Фото: Пресслужба CHEEV
Коли у дитинстві я вперше побував в Україні й почув українські пісні, то був у захваті
Владе, розкажи, будь ласка, про пісню "Де моя любов живе", як і коли вона була створена?
Я написав її півтора року тому, пісня довго лежала, так би мовити, в шухляді, тому що здавалась мені дуже складною для попмузики. Я все думав, що з нею робити. Потім трохи спростив її, зараз трек звучить вже простіше, ніж раніше. Взагалі я завжди хотів написати композицію, яка б звучала так, як класична українська пісня. Коли у дитинстві я вперше побував в Україні й почув українські пісні, то був у такому захваті! Відтоді я постійно думав про те, що маю створити пісню, в якій відчувався б дух України. Мені здається, що "Де моя любов живе" звучить саме так, що це пісня, яка буде поза часом, поза контекстом.
Ти кажеш, що спростив трек "Де моя любов живе". Від початку в ньому було щось класичне чи джазове?
Були ще складніші акорди, складніша мелодія, тональність була вища. Насправді не так багато я там змінив, просто додав якісь елементи попсові.
Владе, ти навіть видав кліп на цю пісню, який знімали у лісі. Чому саме таке місце обрали?
Це більше була ідея режисера Андрія Блажика. Я йому сказав тільки, що хочу, щоб це було в лісі, бо навіть в самій пісні є звуки природи.
Цей кліп нагадує відразу декілька сюжетів із серіалу "Чорне дзеркало". Його ідея полягає в тому, що дівчина, хлопець якої загинув, завантажила його, зацифрувала. А потім захотіла приєднатися до коханого в цій матриці. Що з ними врешті сталось, краще дізнатися з кліпу.
Я не дуже люблю виступати, я більше студійна людина, мені подобається писати пісні, записувати їх
Владе, ти перервав свій перший сольний тур. Що сталось?
Я просто захворів. У мене піднялася температура, було складно співати. Попри те я дав декілька концертів, один з яких був в Одесі, мені стало ще гірше. Тоді я пішов до фоніатра, який мені сказали, що через перевтому я втратив голос, впав тонус м'язів голосових зв’язок. Бо в червні дійсно було дуже багато виступів. Тому я взяв перерву, щодня ходив до фоніатра. Мене там били струмом. Я співаю, а мене б'ють струмом. Так відбувалось лікування.
Скільки часу в тебе пішло на реабілітацію?
Два-три тижні.
Тобі не довелося змінювати репертуар з огляду на ці проблеми? Наприклад, понижувати тональність або відмовитися від виконання якихось складних пісень.
Як ти це собі уявляєш? Я приходжу на концерт і кажу: "Друзі, сьогодні "Гарно так" не буде, але я вам заспіваю Ірину Білик". Виконував той самий репертуар, але міг співати деякі пісні трохи нижче, ніж зазвичай. Цього, думаю, ніхто не помічав.
Владе, якщо говорити про магію живих виступів, що тобі найбільше в тому всьому подобається?
Я не дуже люблю виступати. Я більше студійна людина, мені подобається писати пісні, записувати їх. Але це прикольно, коли вже набридає сидіти в студії, мати змогу виїхати кудись і виступити. Я нормально ставлюсь до концертів, просто для мене вони завжди є стресом. Іще з дитинства маю страх перед сценою.
І він досі не минув?
Так, трохи є досі. Я невпевнено себе почуваю перед виходом на сцену, але вже десь після другої пісні з'являється відчуття, що беру все у свої руки. Взагалі це залежить від людини. Я в житті трохи сором'язливий, а хтось навпаки — дуже впевнений у собі, а тому може виходити на сцену, не відчуваючи страху.
Фото: Пресслужба CHEEV
Незабаром дороблю свій альбом, іще кілька тижнів — і я буду точно розуміти, коли його випущу
Як на твоїх виступах в плані музичного оформлення: ти прагнеш, щоб пісні мали студійне звучання? Чим відрізняється живе виконання від студійного запису?
Я стараюсь, щоб пісні звучали близько до студійних версій. Це складно зробити, бо коли виступаєш з бендом і співаєш наживо, звук відрізняється. Натомість додається драйв музикантів. На концертах я можу співати по-іншому. Часто виходить краще, ніж на студійному записі. І тоді я думаю, а чому ж під час роботи в студії так не зробив.
Про що ти спілкуєшся на концертах із публікою, що їй розповідаєш?
Розказую якісь історії з життя, щось про себе.
Це заготовки?
Так, звісно, бо коли ти на гастролях, весь час в дорозі, щодня — поїзд, готель, концерт, то не маєш часу щоразу вигадувати щось нове. Є якась постійна програма. Як, скажімо, у стендап-коміків. Вони ж не вигадують нові жарти для кожного міста туру.
Владе, скажи, будь ласка, чого нам далі чекати від тебе?
Сподіваюсь, що незабаром дороблю свій альбом. Іще кілька тижнів — і я буду точно розуміти, коли його випущу. Планую десь на початку листопада.
Редакторка текстової версії — Анастасія Герасимова.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
