Фото з відкритих джерел
Кількість вступників зросла в порівнянні з минулим роком на 20%
— Скільки заяв отримали цьогоріч від абітурієнтів?
На сьогоднішній момент у нас загальна кількість заяв складає 718 тисяч. Це дуже велике число, коли рахуються всі заяви. Якщо, наприклад, особа подає 5 пріоритетів на бюджет, то це вважається п’ятьма заявами. Не всі подають всі п’ять пріоритетів: дехто подає більше, дехто – менше. Якщо говорити про вступників, то найкраще брати по цифрах НМТ – скільки цього року людей складали Національний мультипредметний тест. Їх було трохи більше 260 тисяч тих, хто хоче вступати на бакалаврат. Тож у нас є велика кількість вступників. 20 тисяч із цих 260-ти тисяч писали НМТ за кордоном. Це важливо, тому що насправді немає причини писати НМТ, якщо ти не плануєш вступати у заклад вищої освіти. Отже, діти, які зараз перебувають за кордоном, які вже відчули, що таке життя за кордоном, відчути всі пільгові моменти, які зараз надають різні університети Заходу, все одно хочуть вступати на бакалаврат в Україні. Це дуже сильно надихає, бо ми дуже часто маємо стереотипи, нібито бакалаврат в Україні не дуже якісний, що він не конкурентний із закордонними університетами. Але 20 тисяч наших вступників писали за кордоном і хочуть вступати в українські вищі заклади освіти.
— Якщо повернутися до минулого року: кількість вступників збільшилася чи зменшилася?
Збільшилася.
— Це руйнує ще один стереотип, тому що якщо ми говоримо, що з України люди виїжджають, їдуть до родичів, а тут ви розповідаєте, що кількість вступників зросла…
Кількість вступників збільшилася: торік ми мали 214,5 тисяч осіб, які писали НМТ, а цього року 260 тисяч. Це суттєве збільшення, майже на 20%. Також зверну увагу, що йдеться лише про тих, хто писав НМТ цього року. Висока ймовірність, що там є деякі випускники 11-го класу, які не встигли написати з тих чи інших причин минулого року. Тож це не означає, що всі є випускниками 11-го класу цього року, маємо тих, які брали паузу з різних причин. Але 260 тисяч – це те число, про яке ми зараз говоримо. Також зараз працюють кабінети (вони вже закриті, але результати широкого конкурсу і вступу зараз обчислюються).
— Чи можуть студенти поєднувати навчання за кордоном і в українських закладах вищої освіти?
Теоретично можуть, але я, як викладач і людина, яка займається освітою не перший рік, дуже цього не рекомендую. Дві якісні програми одночасно потягнути складно.
Усі хочуть бути юристами та психологами, а держава чекає на реабілітологів
— Які спеціальності користувалися найбільшим попитом?
Тут з одного боку є певна стабільність з минулими роками, а з іншого – певна зміна. Із 718 тисяч заяв маємо 57 тисяч заяв на "Право". Ми називаємо це кон'юнктурною спеціальністю. Велика кількість з цих вступників підуть на контрактні місця, тому що державного замовлення на "Право" відносно мало. Велика кількість із тих, які вступають на "Право" на контракт, є пільговиками і пізніше переводяться на бюджет і в результаті в державному бюджеті ми дуже часто відображаємо бюджетні місця, а величезна кількість тих бюджетних місць – це пільговики, бо держава так чи інакше відповідальна за навчання дітей загиблих, переміщених, з тимчасово окупованих територій. Є дуже велика кількість пільг і переважаюча частина з них йдуть якраз на кон’юнктурні спеціальності, серед яких є "Право". На другому місці цього року за популярністю "Психологія". Це достатньо різке збільшення попиту, хоча є логічним, беручи до уваги потреби України в наступні роки. Цього року державне замовлення на цю спеціальність було збільшене.
Далі стандартно: "Філологія", "Комп’ютерні науки", "Менеджмент", "Інженерія програмного забезпечення", "Маркетинг" та інше. Це ті спеціальності, які з року в рік є достатньо популярними. Також є спеціальності, які користуються особливою підтримкою держави. Йдеться про ті, які, на жаль, не завжди дуже популярні, але на них виділена більша кількість державних місць, тому що держава буде особливо їх потребувати в майбутньому. Цього року це реабілітологи.
— А якщо повертатися до держзамовлення?
Державне замовлення переорієнтувалося на інші спеціальності. Цього року різке збільшення на терапію – фізичну, ерго та терапію мовою мовлення. Це важлива спеціальність для відновлення в Україні. Так само збільшилися кількість державних місць на соціальну роботу і на психологію. Зменшено державні місця на маркетинг, економіку. Але тим не менше, навіть при тому, що ми зменшили бюджетне фінансування, ці спеціальності залишаються популярними і це означає, що в них буде достатньо велика кількість контрактників.
По абсолютних цифрах, то вони залишаються трішки більшими, ніж минулого року, якщо брати по кількості бюджетних місць. Але наголошу, що це не означає, що в нас стало простіше з конкурсом на бюджетне місце, адже в нас в Україні з’явилася дуже–дуже велика кількість пільговиків. Діти учасників бойових дій, а особливо – діти загиблих, це діти, щодо яких держава має певні зобов’язання. Одне з них – забезпечення вищої освіти дітям, які бажають цього, й чиї батьки ризикували найдорожчим або ризикують зараз – своїм життям – задля України. Таких дітей багато і це означає, що бюджетні місця дуже часто є заповнені такими пільговиками.
Михайло Винницький у студії Радіо Культура
Харків – у трійці лідерів за кількістю поданих заяв вступників
— Географія вступників: з яких регіонів найбільше абітурієнтів подавали заяви і куди?
Цього року тут є певні нестандартності. Якщо взяти кількість заяв – 718 тисяч, то 218 тисяч з них є в Києві. Це дуже велика кількість і з них заяв на бюджет – 125 тисяч. На наступному місці, якщо говорити про популярність регіону, є Львів та Львівська область – 92 тисячі. Далі 53 тисячі в Харкові, де сталося величезне зменшення, тому що традиційно ми в цьому місті бачили 100 тисяч заяв, а подекуди й більше. Далі – Дніпро та Дніпропетровська область, Одеса, яка на п’ятому місці. Також ми бачимо збільшені цифри по таких регіонах, які вважаються трішки безпечнішими: 21 тисяча заяв в Івано–Франківській області, що дуже багато, як на Франківськ, у Вінницькій області – 20 тисяч, у Волинській – 18. Західна Україна зараз виграє. Також із віцепрем’єркою Верещук ми обговорювали підтримку переміщених закладів, тому що ми не хочемо втратити їх, особливо ті, які переміщені нещодавно. Ми маємо місто Херсон і два заклади, які особливо обговорювалися на нараді, – це технічний та Херсонський державний університети. Це два важливі заклади, один з яких переміщений до Хмельницького, а другий – до Івано–Франківська. Якщо вони не повернуться найближчим часом – а ймовірність їхнього повернення дуже залежить від успішності нашого контрнаступу – їм буде потрібна підтримка і держава до цього ставиться дуже серйозно. Так само йшлося й про Миколаїв, Одесу, Запоріжжя. Прифронтові місця в нас проблематичні і вони будуть потребувати особливої підтримки, не через фіксоване державне замовлення, а просто через програму підтримки регіонів. Ми не хочемо їх втратити, в навпаки хочемо, щоб вони далі розвивались.
— Про самих абітурієнтів: куди діти з тимчасово окупованих територій вступають до українських закладів вищої освіти?
Ми бачимо, що магніт для всіх –це західна Україна та Київ, там, де безпека. Це зрозуміло, адже якщо говорити про бакалаврат, то це перспектива 17-річного вступника і очевидно, що батьки переживають за безпеку. Як остаточно буде виглядати регіональний розподіл ми зможемо побачити аж після 5 серпня стосовно бюджету і 9 серпня – для контракту. Зараз я говорю про заяви, а які з них стануть успішними і куди реально клікнуть абітурієнти в своєму кабінеті стосовно подачі документів. Це вже будемо бачити трішки пізніше.
Стосовно тимчасово окупованих територій: Україна дійсно чекає своїх громадян вдома. Відповідно якщо громадяни України-вступники перебувають на тимчасово окупованих територіях, ми зараз робимо все, щоб зробити можливим їхній вступ в заклади вищої освіти в Україні. Наприклад, ми маємо ситуації, коли в них немає українського паспорта, тому що дитина не встигла його виробити через війну та різні проблеми. Немає проблем – вступайте без паспорта, зробимо його, поки ви тут. Просто треба мати або свідоцтво про народження, яке показує громадянство, або інші документи, які можуть бути замінниками.
Мінус 1 місяць літа через довгі зимові канікули
— Навчальний рік триватиме до 28 червня 2024 року. Чому так?
Тому що ми передбачаємо, що в нас буде важка зима. Всі сигнали від уряду йдуть щодо того, що ми будемо мати проблеми з енергетикою, в нас будуть проблеми з опалювальним сезоном, в нас будуть проблеми з інфраструктурою. Війна ніде не поділася, хоча ми й краще захищені, ніж минулого року. Тож ми маємо розуміти, що для наших студентів буде важко цього року, особливо взимку. Тому щоб забезпечити всю гнучкість, яка потрібна для встановлення освітнього процесу, навчальний рік продовжений. Є висока ймовірність продовження зимових канікул. Проте якщо так не станеться, то ми всі завершимо навчальний рік швидше і будемо мати нормальні канікули наступного року.
