Ілюстративне фото: kyivcity.gov.ua
82% українців підтримують існування України, 15% — не визначились, 3% — проти
"Доволі базове питання про ставлення людей до своєї держави — якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувся сьогодні, то як би ви на ньому проголосували? Воно засвідчує дуже базову лояльність громадян до своєї держави. Коли ми оцінюємо стан справ у країні, можна брати до уваги багато різних чинників — економічні здобутки чи провали, вдалі чи невдалі рішення влади. Але це запитання про базову цінність держави для людей — тобто, чи підтримав би ти існування своєї країни? Результат ніби позитивний — 82%. Однак, з іншого боку, у мене особисто складається трохи гірке враження, тому що 18%, а це майже кожен п'ятий, або не визначився з відповіддю на це запитання, або каже, що був би проти. А саме 3% чітко висловились проти. І близько 15% кажуть, що або не брали б участі в такому гіпотетичному референдумі, або важко відповісти", — зазначає Сергій Шаповалов. Це можна пояснити доволі просто, вважає аналітик. "Є багато людей, які взагалі намагаються максимально абстрагуватися, їм не цікаві будь-які суспільно-політичні теми. І навіть такі базові питання для них є чимось дуже далеким і нецікавим. Тобто люди живуть своїм побутом. І не варто заперечувати той факт, що навіть попри повномасштабну російську агресію у нас є невеличка, дуже маленька, але частина громадян, які зберігають проросійські погляди, лояльність до агресора. Служба безпеки України щотижня ловить навідників не тільки у прифронтових регіонах, але й по всій території України", — каже він.
"На тлі війни люди все більше починають любити та цінувати свою державу"
Показник базової підтримки своєї держави за час Незалежності зростав, наголошує Шаповалов. Якщо ми подивимося на це питання в динаміці, то ще на початку 2000-х було близько 50% людей, фактично половина українців, які сказали б, що вони підтримали б незалежність України на такому гіпотетичному референдумі. Після першого етапу російської агресії у 2014 році, коли країна та громадяни відчули загрози для своєї країни, цей показник зріс до близько 70%. І зараз, на тлі найбільшої екзистенційної загрози, з якою стикається наш народ і держава, цей показник зріс до 82%. Тобто люди все більше і більше починають любити і цінувати свою державу. "Я думаю, що в цьому випадку загроза є важливим фактором, який впливає на думки людей", — вважає фахівець.
Сергій Шаповалов. Фото: Anastasiia Sirotkina
"Оптимістів щодо майбутнього України більшало після виборів, а потім відбувалося розчарування"
"Ми також запитували у наших людей — як ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі? Близько половини (49%) людей сказали, що події в країні розвиваються у правильному напрямі, а близько 32% сказали, що у неправильному. Тобто переважає все-таки позитив. Це питання не про конкретику, а про загальне відчуття людей. Кожна людина, коли виносить судження — добре чи погано — керується своїми пріоритетами, думками та уявленнями про те, як розвивається країна у різних галузях. І, зрештою, людина виробляє для себе рішення, що переважає — позитив чи негатив", — зауважує Шаповалов. За його словами, "це питання ставили протягом багатьох десятиліть незалежності України, і якщо подивитися в динаміці, то завжди переважав негатив. Сплески позитивних оцінок розвитку подій в країні ставалися переважно після президентських виборів. Тобто коли обраний новий президент, у людей є позитивні очікування, що зараз нові політичні еліти ініціюватимуть корисні для країни рішення. Останній сплеск позитиву був у серпні 2019 року — після того, як президентом України був обраний Володимир Зеленський, а у Верховній Раді "Слуга народу" здобула монобільшість. Але вже через рік, в 2020-2021 роках, коли позитивні очікування людей не були в короткостроковій перспективі задоволені, знову почав переважати негатив. 60% казали, що все розвивається в неправильному напрямі, а тільки 20% казали, що у правильному.
"Країна рухається в правильному напрямі, бо бореться за свою свободу"
Зараз знову відбувається сплеск позитиву, переконує Шаповалов. "І можна думати, що людям не вистачало повномасштабної війни, щоб почати думати, що в країні все розвивається правильно. Очевидно, що це висновок неправильний. Це спричинено, скоріше, тим, що люди починають просто оцінювати ситуацію в країні через іншу призму. Тобто ті речі, на які люди звертали у 2021 році — нереалізовані очікування щодо свого добробуту чи непосаджені корупціонери — зараз на тлі повномасштабної війни відходять на другий план. І коли після початку повномасштабної російської агресії і держава, і народ проявили волю до опору і чинять ефективний спротив агресору, люди сприймають саме це як головний аргумент того, що країна рухається в правильному напрямі, країна бореться за свою свободу. Тобто сам факт існування та розвитку України як незалежної держави, раніше, коли не було настільки великих загроз, сприймався як, напевно, щось належне, і люди недостатньо це цінували. А зараз на тлі екзистенційної загрози саме це стає головним фактором, коли люди виносять судження про те, як країна розвивається. І це відбивається і на питанні, що зараз незалежність України на гіпотетичному референдумі підтримали б ще більше людей", — резюмує аналітик фонду Демократичні ініціативи ім. Кучеріва.
