"Ліквідовувати АРМА не варто навіть попри скандали. Слід посилювати управління" — Хутор

"Ліквідовувати АРМА не варто навіть попри скандали. Слід посилювати управління" — Хутор

Ліквідовувати Агентство з розшуку та менеджменту активів України не варто, попри постійні скандали, пов’язані з установою, вважає Тетяна Хутор. "Те, що відбувалося з активами раніше, — це набагато гірша ситуація, ніж те, що відбувається зараз", пояснила директорка аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей", голова Антикорупційної ради при АРМА. За думку Хутор, замість десятків й сотень безвідповідальних установ, краще мати одну, від якої можна буде очікувати результату. Разом з тим, АРМА потребує посилення якості управління та роботи в рамках функцій, які агентству надає закон. Зокрема, йдеться про про повернення незаконних активів з-за кордону, випадків якого за останні двадцять років не було.

 

0:00 0:00
10
1x

Фото: Finance.ua

"За останні двадцять років в нас немає жодного кейсу повернення незаконних активів з-за кордону"

Давайте коротко нагадаємо історію АРМА. Як ви розумієте роль та функції цього органу?

Цей орган має дуже важливу функцію. Фактично він зберігає і зобов’язаний зберегти як від самих власників таких активів і можливого їх розмиття, розкрадання, та інших суб’єктів ті активи, які перебувають більшою мірою в арешті в межах кримінального провадження. Цей орган не залежить від правоохоронних органів. Раніше ситуація була така, що відкривалося кримінальне провадження, накладався арешт на якісь активи і певні з них — нерухомість, рухоме майно — ставали під ризиком незбереження. Власники хотіли вивести їх з-під арешту. Якщо це, наприклад, автомобіль, то його можливо швидко розібрати і хоч щось отримати за нього. Таким чином виводилися гроші. Якщо йшлося про підприємство, то швидко створювалися борги або з підприємства вивозилося фізично все, що можна вивезти. Таким чином арешт не має жодного значення, оскільки якщо особу буде визнано винною, то нічого стягнути з неї вже не можна буде, бо всі гроші будуть виведені.

Була й інша ситуація, коли самі органи, які накладали арешт, відкривали кримінальні провадження, забираючи такі активи, якщо була заборона володіння, розпорядження такими активами, підпадали під корупційні ризики. Кожен правоохоронний орган відповідав за ті провадження, за ті активи, які знаходяться в їхніх провадженнях, і часто активи не були збережені. 

Саме для того й створили АРМА як єдиний орган, відповідальний за збереження та управління арештованих активів. Це була вимога ЄС в першу чергу, що такий орган має існувати. Такі органи існують по всій Європі і не лише, тож це хороша практика. Й коли створювали АРМА, однією з її додаткових функцій було повернення активів з-за кордону. Саме вона має представляти Україну, шукати і домовлятися про те, щоб повертати злочинні активи, які були виведені з України. Це важлива функція, якою ніхто, окрім АРМА, в нас не може займатися. 

А АРМА зараз займається цим пошуком?

Намагається займатися, тому що до цього ця тема в Україні взагалі була настільки нерозвинута, що майже за 20 останніх років в нас немає жодного кейсу повернення активів з-за кордону. Цим потрібно займатися, тому є різні інструменти, і розвивати їх, налагоджувати співпрацю з іноземними країнами та повертати ці активи назад.

Конфлікти різних команд

АРМА неодноразово стрясалася від скандалів. Зокрема, нещодавно за даними журналістів в АРМА з’явився тіньовий куратор — Вадим Грона, який був радником глави агенції Олени Думи. Після того, як Грона звільнився з посади радника глави, він все одно щодня з’являвся в АРМА, давав вказівки і одного співробітника навіть побив. Крім того, як виявилося, він мав би працювати разом з вами в Антикорупційній раді.

Я очікую, що на засіданні Громадської ради при АРМА нам вдасться прийти якимось із декількох шляхів до фінальної точки, коли Вадим Грона не буде частиною Антикорупційної ради. На мою думку Антикорупційна рада АРМА має фокусуватися на контролі діяльності агентства, зокрема через те, що АРМА часто потрапляла в різні корупційні скандали. Фокус Антикорупційної ради має бути на тому, щоб відслідковувати та аналізувати корупційні ризики і шукати шляхи для їхньої мінімізації. Зокрема це аналіз діяльності органу і формування антикорупційної політики, програми органу. Тому якщо Вадим Грона активно залучений в діяльність АРМА, він не може бути членом такого консультативно-дорадчого органу як Антикорупційна рада і самостійно контролювати ще й свою діяльність та шукати потенційні корупційні ризики в своїй діяльності. 

Тому я ініціювала засідання Антикорупційної ради для того, щоб рада ухвалила рішення з приводу того, чи повинен Вадим Грона бути членом такої ради. (20 грудня на засіданні Антикорупційної ради при АРМА Вадима Грону було виключено з її членів за його власною заявою. Відповідна заява, за словами Олени Думи, скоро з'явиться на сайті АРМА — ред.)

А сам інцидент будете розглядати? Адже це непересічна подія, коли б’ють держслужбовця…

Звичайно, адже окрім питання конфлікту інтересів, у будь-якого члена ради має бути бездоганна репутація. Такий випадок, звісно, не свідчить про наявність бездоганної ділової репутації. Те, що одна людина фізично намагається вплинути на іншу людину, це неправильно. Я далека від думки, що це відбулося на “рівному” місці, тому що нам відомо, що частина попередньої команди АРМА займають такі позиції. Тому, думаю, там відбулося питання не стільки на професійні теми, а конфлікти різних команд. До попередньої команди ми маємо дуже багато претензій.

Я прочитала в анонсі засідання Антикорупційної ради, що дехто з її членів хоче поставити й питання про ваше перебування на чолі цієї ради за "булінг, здійснення тиску на членів Антикорупційної ради та перешкоджання громадській діяльності". Від кого надійшла така пропозиція і що мається на увазі під "булінгом"?

Це смішна ситуація. Один із членів Антикорупційної ради вважає, що в моїх діях, які спрямовані на те, щоб зібрати нарешті членів Антикорупційної ради і розглянути питання щодо виключення Вадима Грони з нашого складу, є елементи булінгу. Він вважає, що булінг спрямований проти Вадима Грони. Це було звернення від одного з членів ради Вадима Поліна, який також надіслав офіційно свої пропозиції до засідання, однією з яких було припинення моїх повноважень. Його позиція полягає в тому, що ні відео, ні дані, які вже зараз є, не є достатніми, щоб порушувати таке питання. 

Чи була реакція на цей інцидент самої Олени Думи, яка очолює АРМА?

Так, була офіційна заява про те, що керівництво АРМА сприйме будь-яке рішення Антикорупційної ради. 

Не ліквідовувати, а посилювати якість управління

Й головне питання: чи варто ліквідовувати агенцію, яка живе від скандалу до скандалу, чи спробувати реформувати?

Я вважаю, що нам не можна відкочуватися назад. Те, що відбувалося з активами раніше, — це набагато гірша ситуація, ніж те, що відбувається зараз. Коли в нас є десятки й сотні безвідповідальних, то краще мати одного і мати з кого питати.

Нам потрібно посилювати якість управління такою організацією. Станом на зараз, крім того, що відбувається, є й позитивні зсуви. Відкритий реєстр арештованих активів і його треба допрацьовувати. Розробляється внутрішня регуляторка: правила згідно яких обирається управитель та стандартні підходи до укладення договору з управителем, де будуть проходити відповідні аукціони. 

На фото по центру Тетяна Хутор. Фото: Судово-юридична газета

Нагадаємо,  Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) було створене у 2016 році як орган, який відповідає за арештовані активи та має попереджувати рейдерство з боку правоохоронних органів. Разом з тим, антикорупційні активісти вважають роботу АРМА неефективною. Так, за даними експертної організації StateWatch, у 2022 році від управління активами з боку АРМА до бюджету надійшло 34,8 млн гривень, тоді як саме агентство отримало арештованих активів на 70 млрд гривень.

Тривалий час АРМА не мала постійного керівника, а попередніх очільників підозрювали у корупції. Першого керівника АРМА Антона Янчука звільнили з посади у 2019 році, а у 2022-му НАБУ та САП оголосило йому підозру у зловживанні владою та розтраті 426 мільйонів гривень. За інформацією правоохоронців, АРМА у змові з державним підприємством "СЕТАМ" продавала арештоване майно за заниженою ціною.

Після Янчука структурою керував Віталій Сигидин. Наприкінці липня 2021 року він разом зі своїм заступником отримали підозру в заволодінні 400 тисячами доларів, які були в управлінні АРМА.

До нинішньої керівниці АРМА Олени Думи громадські активісти також мали чимало питань. Зокрема, в Transparency International Україна вважали, що призначення Думи може поставити хрест на діяльності АРМА, оскільки вони не має необхідного професійного досвіду, а також має тісні політичні зв’язки.

Останній скандал довкола АРМА стосується підприємця Вадима Грони, ексрадник очільниці АРМА Олени Думи, який за даними "Bihus.Info" постійно відвідує агентство та дає вказівки його представникам, хоча сам вже не є співробітником АРМА. Грона, використовує для входу в агентство електронну картку, якої не мав би мати, проводить, користуючись нею, відвідувачів без реєстрації, а також заводить їх до офіційних співробітників АРМА. 

Також, як зазначалося вище, Вадим Грона дає вказівки співробітникам агентства. "Так, 5 жовтня 2023 р. він покликав в управління менеджменту активів тодішнього начальника Центрального міжрегіонального теруправління АРМА Владислава Романова. Надав йому вказівку, яка стосувалася одного з арештованих активів. А коли Романов відмовився її виконувати і пішов, Грона наздогнав його на виході з агентства та вдарив. Подія потрапила на камери відеоспостереження в АРМА",  йдеться в матеріалі "Bihus.Info".

20 грудня на засіданні Антикорупційної ради при АРМА Вадима Грону було виключено з її членів за його власною заявою. Відповідна заява, за словами Олени Думи, скоро з'явиться на сайті АРМА.

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"