 і 2 лютого Київська станція безпровідного телеграфу передавала телеграми в Одесу на відстань 410 верст. Сила прийому засвідчила, що це ще не максимальна відстань, на яку станція може передавати свої знаки. Київська станція може передавати телеграми на відстань до 700 верст по суші, що відповідає відстані по морю близько 2000 верст. Станція споруджена Семеном Айзенштейном для випробування запропонованої ним системи. Під час дослідів в Одесі вдалося одержати одночасно телеграми з Києва і Жмеринки, де також були споруджені станції по системі Айзенштейна". Вже наступного року Семен Айзенштейн продовжив свої роботи в цій галузі. Було закінчене будівництво радіостанцій в Києві та Жмеринці".

У 1907 році Семен Айзенштейн, якому було 23, мав уже майже 20 патентів. Для розширення виробництва радіоапаратури військове відомство запропонувало інженерові переїхати до Санкт-Петербурга. Там було створене Товариство бездротової телеграфії і телефонів системи Айзенштейна, куди входили також і заводські корпуси. Пізніше Товариство реорганізували в акціонерне, прибравши ім'я Айзенштейна. До речі, 20% акцій підприємства належали Нобелівському лауреату, винахідникові радіо Гульєльмо Марконі. 

Анатолій Табаченко: "В цей час уже пройшли польові випробування військові радіостанції, конструкції цього Товариства, а також Сіменс і Гальський, які замінили застарілі радіостанції, які були на той час на озброєнні.  У 1908-1913 роках лабораторія Айзенштейна за участі німецької фірми Telefunken і французької "Загальної компанії радіотелеграфу" досліджувала можливості радіотелефонії в армії і на флоті. А перед Першою світовою війною були розроблені і запущені у виробництво ще досконаліші радіостанції, а також вперше запроваджені радіолампи і налагоджене їх серійне виробництво.

У 1914 році Айзенштейн вперше в Росії встановив радіозв'язок між Санкт-Петербургом і Царським селом. На основі розробок Айзенштейна його Товариство побудувало найпотужніші в Європі радіостанції – до 300 кВт для зв'язку із столицями Антанти. І в той час Франція нагородила Айзенштейна Орденом Почесного легіону і надала статус французького підданого, що потім зіграло дуже важливу позитивну роль у його долі. 

Пізніше Айзенштейном було налагоджено виробництво радіопеленгаторів, які дозволяли визначати положення військових штабів супротивника. Тобто його діяльність як інженера, як підприємця розвивалася надзвичайно успішно. Але після жовтневого перевороту в 1917-му році Товариство бездротової телеграфії було націоналізовано. І Айзенштейн зміг використовувати свої здібності лише як науковець".

Страх і неможливість реалізувати свій потенціал у СРСР

Науковця залучили до будівництва московської Шаболовської радіостанції. Але у 1921 році там сталася аварія – впала одна з її секцій і пошкодила нижні конструкції. Семена Айзенштейна звинуватили у шкідництві. Почалося слідство. Зрештою інженера виправдали, але постійний страх і неможливість реалізувати свій винахідницький і підприємницький потенціал змусили Айзенштейна замислитися над своєю подальшою долею.

Анатолій Табаченко: "Маючи французьке підданство, він нелегально через Латвію перебрався за кордон, де потім працював у фірмі Marconi. У 1922-1935 році працював на радіопідприємствах у Польщі, Чехії. А після Другої світової війни очолював English Electric Valve Company Ltd. – це потужна радіотехнічна фірма у Великій Британії, в якій він працював до 1955 року".

Дослідник біографії Семена Айзенштейна Валерій Лисенко понад 10 років тому проводив екскурсію поблизу місця, де минули дитинство і юність радіоінженера. До групи підійшов чоловік, показав документи і назвався племінником Семена Айзенштейна. Сказав, що тільки зараз може без страху розповідати про свої родинні зв'язки із винахідником. Раніше за таке могли й покарати. Але і досі про Семена Айзенштейна мало хто знає. Насамперед в Україні і навіть у його рідному Києві.