Судно з зерном, яке вивозили з України у рамках "зернової ініціативи". Фото: Фейсбук-сторінка Мінінфраструктури України
"Росія порушує свободу судноплавства"
"Тут дійсно дуже складна ситуація, а інформація, яка надходила того і наступного дня, досить суперечлива. Були питання, чи перевіряли їх в нейтральних водах, чи вони вже зайшли в турецькі води і взагалі, що стало приводом, наскільки перевіряли і чи судно могло відійти. Це додало нерозуміння всіх нюансів та того, від кого очікувати відповідь. (Російські військові відкрили попереджувальний вогонь по суховантажному судну "Сукра Окан", яке під прапором Палау прямувало в порт "Ізмаїл" на Одещині. Це 13 серпня нинішнього року стверджували в Міноборони Росії. Там зазначили, що вогонь відкрили для зупинки судна та перевірки, оскільки капітан нібито проігнорував вимогу. Із російського патрульного корабля "Василь Биков" підняли вертоліт Ка-29 з військовими, які потім висадилися на судно. Після огляду воно продовжило рух, стверджувало МО РФ - ред.)
Загалом дійсно було порушене одне з основних правил — свободи судноплавства, бо навіть звернення до судна відбувалося в нейтральних водах, де таке може відбуватися тільки якщо є якась антитерористична операція або загроза. Зрозуміло, росіяни завжди шукають певних паралелей і могли би знайти їх із Середземномор’ям, коли багато років проводилась операція НАТО і вони перевіряли цивільні судна. Але тоді це було пов'язано зі збільшенням терористичної загрози, яка була в регіоні. Для цього були відповідні резолюції, рішення, тобто юридичні підстави для перевірок. В даному ж випадку РФ здійснила прямий булінг, так як вони діяли до 24 лютого 2022 року - на межі, щоб продемонструвати, що Чорне море контролюють саме вони", — розповіла Ганна Шелест. Експертка наголосила, що росіяни зупинили судно, яке перебуває в турецькій власності, тож буде цікаво побачити реакцію Анкари на дії РФ: "Міноборони Туреччини заявило, що вони проводять розслідування. Сподіваюсь, що ми таки побачимо більш жорстку реакцію, бо тут не йдеться про зберігання спокою, як це було, наприклад, коли осколок залетів після обстрілу на територію Польщі. В даному ж випадку Туреччина не могла відреагувати моментально, бо судно знаходиться під прапором Палау. Тобто з юридичної точки зору відреагувати повинна була саме ця країна, але судновласник, операційна компанія та екіпаж — це турки, тому для Туреччини це мала би бути справа честі. Вони постійно наполягали на тому, що РФ не може контролювати Чорне море і що питання безпеки судноплавства та регіонального контролю над безпекою є вкрай важливими". "Проте тут є й дипломатичний момент, що ми можемо не побачити публічної реакції, але побачити її під час переговорів Ердогана та Путіна, які очікуються найближчим часом", — додала Шелест.
Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото: AP Photo Susan Walsh
"Проросійська позиція? Ні, протурецька!"
У продовження теми Ганна Шелест пояснила, що Туреччина завжди тримає баланс між тим, щоб бути надійним союзником по НАТО, але при цьому дотримуватися концепції регіональної власності. Тож позицію країни не варто розглядати як проросійську: "Країни Чорноморського регіону повинні відповідати за Чорноморський регіон, що вони самі все можуть вирішити. Тому довгий час Туреччина фактично не допускала НАТО до вирішення будь-якої ситуації в Чорному морі, говорячи, що "ми самі, ми надамо вам інформацію". На жаль, це призвело до в тому числі й подій 2014 року, коли НАТО виявилося не готове. Й зараз ці два роки ми бачимо, що Туреччина постійно намагається залучати, балансувати з РФ через визнання її ролі в регіоні в широкому значенні, адже для Туреччини завжди є й питання російської ролі в Сирії". "Відтак для Туреччини важливий баланс: що переважає на вагах - членство в НАТО чи необхідність, як вони вважають, діалогу з РФ. Але це не варто плутати з проросійською позицією, бо турки завжди підкреслюють, що вони занадто багато воювали в своїй історії з росіянами, щоб довіряти їм. Це суто прагматична протурецька позиція з їхнього погляду", — зазначила експертка.
.png)
Ганна Шелест. Фото: "Українська призма"
"Путіна в Туреччині не заарештують"
Також Шелест порушила питання можливого арешту президента РФ Володимира Путіна, якщо він прибуде на територію Туреччини, зазначивши, що на це не варто розраховувати: "Туреччина не ратифікувала Римський статут, тобто на неї не поширюється необхідність виконання ордеру Міжнародного кримінального суду, на відміну від ситуації з Південною Африкою, коли до останнього обговорювалося, полетить туди Путін чи ні. З цієї точки зору Путіну безпечно летіти до Туреччини, бо турецька влада його не заарештує. Але фактор, що це — все ж таки країна НАТО, може додати ризиків, він може боятися. І тут може бути будь-яка еквілібристика: від зустрічі на борту судна, коли ви ще не в країні, до пошуку альтернатив. Але для Путіна також вкрай важливо зустрітися з Ердоганом, бо це в тому числі й демонстрація, що Путін не в ізоляції і не боїться альянсу". Водночас у Туреччини більше важелів тиску на РФ, ніж вона на сьогодні намагається показати: "Не варто забувати, що досі відкритий турецький авіапростір, яким користується російська авіація. Це фактично їхній вихід у світ".
"Єдине, що може Україна, — краще відбивати атаки росіян"
"Щодо подальших дій Росії, то РФ піднімає градус так, як вміє найкраще, — агресією. Тут ще залишаються можливості бити більше і єдине, що може протиставити Україна, — це відбивати краще. Адже в нас щонайменше п'ять портів: два — на Дунаї, три — в Одеському регіоні, а також є ще важлива для нас дорога і мости, по яким зараз йдуть вантажівки", — зазначила Ганна Шелест. Наостанок експертка зазначила, що Україна може нагадати РФ, що вони не єдині господарі Чорного моря, проте на ситуації з обстрілами самої України це може не торкнутися, адже вони здійснюються не з Чорного моря: "Починаючи з атаки на Севастополь морськими безпілотниками, ми змусили росіян переміщуватися, боятися більше, вводити заходи, але Одесу вони обстрілюють з Каспія. Тож для того, щоб обстріляти порти, не треба бути в Чорному морі. Крім того, нам немає що протиставити їхнім підводним човнам".
