85% ринку алюмінію Росії за межами західних санкцій — Лисенко

85% ринку алюмінію Росії за межами західних санкцій — Лисенко

Наразі 85% ринку алюмінію Росії не підпадають під дію західних санкцій, зазначив в ефірі Українського Радіо член Міжнародної експертної групи з санкцій Олександр Лисенко. Він уточнив, що здебільшого йдеться про готові вироби. "У Росії є можливість виробляти алюміній, але для них це затратно. І в цьому полягає логіка санкціонування. Мовляв, потрібно обмежити імпорт, щоб змусити російську економіку більше витрачати, в тому числі, свого енергетичного запасу", – каже експерт. Адже зі 100 відсотків собівартості виплавленого алюмінію 40 відсотків – електроенергія. Лисенко докладніше пояснив те, що у 13 пакеті санкцій проти РФ Євросоюз зосередиться на російському імпорті, а не експорті. 
 

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Ілюстративне фото armyinform.com.ua

"Усе складніше вишуковувати сектори економіки РФ для накладення санкцій"

— У 13 пакеті санкцій Євросоюз зосередиться на російському імпорті, а не експорті. І запровадить санкції проти російського алюмінію. Наскільки це все ще дошкульні сектори, сегменти для російської економіки, якщо по них вдарять санкції?

Будь-які санкції і будь-які обмеження для російської промисловості, для російської економіки – це однозначно "плюс". Якщо ми говоримо про санкції щодо імпорту алюмінію, основний момент тут у тому, що це опосередковано, або навіть прямо, також зачіпає енергетичний сектор Російської Федерації. Тому що виплавлення алюмінію потребує значних витрат електроенергетики. Є цифри, що зі 100 відсотків собівартості виплавленого алюмінію 40 відсотків –  це електроенергія. Тобто, це створить певний дискомфорт і для російського енергетичного сектору. Але я хочу зауважити, що, на жаль, дійсно, все складніше стає вишуковувати ці сектори для накладення санкцій.

Тенденція виглядає так, що наші міжнародні партнери дійшли до певної межі, до якої вони готові були піти щодо цих санкцій. Дуже серйозні сектори російської економіки залишаються несанкціонованими: атомна енергетика, скраплений газ. Ми щоразу чекаємо санкцій щодо цих секторів у наступних пакетах, але коли підходить затвердження нового пакету санкцій, ми знову констатуємо, що найбільш чутливі сектори найімовірніше знову до них не увійдуть.

— Після того, як ЗСУ розбомбили нафтопереробний завод в Усть-Лузі (дрони атакували російське підприємство з переробки газового конденсату в Усть-Лузі Ленінградської області на узбережжі Балтійського моря і цей завод припиняв усі технологічні операції. Це підприємство переробляє паливо, яке, зокрема, постачається і для військ РФ. Завод "Новатек" на узбережжі Балтійського моря займається переробкою стабільного газового конденсату на нафту. 2022 року підприємство переробило майже 7 млн тонн газового конденсату. Конденсат є побічним продуктом видобутку природного газу та нафти. Загалом збитки від атаки по цьому заводу в Усть-Лузі склали мінімум 200 млн доларів – ред.), це означає що у росіян немає цистерн, обладнання, яке потрібно десь купувати, щоб відновити цей важливий нафтопереробний вузол. Чи ефективно працюють такі санкції?

Будь-які обмеження, будь-які негаразди, які ми створюємо шляхом санкційної політики – це однозначно "плюс". Усі 12 пакетів санкцій, які вже накладені, це досить негативні наслідки для російської економіки. Але все ж цей зашморг потрібно посилювати. Економіка до нових умов пристосовується. Коли санкції поступові, у економіки більше маневрів для того, щоб підлаштуватися і пошукати, як можна щось замінити. Якби санкції були всеосяжні, якби, приміром, всі 12 пакетів були накладені одночасно, їхній ефект був би набагато сильніший. Тому що був би шок для економіки.

"Якісь мікросхеми росіяни знаходять у холодильниках і використовують їх для виробництва зброї"

— Шок не лише для російської економіки, а й для економіки наших партнерів?

Так. Коли ми говоримо, наприклад, про атомну енергетику, стає зрозуміло, чому наші міжнародні партнери не квапляться накладати санкції на цей сектор економіки. Тому що є місце Російської Федерації на ринку збагачення урану і всіх ланцюжків у виробництві й транспортуванні атомної енергетики. І поки немає відповіді, як це швидко замінити. У виданні Politico хтось із литовських посадовців говорив про те, що не вдається повністю перекрити обхід санкцій Російською Федерацією. Тому що вони все одно знаходять можливість шукати в неочевидних речах комплектуючі для виробництва ракет. Наприклад, якісь мікросхеми вони знаходять у холодильниках і використовують їх для виробництва зброї. Тому наше політичне керівництво має вимагати посилення цього зашморгу для Російської Федерації.

—Тільки-но Євросоюз візьметься за ті галузі, на які є табу, наприклад, ту ж атомну енергетику, його рішення одразу блокуватиме Угорщина, для якої Російська Федерація будує аж два реактори. Чи можливо подолати це вето? І чи справді атомна енергетика є така вже табуйована для санкцій Європейського Союзу?

Нашим дипломатам потрібно комплексно разом із міжнародними партнерами знаходити інструменти подолання угорського вето, тому що воно нам блокує не тільки санкції, а й вкрай необхідні фінансові надходження. Ми повинні знаходити рішення, як з цим боротися. Але я не впевнений, що питання атомної енергетики блокується винятково Угорщиною. Наскільки мені відомо, "Росатом" несанкціонований ніким. Це свідчить про те, що залежність від Росії на ринку атомної енергетики все ще значна. Наше керівництво і наші дипломати шукають способи, як зменшити цю залежність. Бо вони розуміють, що це серйозний важіль впливу з боку Росії. І тут йдеться і про економічну складову, і про моральну складову. Адже після енергетичного терору, влаштованого Росією в Україні, питання санкцій на енергетичний сектор логічне і очевидне.

"85% ринку алюмінію Росії за межами західних санкцій"

Поговорімо про ефект мита. Знаємо, що у лютому 2023-го року США вже накладали мито на російський алюміній. Який ефект це мало?

За моєю інформацією, станом на сьогодні 85% ринку алюмінію Російської Федерації за межами санкцій.

— Йдеться про сировину чи готові вироби?

Здебільшого ми говоримо про готові вироби. У Росії є можливість виробляти алюміній, але для них це затратно. І в цьому полягає логіка санкціонування. Про це писало і видання Politiсo, мовляв, потрібно обмежити імпорт для того, щоб змусити російську економіку більше витрачати, в тому числі, і свого енергетичного запасу. Вони підвищують собівартість.

— Чому Європейський Союз так обходить найбільшого в Росії виробника алюмінію, компанію "Русал"? Чому європейці  його практично не помічають,  і "Русал" працює практично на повну потужність?

Накладаються санкції швидко і точно там, де є можливість не досить швидкої заміни. Починаються проблеми там, де певний сектор є великою зоною економічних інтересів однієї з країн Європейського Союзу. Щодо санкцій на алмази, наприклад, були певні питання у Бельгії. З алюмінієм, я думаю, історія та ж. Як і з будь-якими великими гравцями різних секторів економіки.

На російський імпорт, а не експорт

— Politico пише, що санкції цього разу будуть націлені на російський імпорт, а не експорт. Що це означає?

Це означає торгове ембарго. Це означає, що вони не зможуть купувати. І їм доведеться шукати можливості заміщувати і виробляти самим. Ці санкції мають призвести до того, що, принаймні, в деяких сферах у росіян не буде можливості заміни, а в інших сферах собівартість продуктів значно зросте, що буде бити по їхній економіці.