Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час зустрічі у Києві 20 квітня 2023 року. Фото: Офіційне інтернет-представництво Президента України
"Брати в НАТО будь-яку країну, яка перебуває у стані війни (хоча вона й не спричинила цю війну), є червоною лінією"
Шлях багатьох країн до НАТО нині пролягає через ПДЧ — План дій щодо членства. Це програма Альянсу з надання консультацій, допомоги та практичної підтримки, що враховує індивідуальні потреби держави, яка задекларувала прагнення вступити до НАТО. У 1999-му процедура вступу до Альянсу доповнилась етапом так званого кандидатства. Відтоді країни, які проявляли політичну волю щодо членства в Альянсі, спочатку повинні були приєднатися до ПДЧ (а це означає, що НАТО визнає їх кандидатами), реалізувати його, а вже після цього вести переговори про вступ. Хоча участь у ПДЧ істотно сприяє підготовці до вступу в НАТО, однак вона не є гарантією майбутнього членства. Так само, як і наявність самого ПДЧ, без якого, наприклад, до лав Альянсу прийняли Фінляндію і чекають на Швецію.
На Вільнюському саміті НАТО 11-12 липня Україна прагнутиме отримати гарантії набуття повноправного членства в Альянсі у найближчі терміни після воєнної перемоги над Росією, усунувши етап ПДЧ. Варто усвідомлювати, що членство не стане подарунком, бо НАТО — серйозна безпекова та оборонна організація, яка діє чітко та відповідно до внутрішнього договору. Але водночас це не скасовує того величезного обсягу підтримки, яку організація надає Україні — сказав Українському Радіо експерт із питань Східної Європи, речник представництва ЄС в Україні у 2007-2019 роках Давід Стулік:
"Такі реалії, що брати в НАТО будь-яку країну, яка перебуває у стані війни (хоча вона й не спричинила цю війну), це червона лінія, за яку НАТО не може піти. Бо тоді НАТО стає частиною війни, і дуже важко було б переконати суспільну думку в європейських країнах і в США, що ці країни зараз би ввійшли у війну з Росією. На жаль, є таке табу, це треба усвідомити і не робити собі зайвих очікувань, бо потім може бути гірке розчарування. Одночасно НАТО надає величезну військову та фінансову підтримку, весь демократичний світ підтримує Україну, щоб ця війна закінчилась якнайшвидше. До речі, президент Чехії Петр Павел додав, що Україну візьмуть у НАТО одразу після перемоги, бо Україна має міцну армію, натівське озброєння та більше досвіду, ніж інші армії НАТО. Це буде величезною доданою вартістю для НАТО, тобто НАТО зацікавлене в тому, щоб Україна вступила. Але з огляду на той факт, що зараз іде війна, НАТО поки що не може відчинити двері. Але — як тільки війна закінчиться, це станеться".
Давід Стулік. Фото журналістки Українського Радіо Світлани Мялик
"До кінця року Україна зможе імплементувати 30-35% стандартів НАТО"
Членство у НАТО, як і в Євросоюзі, дає змогу країні не лише модернізуватися, а й підвищити безпеку та рівень життя людей. Але до того, як стати членом організації, країна має виконати низку вимог, зокрема у сфері антикорупційного та оборонного законодавства. За словами міністра оборони України Олексія Резнікова, на сьогодні майже 18% стандартів НАТО вже запроваджено. А до кінця року Україна зможе імплементувати 30-35% стандартів НАТО. Трьома ключовими передумовами членства в НАТО є оперативна сумісність із силами Альянсу, прозора система закупівель та цивільний контроль над Збройними силами. На сьогодні Україна успішно виконала всі три передумови, констатував міністр оборони Резніков.
Олексій Резніков. Фото: ФБ-сторінка Олексія Резнікова
Водночас, як визнав його німецький колега Борис Пісторіус, зараз є дедалі більше ознак того, що від України вимагатимуть значно менше формальностей на шляху вступу до НАТО, ніж зазвичай, зокрема виконання ПДЧ. Щодо української армії, то нині за критеріями і стандартами вона переважає більшість армій країн-членів Північноатлантичного Альянсу, зауважив заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова української делегації у парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв. Такої думки дотримується і Ричард Ширеф, заступник верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО у Європі у 2011-2014 роках, генерал британської армії у відставці, про що він і сказав в інтерв’ю Суспільному: "Для мене абсолютно зрозуміло, що українська армія, військово-повітряні та військово-морські сили суттєво випереджають будь-яку армію НАТО завдяки здобутому досвіду. Це досвід і винахідливість у веденні бою, керуванні даними, досвід використання смарт-артилерії, досвід матеріально-технічного забезпечення, розширення можливостей ефективного командування та контролю. Ваша армія трансформувала та революційно вдосконалила ці аспекти військового потенціалу за останні півтора року, і є багато уроків, які необхідно винести з українського досвіду та застосувати в арміях НАТО. Отже, йдеться не про те, щоб Україна відповідала стандартам НАТО — вона випереджає стандарти НАТО. Це радше про те, щоб НАТО переймало досвід і залучало Україну через ті можливості, які вона надає Альянсу".
"Що стосується НАТО, ми точно вже давно готові"
Те, що ми готові стати членом НАТО, українська армія довела на полі бою, сказав Українському Радіо Секретар РНБО Олексій Данілов:
"Що стосується НАТО, ми точно вже давно готові. Наше військо готове до всіх стандартів, які є в НАТО, ми це довели на полі бою. Це головний аргумент, який ми маємо використовувати, для того щоб пояснювати нашим партнерам, чому Україна має бути членом НАТО. Щодо саміту, ми б дуже хотіли, щоб там прозвучали конкретні речі, конкретні пропозиції відносно вступу нашої країни до НАТО. Ми все це довели своєю сучасною історією: Україна має право бути членом Альянсу. Ми б дуже хотіли, щоб гарантії безпеки, які повинна мати наша країна, не були гарантіями безпеки будапештського зразка 1994 року. Щоб це були зовсім інші гарантії та щоб ми розуміли, що вони є дієвими та обов’язковими до виконання. Побачимо, як будуть розгортатися події. Але те, що ми будемо в Альянсі, це питання лише часу. Це норма нашої Конституції, яку ніхто звідти прибирати не буде. Ми варті того, щоб бути в єдиній сім’ї, яка підтримує демократію та відповідає стандартам країн НАТО".
Олексій Данілов. Фото: РНБО
Сьогодні Україна на всіх рівнях працює над тим, щоб отримати чіткий сигнал від Альянсу. На жаль, констатує голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, не всі держави готові запросити Україну до членства, навіть після війни. А співпрацю "Україна-НАТО" хочуть перевести на вищий рівень: "Я знаю про те, що сьогодні продовжуються різні консультації серед країн Альянсу. Ми розуміємо, що певні кроки вже погоджено, є готовність країн-членів перевести формат взаємодії між Україною і НАТО, який сьогодні відбувається у рамках комісії, на Раду "Україна-НАТО", тобто дати трохи вищий ступінь взаємодії. Ми знаємо про те, що всі члени Альянсу погодилися з тим, що потрібно буде розширити комплексний пакет допомоги — і шляхом виділення додаткових коштів, і шляхом створення нових треків взаємодії, для того щоб готуватися до повного застосування натовських стандартів. Але найважливіший для нас крок, який би вже сьогодні однозначно заявив про те, що майбутнього у сірій зоні для України немає, а є майбутнє виключно у рамках Північноатлантичного Альянсу, на даний момент ще не зроблено — частина країн ще не погодилися. Але я б не говорила про те, що це однозначно неможливо. Дуже розраховую, що якісь кроки вперед у порівнянні з Бухарестом, з тією драматичною помилкою, якої Альянс припустився 2008 року, все ж таки буде зроблено щодо нашого майбутнього членства".
"На папері, юридично цього немає"
Про чіткі гарантії, яких очікує Україна від Вільнюського саміту НАТО, говорить і президент Володимир Зеленський. Звісно, найкраща гарантія — це членство в Альянсі. Водночас допомога, яку отримує Україна, теж має бути закріплена на папері: "Думаю, що найкраща гарантія — це членство в Альянсі. Сьогодні жодна з країн Альянсу не воює з Російською Федерацією. І саме тому я на це звертаю увагу, хоча ми з вами не розуміємо, як працюють гарантії безпеки НАТО, тому що не було таких питань, і слава Богу. Щодо пакету гарантій безпеки, який ми розробляли спільно з міжнародними фахівцями і партнерами, з нашого боку ми розуміємо, що сьогодні має Україна. Перше — це фінансові гарантії, посилення нашого бюджету і допомога нам щодо соціальних виплат. Це великі гроші, які нам дають партнери — ЄС та інші держави світу. Друге — санкційні гарантії: можна по-різному ставитися, але застосована велика кількість пакетів. Там є мінуси, але все ж таки набагато більше плюсів, вони нас підтримують і б’ють по економіці РФ. Третє — це зброя. Як би нам важко не було, але такої кількості зброї ми ніколи не мали. У нас зараз одна з найпотужніших армій у світі — і через кількість зброї, і через фаховість та досвід людей. Це оборонні гарантії. У нас з’явився Patriot, але ми не країна НАТО. У нас з’явилося рішення щодо винищувачів F-16 та інших, якщо вони нам знадобляться. Тобто ми маємо таку мілітарі-гарантію. Але на папері, юридично цього немає, і тому, якщо б мене запитали, які нам потрібні гарантії, я б відповів: якщо поки що нас немає в НАТО, нам потрібно це на папері".
Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час зустрічі у Києві 20 квітня 2023 року. Фото: Офіційне інтернет-представництво Президента України
Це була друга частина спецпроєкту Українського Радіо "Україна-НАТО: шлях, загартований війною".
Перша частина спецпроєкту "Україна-НАТО: шлях, загартований війною".
