Фото: Вікімедіа. Міністерство культури та інформаційної політики України
Ми відчуваємо великий дефіцит літератури світових класиків, перекладених українською мовою
У бюджет-2024 на Мінкультури заклали 10,7 млрд гривень, із них на культуру — 8,36 мільярда. Вам дадуть більше грошей?
Ви абсолютно праві. Проєктом державного бюджету на наступний рік передбачено на сферу культури та медіа загалом 10,7 мільярда гривень. Тут видатки не тільки сфери нашого міністерства. Тут також передбачені видатки сфери кіно і медіа. Чому ця цифра трошки більша? Ми виборювали це в своїх комунікаціях з міністерством фінансів, з колегами, які рахують бюджет.
Пройдімося по пріоритетах. На Український інститут книги заплановано збільшення видатків до 466 мільйонів гривень. У зв'язку з чим така щедрість?
Це небагато насправді. Потреби для розвитку сфери книговидання, сфери читання значно більші. Але ми мусимо розуміти, що сьогодні гуманітарна сфера залежна від реальної ситуації на фронті, від нашої безпеки. Ми передбачаємо реалізацію кількох програм. Вони діють вже не перший рік. Це програми видання книжок на державне замовлення, які би забезпечували потреби, як бібліотек, так і інших наших інституцій, де ці книги забезпечують наративи національно-патріотичного виховання, надають інформацію щодо класиків української літератури. Тобто, це книги, які мають забезпечити державні потреби у наповненні культурного інформаційного простору. Це невелика сума, близько 30 мільйонів гривень. Друга програма, теж дуже актуальна, це видання перекладів українською мовою. Сьогодні в побутовому користуванні ми відчуваємо великий дефіцит літератури світових класиків, бестселерів, перекладених українською мовою. Вони до останнього надходили на наш ринок від російських видавництв. Переклади здійснювалися російською мовою. Тому державна підтримка цього напрямку дозволяє нам, і ми цього року вже це побачили, багато творів літератури перекладати. І не тільки іноземних на українську мову, а й українських іноземними мовами. Ми прагнемо поширювати українські твори доступною мовою для іноземного споживача, щоб світ бачив українську культуру, розумів і сприймав її, як повноцінного учасника світових культурних процесів.
А що з ідеєю про подарункові сертифікати на придбання книжок при досягненні певного віку?
Це не просто ідея, це вже законодавча норма. В законі про підтримку книговидання зазначено, що громадяни України по досягненні певного віку мають право отримати від держави сертифікати на придбання книжок. Ми проаналізували можливість ефективного виконання цієї норми і дійшли висновку, що потрібні деякі зміни. У нас є дефіцит ресурсу, який ми можемо спрямувати. Тому ми будемо пропонувати на наступний рік визначити отримувачами таких сертифікатів громадян України, які досягли 18-річного віку. Більше того, ми хочемо відійти від паперових сертифікатів, і перейти на більш ефективний інструмент через електронну книжку, через "Дію" .
Але чому 18 років? Мені здається, 10-річному легше прищепити звичку і смак до читання.
Відповідь проста, вона технологічна. Наразі для того, щоб можна було скористатися інструментом "Дії", споживач має мати рахунок в банку, мати телефон і, відповідно, можливість підключитися до цих ресурсів. Крім того, ми ставимо завдання не тільки виховати любов до читання. Ми маємо здійснювати одночасно кілька процесів. Тут ми є партнерами зі сферою освіти. Тому що освіта формує цінності, виховує у людей потреби, а сфера культури їх задовольняє.
Ми сподіваємося, що депутати ухвалять рішення щодо доповнення видатків на забезпечені діяльності "Кримського Дому"
На роботу культурного простору "Кримський дім" виділено 4 мільйони 300 тисяч гривень. Цих грошей не вистачить навіть на покривання елементарних побутових потреб. Чому так?
Крапки в цьому процесі немає. Справді, Міністерство фінансів подало в проєкті бюджету на 24-й рік цифри майже ідентичні до цьогорічних, з невеликою індексацією. Це плюс 17% до потреб в зарплаті, і плюс 12% до потреб щодо сплати комунальних послуг. Така цифра суто технічно була подана Мінфіном. Але ми підготували аргументовані пропозиції щодо додаткового збільшення видатків. Ці пропозиції направлені до Верховної Ради. Буквально позавчора відбулося засідання Комітету з гуманітарної політики, де були розглянуті наші ключові потреби. І ми дуже сподіваємося, що народні депутати зважать на всі аргументи і, навіть в умовах дефіциту ресурсів, ухвалять рішення щодо доповнення видатків на забезпечені діяльності Кримського Дому.
На цьому тлі дуже разюче виглядають майже 15 мільйонів гривень, які виділені на підвищення кваліфікації, підготовку кадрів акторської майстерності для національних, мистецьких і творчих колективів. Про що мова?
За цією бюджетною програмою стоять видатки, спрямовані якраз на забезпечення діяльності тих навчальних закладів, які якраз і готують наших професійних митців. Тих людей, які набувши професійних знань у сфері мистецтва і культури, потім здійснюють свою діяльність. Чому не Міносвіти цим займатися? Є такий напрямок, як мистецька освіта. Вона дуже відрізняється від інших напрямків освіти. Не можна після школи, після 12 класів, піти в консерваторію і стати професійним композитором або музикантом. Важливою складовою мистецької освіти є безперервність підготовки, починаючи з початкової освіти і до набуття відповідного статусу. У сфері управління міністерства є низка навчальних закладів — це заклади початкової мистецької освіти, це мистецькі ліцеї. Їх лише чотири в Україні. Вони готують дітей у форматі інтернатного перебування. Тобто поряд з набуттям знань в рамках програми середньої освіти, їх активно готують і за професійними освітніми напрямками. У Києві, наприклад, це мистецький музичний ліцей ім. Лисенка, це художній ліцей ім. Шевченка. Є відповідні навчальні заклади в Харкові, у Львові, в Одесі. Є ще у нас унікальні заклади мистецької підготовки, які називаються "Студії при національних колективах". Мова йде про такі колективи як Ансамбль Вірського, Хор Верьовки, капела бандуристів ім. Майбороди. При цих колективах сформувалися відповідні студії, де діти фактично в умовах позашкільного формату, але з надзвичайно великою увагою до предмету навчання, опановують ті чи інші дисципліни.
Фото: Радіо Культура, Ростислав Карандєєв, т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України
ЮНЕСКО допомагає нам у багатьох напрямках
Як ви оцінюєте ситуацію присутності Росії в ЮНЕСКО і чи є, на вашу думку, шанси їх звідти виключити хоча б до їхньої поразки у війні?
Ми мусимо констатувати надзвичайно плідну співпрацю України з ЮНЕСКО. Ми отримуємо дуже велику допомогу, як фінансову, так і методичну. ЮНЕСКО допомагає нам у багатьох напрямках. В першу чергу, це охорона об'єктів культурної спадщини — як рухомої, так і нерухомої, так і об'єктів нематеріальної культурної спадщини. Зовсім нещодавні рішення — включення таких об'єктів, як Софійський собор, як Києво-Печерська Лавра, історичний центр Львова, до переліку об'єктів ЮНЕСКО, які знаходяться під загрозою. Це загроза знищення не внаслідок того, що відбуваються буревії, або їхній стан на стільки критичний. Це загроза в результаті воєнних дій. І ЮНЕСКО чітко це визнає. На рівні організації і на рівні окремих членів ЮНЕСКО простежується однозначна оцінка того, що Україна сьогодні потерпає від воєнної агресії Росії. Що ми, на жаль, мусимо боротися і втрачати при цій боротьбі неоцінену нашу культурну спадщину. Разом з цим, наратив загального прагнення до миру, але не внаслідок перемоги сил добра, а внаслідок примирення чи замороження конфлікту, сьогодні більш близький для міжнародної спільноти. І, зокрема, тої, яка визначає політику ЮНЕСКО. Тому ми стикаємося з тим, що ініціативи щодо виключення Росії з числа членів ЮНЕСКО, як і з Радбезу ООН, наражаються на те, що світова спільнота уникає ухвалення таких рішень. Можливо побоюється. Втім, ми не будемо здогадуватися, а просто маємо констатувати цю ситуацію, що Росія є членом ЮНЕСКО. Але ми послідовні в своїй позиції. І далі дуже рішуче наполягатимемо на тому, щоб Росія була виключена не тільки з ЮНЕСКО, а й з багатьох інших міжнародних організацій.
