Кремінь: Членство в Євросоюзі — це і про те, що українська буде офіційною мовою ЄС

Кремінь: Членство в Євросоюзі — це і про те, що українська буде офіційною мовою ЄС

Третина із понад трьох тисяч цьогорічних звернень про порушення мовного закону стосується української версії сайтів інтернет-магазинів та веб-сайтів у різних сферах. Це констатував Радіо Культура Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. І додав: "Ми працюємо зі зверненнями, здійснюємо постійний моніторинг інтернет-ресурсів та активно працюємо з тими, хто порушує мовний закон. Переважну більшість цих ресурсів нам вдалося українізувати". Водночас Тарас Кремінь зазначає, що Україна повинна готуватися реалізувати наступальну українськомовну політику в Європі та у світі. "Ми ніколи не будемо нобелівськими лауреатами в галузі літератури, якщо не перекладатимемо сучасних українських письменників мовами європейських країн. Західні партнери нам допомагають, але нашу роботу вони за нас не зроблять", — наголошує він. І зауважує: наше членство в Євросоюзі — це також про те, що українська буде офіційною мовою ЄС.

0:00 0:00
10
1x
Програма:

 

Тарас Кремінь. Фото: ФБ-сторінка

 

"Чисто арифметично це значно більше, ніж торік"

—   Понад 3 тисячі звернень від початку року про порушення мовного закону — це багато чи мало порівняно з попередніми роками?

Чисто арифметично це значно більше, ніж торік, тому що змінилася структура самих звернень та палітра застосування української мови з початку повномасштабної війни. Разом із тим від 2019 року, коли Закон про забезпечення функціонування української мови як державної набув чинності, ми мали 7 хвиль імплементації мовного закону. Наш закон є одним із найдемократичніших у світі, тому що в його основу закладено концепт "лагідної українізації". Якщо говорити про минулий рік, в умовах повномасштабного вторгнення набули чинності дві статті. 16 січня 2022 року українська мова стала обов’язковою для друкованих медіа, а також у місцях продажу української преси та книжок має бути не менше 50% асортименту українською. А 16 липня 2022 року українська стала обов’язковою для українського сегменту інтернету. Соціальні мережі, сторінки офіційних органів влади та представництв стартову сторінку обов’язково повинні мати державною мовою. Тоді ж набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, відколи Уповноважений із захисту державної мови має право та обов’язок накладати санкції на порушників мовного закону у вигляді попереджень або штрафів. За період часу від мого призначення у 2020 році ми здійснили епохальні зміни, і сьогодні можна сказати, що переважна більшість громадян України надають перевагу українській мові як у сферах публічного життя, так і в побуті.

Третина зі згаданих трьох тисяч звернень стосується української версії сайтів інтернет-магазинів та веб-сайтів у різних сферах — там немає стартової сторінки. Це стосується й окремих сторінок у телеграм-каналах та інших соцмережах. Ми працюємо зі зверненнями, здійснюємо постійний моніторинг інтернет-ресурсів та активно працюємо з тими, хто порушує мовний закон. Переважну більшість цих ресурсів нам вдалося українізувати. Ще третина звернень стосується порушень у сфері зовнішньої реклами та інформації для загального ознайомлення — це вивіски, вказівники, меморіальні дошки тощо. На третьому місці за кількістю звернень — порушення у сфері обслуговування. Це супермаркети, банківські установи, лікарні тощо.

Ефективність роботи Уповноваженого

—    Якими показниками вимірюється ефективність роботи Уповноваженого?

Завдань Уповноваженого всього два: захист української мови як державної та захист прав громадян України на отримання інформації та послуг державною мовою. Але ми розширили коло завдань. В умовах повномасштабної війни Уповноважений здійснює фіксацію порушень прав громадян на тимчасово окупованих територіях. Про факти лінгвоциду ми говоримо третій рік поспіль, і в нашому щорічному звіті ми зазначаємо про кричущі випадки переслідування людей за мовною ознакою, про спалені книжки, вилучену літературу зі шкільних бібліотек тощо. Серед інших завдань — розширення мережі безкоштовних мовних курсів. Адже досі немає державних курсів, котрі мали б працювати з 2020 року, в той час як комунальних працює понад 500. До честі Мінкульту, було презентовано і підтримано профільним комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики проєкт Державної програми розвитку української мови як державної до 2030 року. Ще одне завдання, до якого ми долучені — спільно з місцевою владою розроблено 77 місцевих мовних програм, з яких 17 обласних. Одна з перших програм була затверджена Харківською областю. Незважаючи на те, що це прикордонна область, третій рік поспіль там працюють мовні курси, контролюється якість викладання української мови у закладах освіти, дотримання мовного закону в діяльності комунальних установ, закладів охорони здоров’я тощо.

З початком повномасштабної війни ми маємо понад 500 локацій із безкоштовного опанування українською мовою як державною. У Києві це 50 локацій, у Львові — 87, в Ужгороді — близько 60, у Миколаєві — близько 20, у Херсоні — близько 30. Але на цілий Київ — усього 50 при бібліотеках. Київ мусить попрацювати, щоб забезпечити всіх охочих опанувати українську мову у першій столиці світу, яка формує порядок денний на планеті. Київ — це не лише столиця Української держави, це колиска української мови, колиска революцій, перетворень і трансформацій, які торкаються усіх без винятку країн світу. Тож Київ має бути законодавцем мовної культури, але поки що ситуація така, як є.

Вадим Карп’як і Тарас Кремінь у студії Радіо Культура

—   Від яких загроз має захистити українську мову Уповноважений із захисту державної мови?

В умовах повномасштабної війни, наслідків русифікаторської політики, недосконалості мовної культури, яка залишилась нам у спадок від попередніх поколінь, загрози, звісно, є. Закон про мову з’явився у 2019 році, але перед тим було десять інших законодавчих спроб обійти 10-ту статтю Конституції та нав’язати українцям двомовність. Сьогодні цей білінгвізм представлений в інформаційному просторі, коли чуємо російську з вуст експертів, політологів тощо. До речі, білінгвізм на телебаченні має бути нейтралізований з 1 січня 2024 року. Російська у сфері обслуговування є великою проблемою для тих громадян України, які або не розуміють, або не хочуть спілкуватися недержавною мовою. У прифронтових та прикордонних областях державної мови у сегменті мовного середовища значно менше, ніж мови національної спільноти або меншини. Скажімо, на Одещині корінні національні спільноти — болгари, гагаузи — не мають доступу до мови своєї спільноти у закладах освіти, хоча це визначено Законом про освіту. Донедавна спекулятивними були питання, пов’язані із забезпеченням мови освітнього процесу. Відповідно до 21-ї статті, мовою освіти є українська для громадян України угорського походження, і це набувало відповідного політичного резонансу. І навіть тоді, коли ми здійснили плановий моніторинг дотримання мовного закону в освітніх закладах міста Берегове на Закарпатті, дехто хотів розіграти з того політичну карту, і це набуло міжнародного розголосу. Але питання білінгвізму — це одна з найбільших загроз, яка тягне за собою нівелювання завдань, що стоять перед державою. Громадяни України зобов’язані володіти державною мовою, а концепт "російськомовні громадяни" — це нав’язаний російською пропагандою наратив, і про це сказано в рішенні Конституційного суду.

Отже, Уповноважений вийшов далеко за межі тих завдань, які стоять перед ним. Але моя задача — пояснювати, переконувати, спонукати місцеву владу до створення кращих можливостей для захисту прав громадян України на українську мову, освіту, музику, газету, книжку, виставу в театрі.

Англійська мова загрожує українській?

—   Коли ви говорите про білінгвізм, чи маєте на увазі і англійську, наприклад? Чи є вплив англійської мови загрозою для української?

Звісно, це одна із загроз, яка тягне за собою незворотні наслідки. Конституція визначає, що Україна є унітарною державою, тобто одностайною і в питаннях державної мовної політики, що закріплено 10-ю статтею. Так само, як ми бачимо загрозу з боку російської мови протягом століть, сьогодні бачимо засилля, зокрема, англійської мови. Академія наук видала "Словник новітніх англізмів". Не менше 50 тисяч таких слів сьогодні побутують в інформаційному просторі, й інколи неможливо зрозуміти, про що насправді йдеться. Флешмоби, стендапи, воркшопи, інсталяції, модератори, фешн-акції… Невже в сучасному словнику української мови немає відповідників? Ми не говоримо про пуризм, поширений у французькій мові, коли за порушення норм французької мови можуть бути накладені штрафи. Це стосується і мовної культури громадянина України, і якості викладання української мови у закладах освіти, і самого мовного середовища, яке мусить спонукати до кращих мовних практик.

—   Ви визначили три головні загрози для української мови — непомірний вплив російської, двомовність і концепт "російськомовного громадянина". Чи працюєте над тим, щоб знищити саму загрозу, а не відбивати її вплив?

Ми мали б працювати у комплексі. В умовах повномасштабної війни питання загрози українській мові — це загроза національній безпеці. Про такі факти, як лінгвоцид на тимчасово окупованих територіях, білінгвізм, а також заміщення нав’язаних російських наративів на кшталт "російськомовний громадянин", мало говорити — їх треба випереджати і профілактувати. Саме тому я часто зустрічаюся з медіа, буваю в регіонах, вимагаю від місцевої влади ефективного сприяння у задоволенні мовних прав громадян. Серед тих 3 тисяч звернень за 9 місяців поточного року ми маємо 126 звернень порушень законодавства у сфері освіти і науки. У школах, на превеликий жаль, не всі вчителі усвідомлюють важливості спілкування українською і під час занять, і на перервах, і на лінійках та випускних вечорах. Це стосується й університетського середовища. До речі, перший штраф я наклав на доцента одного зі столичних університетів — НАУ.

—   Комп’ютерні ігри є мегапопулярними і приносять більше грошей, ніж вся кіноіндустрія планети. Чи цікавила вас проблема перекладу та адаптації комп’ютерних ігор українською, а отже, шляхом ігор — можливість входу в українськомовне середовище сьогоднішніх дітей та підлітків?

Скажу навіть більше. Торік ми стежили за проведенням чемпіонату світу з комп’ютерних ігор, але звертали увагу насамперед на момент коментування державною мовою. Що стосується самих програм, мусимо визнати, що стрімінгові канали, інтернет-ресурси, онлайн-платформи розвиваються таким стрімким темпом, що практично неможливо так швидко оновлювати національне законодавство. Нашому закону 4 роки. За ці роки ми бачимо величезні зміни у питаннях технологічного процесу. Навіть ухвалений торік закон про медіа сьогодні є певною мірою застарілим, тому що інтернет-простір пішов набагато вперед. На озвучену проблему мав би звернути увагу і міністр цифрової трансформації пан Федоров. Відсутність української мови в комп’ютерних іграх — одна із тих загроз, яка формує світогляд наступних поколінь українців. Мені б дуже хотілося, щоб питання піратства і захисту національних інтересів в інтернет-сегменті були вирішені.

Інструкція до Abrams і Leopard українською?

—   Чи має бути перекладена українською інструкція до Abrams і Leopard?

Сучасний військовослужбовець користується озброєнням із різних країн походження, тому має володіти англійською. ATACMS не має інструкції українською мовою, і навчання наших воїнів із використання авіаобладнання, дронів, морських суден відбувається англійською. Багато моїх друзів пройшли вишкіл за кордоном за різними напрямками. Традиційно — переклад українською здійснюється або не здійснюється, зважаючи на рівень підготовки офіцерського складу.

—   Парламент готує друге читання Держбюджету. Вам бюджет дуже порізали?

Ми насправді нічого й не просили, тому що прекрасно розуміємо, що в умовах війни основа підтримка має йти на Збройні сили. Але разом із тим є права військовослужбовців на літературу та користувацькі інтерфейси українською мовою. Секретаріат Уповноваженого, як і Мінкульт, перебуває на самозабезпеченні, це винятково захищені статті. Як би це дивно не звучало, але весь світ допомагає Україні, зокрема, і в розвитку української мови. Друк підручників для школярів, які перебувають за кордоном, аудіогіди українською мовою, створення українознавчих студій та кафедр української мови за кордоном, переклад українською мовою основних нормативно-правових актів Європейського Союзу поруч із мовами ЄС українською мовою. Наше членство в Євросоюзі — це також про те, що українська буде офіційною мовою ЄС. А це означає, що Україна вже має у Європі своїх перекладачів, ресурси, які йдуть на забезпечення потреб різних категорій громадян, але й Україна повинна готуватися до того, щоб реалізувати ефективну наступальну українськомовну політику на континенті та у світі. Ми ніколи не будемо нобелівськими лауреатами в галузі літератури, якщо не перекладатимемо сучасних українських письменників мовами європейських країн. Західні партнери нам допомагають, але нашу роботу вони за нас не зроблять.