Через війну Україна потребує донорської крові на 30-40% більше. Як стати донором?

Через війну Україна потребує донорської крові на 30-40% більше.  Як стати донором?

Із початком розв'язаної Росією повномасштабної війни в Україні на 30-40% зросла потреба у донорській крові. Про це Українському Радіо повідомила координаторка платформи ДонорUA Людмила Лінник. Особливо така потреба відчутна на прифронтових ділянках, де немає заготівлі крові. У липні-серпні цього року на всій території України буде критичний дефіцит крові, попередила Людмила Лінник. Вона розповіла у Міжнародний день донора крові — як можна їм стати? Які є протипокази – абсолютні й тимчасові.

 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото УНІАН

"У липні-серпні цього року на всій території України буде критичний дефіцит крові"

В Україні дефіцит донорської крові існував постійно і залишається зараз, констатує Людмила Лінник. "Ми мали достатню кількість донорської крові й навіть трішки в надлишку на початку повномасштабного вторгнення. Це тривало десь із березня по середину травня 2022 року, коли всі люди активно побігли здавати кров. Тоді кожен, хто один раз це зробив, відчув, що він виконав свій громадянський обов’язок і можна заспокоїтися. Проте люди не враховують, що кров зберігається 42 дні, і якщо її не використали, то таку кров доводиться утилізувати. А більшість людей вважає, що вони здали кров один раз, у березні 2022 року і можна цього більше не робити. Тому в Україні зараз, як і завжди, є дефіцит донорської крові", – зауважила координаторка платформи ДонорU. І додала: дефіцит коливається залежно від регіону та сезонності. "У липні-серпні у нас буде критичний дефіцит всюди. Це, звісно, не означає, що банк крові порожній і там немає жодної дози. Це означає, що там у запасі є певна кількість компонентів на ургентні випадки, на термінові ситуації. Проте якщо в нас планова операція, планове переливання, то родичам доводиться бігти, шукати собі донорів, щоб ці компоненти були в наявності та їхній близькій людині їх могли перелити. Так не повинно бути, бо кров у достатній кількості повинна знаходитися завжди, щоб ми не бігали в критичній потребі і не шукали донора. Також існує дефіцит окремих груп крові. Переважно в більшому дефіциті завжди групи крові з негативним резус-фактором, особливо 1-, 2-, 4-", – зазначила Людмила Лінник.

Один донор крові рятує три життя. Фото: © 2020 Укрінформ. Усі права захищені.

"На початку війни ми мали прильоти по центрах крові у прифронтових регіонах і жертви серед донорів"

 До щоденних потреб важкохворих пацієнтів, які потребують донорської крові незалежно від ситуації в країні, додалися також потреби фронту, констатує координаторка платформи ДонорU. "Донорської крові потребує велика кількість поранених військових, значне число постраждалого цивільного населення внаслідок дій Росії. Безумовно, це додало навантаження на Службу крові України, в першу чергу – на прифронтові регіони: Запоріжжя, Дніпро, Харків. Там дуже напружена ситуація, тому що заготовляти кров поміж повітряними тривогами надзвичайно складно. На початку повномасштабного вторгнення ми навіть мали прильоти по центрах крові у прифронтових регіонах і жертви серед донорів", – розповіла Людмила Лінник. Зараз кров на прифронтові території, де її не можна безпечно для донорів і персоналу заготувати, переробити, доставляється із безпечніших регіонів України: "Фактично на всій прифронтовій території кров зараз не заготовляють, тому доводиться її туди доставляти. Йдеться про вже готові компоненти, які одразу на місці можна переливати, неважливо чи йдеться про військових, постраждалих чи важкохворих, які теж там є і потребують переливання. Тож, якщо порівнювати з довоєнним періодом, потреби в крові зросли на 30-40%". 

Як стати донором? 

Можна зайти на наш сайт donor.ua, там є розділ "Кровопедія – пам’ятка донора", де дуже детально все це описано, радить Людмила Лінник. Також там можна знайти телефонні номери координаційного центру. Донором може бути повнолітня особа з вагою не менше 50 кг, в якої немає протипоказів до донорства. Протипокази бувають абсолютні та тимчасові.  

  • Абсолютні – коли людина ніколи в своєму житті не може здавати кров. Це буває спричинено як загрозами для стану здоров’я донора, так і потенційними ризиками для здоров’я пацієнта, якому цю кров переллють. Йдеться про інфікування захворюваннями, які передаються через кров, – ВІЛ/СНІД, гепатит В та С та інші. Не може бути донором людина, яка має важкі хронічні хвороби, яка приймає ліки на постійній основі, має захворювання серця, судин, проблеми з тиском, автоімунні захворювання або ендокринні розлади, онкологію в анамнезі або інші. "Тобто якщо ви хворієте, приймаєте ліки на постійній основі або регулярно, скоріш за все донором вам бути не можна", – пояснила Людмила Лінник. 

 

  • Тимчасові – якщо ви відносите себе до категорії здорової людини, вас нічого особливо не турбує, ведете нормальний спосіб життя, немає проблем зі здоров’ям, добре себе почуваєте, не приймаєте жодних ліків на постійній основі, тоді ви можете бути донором. "Щоб ним стати, треба ознайомитися із переліком так званих "тимчасових" протипоказів. Їх достатньо багато, проте вони минають і через певний час людина знову може бути донором. До тимчасових протипоказів належать неважкі захворювання, наприклад, застуда.

 

10 причин, чому варто поділитися своєю кров'ю за висновками Чернігівського обласного центру громадського здоров'я