Фото: Пресслужба Phil It
Я вірю, що ми торуємо шлях, в якому відновимось, посилимось і всі разом дійдемо до перемоги свободи.
Коли та як ти написав пісню "Заблукала"?
Цю пісню я написав не так давно, можливо, місяці два тому. З'явилась вона через внутрішній стан, навіть розлад, через моє відчуття того, що відбувається нині. Думаю, кожен з нас переживає зараз період певних блукань. Вони можуть бути абсолютно різними: блукання настрою, любові, майбутнього… Тобто ми перебуваємо у підвішеному стані через війну. Від цього і пішла основна ідея пісні.
Від початку "Заблукала" не мала конкретного роду, але мені здалося, що, якщо я надам дієслову у назві жіночого роду, мені буде якось цікавіше, приємніше. Але в цілому це пісня про кожну людину, про внутрішні блукання, які, звісно, мають вихід, вони не є фінальною точкою. Це просто зріз, стан на сьогодні, можливо, на завтра. Але все одно я вірю, що ми торуємо шлях, в якому відновимось, посилимось і всі разом дійдемо до перемоги свободи, незалежності, нашої душі й нашої держави.
Які ідеї тобі було важливо донести кліпом на цю пісню?
У відео йдеться про свободу бути слабким. Так, ми всі сильні, ми намагаємося внутрішньо протистояти будь-якому злу, але в цілому це нормально — визнавати, що десь даємо слабину, відчуваємо розпач. І самим відео ми вирішили підкреслити цю тему. Герої кліпу — два чоловіки, вони сильні, вони друзі. Але у фіналі один з них виявляє свою слабкість, показує, що він – просто людина, не всесильна. Й той інший його підтримує, рятує, підіймає, показуючи, що тільки разом, поєднавши наші душі через любов до творчості, життя, всього світлого, що в ньому є, ми всі зможемо пройти через труднощі, ще й вдосконаливши себе.
Заряджає насамперед новий день, перед яким розумієш, що ми встояли, вижили.
Що є твоїм внутрішнім компасом, який завжди показує вірний шлях?
Легкий тремор. Я десь років шість не п’ю каву. І от нещодавно спробував "фільтр", після якого у мене в руках з'явився легкий приємний тремор, наче я до чогось готовий, заряджений. І так само з творчістю. Якщо не можу всидіти на місці, якщо у мене починають труситись ноги, руки, то я розумію, що настає щось класне, щось мене качає, щось заряджає. Я хочу чимось ділитись з людьми. У будь-якому випадку творчість – це моє натхнення, реалізація. Я сам кайфую від того, що роблю.
А зараз ти відчуваєш цей тремор?
Намагаюсь. Наприклад, нещодавно у нас був благодійний концерт. Ми відіграли, зібрали гроші на допомогу Херсонщині. Це був відкритий майданчик, йшов дощ, а люди все одно стояли. Хтось змок до нитки. Ми думали, виходити чи скасовувати виступ. Душе швидко ухвалили рішення, що будемо грати. Вийдемо хоч до десятьох, хоч до п'ятнадцятьох слухачів. Тому що зараз є велика потреба у фінансовій допомозі ЗСУ, людям, які постраждали на Херсонщині чи в інших містах. Ми вийшли на сцену – і закінчився дощ. Сила небесна! Ми провели неймовірний вечір, всі були в захваті. Ми ділились енергіями, зробили добру справу. На концерті я був дуже заряджений тими емоціями, людьми, яки залишились на наш виступ, а залишились майже всі. Такі моменти дуже заряджають в плані творчості. Тепер виношую ідею сольного концерту, маю його зробити, тим паче у нас з'явилось місце, ідея… Заряджає насамперед новий день, перед яким розумієш, що ми встояли, вижили, завдяки силам ППО. Поки маємо руки-ноги, треба працювати, чимось допомагати й вірити, що наближаємо цим всім нашу спільну перемогу.
Крім того, у нас одне життя. Хочеться відчувати, любити, дарувати позитивні емоції собі, найріднішим людям, які мене теж надихають.
Редакторка текстової версії – Анастасія Герасимова.
Підписуйтеся на подкаст "Вікенд Нової Музики" на найбільших подкаст-платформах, щоб першими дізнаватися про найяскравіші музичні новинки від українських артистів.
