Відмінник, спортсмен з аристократичного роду
Про історичну особу ми часто маємо досить узагальнений образ. Що нам всім потрібно знати про Шухевича?
Ми звикли дивитися на людину після її смерті. Я під час лекції іноді кажу: "Уявіть собі, що до зали увійшов Володимир Великий. Скільки, на вашу думку, йому років?". Мені відповідають – десь 40-50. А Ярослава Мудрого всі уявляють 70-річним. А я відповідаю: "Уявіть собі, що сюди заходить 10-річний хлопчик і каже, що він Володимир, князь Новгородський". Нам потрібно дивитися не на пікові моменти постаті, а дещо інакше.
Що нам необхідно знати про Шухевича? Почнімо з того, що всім відомий твір "Тіні забутих предків" Коцюбинський написав за етнографічними працями діда Романа Шухевича Володимира. Рід Шухевичів – достатньо заможний і аристократичний рід, який вкладав свої гроші в культуру. Нам потрібно це раз і назавжди запам’ятати: цей хлопчик ріс на руках свого діда і батька, людей, які діяли в системі Австро-Угорської імперії, але були українцями. Другий факт: Роман Шухевич був відмінником, спортсменом, але радо спілкувався і з однолітками, які мали гірші знання. Третій факт: Роман Шухевич – це людина, яка заради захисту України покинула свій бізнес. Роман Шухевич покинув міжнародну фірму – рекламну агенцію, яку заснував і очолював. Він, як і багато сучасних українців після 2014 або 2022 року, міг сказати – я покинув бізнес, щоб захищати Україну. І це були не просто слова.
Людина, яка об'єднала українських ветеранів
В який момент відбувся цей злам? Які політичні засади цього рішення?
Справді, це був хлопчик з порядної галицької сім’ї, людина не бідна. Я зараз скажу такі речі, які не завжди говорять в ЗМІ про історію. В 1920-ті роки Україна програла війну за Незалежність. Неймовірна кількість вояків під тиском величезних армій опинилася за кордоном, або на території Польщі, до якої в тому числі увійшла за домовленістю західна частина України. Ці вояки програли визвольні змагання. Але це були ветерани, які далі активно продовжували свою діяльність. І цей ветеранський рух очолив полковник Січових Стрільців Євген Коновалець – людина, яка об'єднала українських ветеранів, при тому, що була розсварена з петлюрівцями. Ветерани починають створювати українську військову організацію, створюють ОУН. Важливо знати, що на очах цих ветеранів підростало покоління хлопців, які були дітьми війни. Роман Шухевич 1907 року народження. Це діти війни, які бачили ці змагання. І десь наприкінці 1920-х років ці діти війни почали ставити запитання до цих ветеранів – а що ви робите по-максимуму, щоб Україна стала незалежною? Ветерани на той час були вже 40-50-річними чоловіками, які вже не мали цього юнацького максималізму. Так виникає ціла плеяда молодих хлопців та дівчат, які поважають ветеранів, але розуміють що вони самі можуть зробити щось краще і зараз. Так виникає молодіжне крило ОУН, так звані бандерівці ОУН-Б, в якому був і Роман Шухевич. Роман Шухевич мав величезний пієтет до Євгена Коновальця, вони ніколи не розходилися, він завжди був при ньому. Коновалець навіть жив у них в квартирі.
Закиди до образу російської пропаганди
Коли ми, наприклад, говоримо про Степана Бандеру, ми маємо категорично позитивний образ і список справ, а також ті моменти, які викликають у нас запитання. Говорячи про Шухевича, чи можемо ми йому ставити "незручні" запитання? Чи є що закидати Роману Шухевичу?
Роман Шухевич, належачи в дитинстві до спортивного руху, до націоналістичного підпілля, і увійшовши в 30 років до військової діяльності, не увійшов до політичної діяльності. І закидів Шухевичу на рівні "ти підтримав тих, або сих" – неможливі. Будь-які закиди до Шухевича пов’язані з не нашими внутрішніми закидами, а зовнішніми. Бо саме росіяни кажуть – подивіться, він розстрілював євреїв. Родина Шухевичів рятувала євреїв, переховувала єврейських дітей, але їх праведниками світу не зробили. І закиди ці залишаються. І ці закиди не до конкретної людини, а до образу, який був створений в 1940-50-ті роки спецслужбами нинішньої Росії.
Запитати можна було б про організацію УПА, яка очевидно була складною. Тому вона вимагала дещо авторитарних підходів. Водночас, Шухевич міг спокійно прийти до якоїсь повстанської криївки, поговорити з чоловіками, почистити з ними картоплю, а потім піти. Бо насправді його в обличчя ніхто не знав. Його постать була настільки засекреченою, що повстанці не знали, як виглядає Шухевич. Це була людина, яка була легендою за життя. Але щодо його діяльності можна ставити запитання, оскільки організувати стотисячну армію в лісах, без зовнішньої допомоги – це складно. Можливо, були певні ситуації, коли доводилося достатньо чітко ставити питання, хто є хто.
Одночасно з цим совєтське підпілля діяло в спосіб тероризування місцевого населення через псевдо партизанські загони, так само в УПА часто заводили спецгрупи людей. Тому досить жорстко діяла служба безпеки. Тобто питання є, але вони стосуються війни і саме організації УПА. А як до людини честі, яка виконувала свій обов’язок, запитань немає. Він не поїхав в еміграцію після того, як закрилися всі можливості воювати в 1945 році, тому що війна закінчилася. Людина залишилася відданою ідеалам і демонструвала ці ідеали для інших.
Ворог номер один для росіян
Де знайти інформацію про ці події? Де почитати про Шухевича? Або ж який період охопити, щоб більш цілісно зібрати його образ?
В той час, коли Гагарін полетів в космос, відбулася одна з останніх бійок УПА. Тому коли ми говоримо про історичні періоди, потрібно їх порівнювати. Коли в Радянському Союзі почала продаватися пральна машинка в 1974 році, то в США почали продаватися персональні комп’ютери. Тобто дійсно періоди потрібно порівнювати. І для того, щоб нам більше дізнатися про постать Шухевича і період визвольних змагань, це буде надзвичайно складна робота. Важко дізнаватися всю цю історію без ґрунтовних знань, наприклад, початку Української революції. Дізнаватися про таких людей вирвано з історичного контексту – невдячна робота.
Кого читати з приводу Шухевича? Це книга Олесі Ісаюк "Роман Шухевич. Життя легенди". Також зараз вийшла "УПА. Історія нескорених", яку написали в співавторстві Володимир В’ятрович, Ігор Дерев’яний, Руслан Забілий, Петро Содоль. Також виходить книга Марини Мірзаєвої "Жінки свободи". Вона про жінок в УПА. В ній буде розповідь про зв’язкових Шухевича. Зараз активно потрібно досліджувати не стільки постать, як оточення.
Я часто, думаючи про той період, автоматично відчуваю аналогію з нашим часом. І хоча історики ненавидять проводити аналогії в історії, бо це заперечення наукового підходу, мені здається, що за атмосферою вони дуже перегукуються. Просто на той момент ми ще не були незалежною державою. Чи перегукуються ці періоди, на твою думку? І чи доречно проводити ці паралелі?
Говорити про паралелі – це справді ненауковий метод. Я не люблю цього. І коли ми говоримо про Шухевича – це окрема постать. Але якщо говорити про "атмосферне" порівняння, то виключно атмосферно він дещо перегукується з Мазепою. Він став ворогом номер один для росіян, як і Мазепа. І атмосферно вони обидва йшли до кінця військовим шляхом. Але наголошую – це геть різні люди, їх не можна порівнювати.
