Фото: Instagram / Олександр Положинський
Мені не хочеться грати трагічних пісень, це все ж таки мій день народження і мені хочеться, щоб концерт вийшов позитивним.
Подія, через яку ми зібрались, для тебе приємна чи ні?
До дня народження я ставлюсь, в принципі, спокійно, нічого особливого в цьому не бачу. В минулому році, коли в мене був ювілей, то це щось таки важило. І в мене були плани грандіозні на той ювілей ще до того, як прилетіли перші ракети. Там якраз виходило, що мій день народження припадав на суботу, і я думав організувати триденний мініфестивальчик в Луцьку, щоб було три концерти, щоб я виступав з різною програмою, але щоб крім мене там виступали ще мої друзі та колеги. І я вже навіть попередні перемовини проводив з артистами, шукав спонсорів. Але не так сталось, як гадалось, і ювілейний концерт я грав для моїх бойових побратимів із 47-го на той час батальйону. Приїхав до мене Іван Марунич зі своєю нареченою Світланою і втрьох ми організували такий міні ювілейний концерт для військових. При чому я сам вже був у статусі військового на той момент.
А в цьому році — це неділя. Навіть у Збройних силах України, ми не беремо тих воїнів, які виконують бойові завдання, але навіть в ЗСУ неділя — це трошки вихідний день.
Користуючись нагодою, дозволь тобі подякувати за твою громадянську позицію, вона в тебе завжди була чітка.
Мені здається, що за це не можна дякувати. Мені здається, що активна патріотична громадянська позиція — це природна позиція для кожного громадянина. І треба не дякувати тим, хто на такій позиції, а треба щось робити з тими, які не на такій.
Чому обрав саме цей майданчик — Docker pub на Богатирській, це київська Оболонь?
Я все таки в Збройних силах України і в Києві перебуваю у відрядженні. Це відрядження вже продовжене в четвертий раз, але, тим не менш, це відрядження, воно дається на місяць. Чи буде воно продовжене через місяць, я не знаю на 100 відсотків. Мені кажуть, що так, тому що в мене тут є напрямок, яких я зараз очолюю, але це Збройні сили України і це війна, може в будь-який момент все змінитись. Тому горизонт планування в мене — місяць, 30 днів навіть. І в ці 30 днів мені треба вкластись, по-перше, з ідеєю концерту, по-друге, з датою і, по-третє, з промоцією цього концерту. На таке наважуються далеко не всі.
Чи може статись ситуація, коли тобі телефонують і кажуть завтра виїжджати з Києва й концерт можуть скасувати за день?
Звісно, це війна, і я в Збройних силах України. В мене готове спорядження, зібраний рюкзак. Мені треба заскочити додому, взяти речі, отримати зброю та БК й виконувати завдання, якщо прийде такий наказ. Зрозуміло, я весь час напоготові. Правду кажучи, за ці чотири місяці я трохи втратив ту військову форму, яку мав, наприклад, у грудні. В грудні я був, мабуть, на піку цієї форми. Я щойно повернувся з закордонних навчань, це був дуже крутий курс, який я пройшов і почувався прям суперрейнджером. Але потім сталось кілька змін і далось взнаки навантаження, яке я переніс за більш як півроку в Збройних силах України, і трошки почалось сипатись здоров’я. Проблеми з тиском почались, який ми не знали вже як збивати з лікарями нашої бригади. І там суглоби, спина, це вікове.
Що саме будеш грати, бо ми бачили, як ти підійшов до цього у свої соцмережах, ти запитував у людей, які пісні ви б хотіли почути, і про те, що ти не хотів би виконувати дуетних пісень, і що твоє бачення цього концерту трохи інше, розкажи про нього.
Я дійсно провів опитування, і люди мені дали список, вистачило б на п’ять концертів. Зрозуміло, всі ці пісні я б не міг зіграти, навіть якби дуже захотів. Я для себе дійсно встановив кілька критеріїв, що хотів би зіграти. Перший критерій — мені не хочеться грати трагічних пісень, це все ж таки мій день народження і мені хочеться, щоб концерт вийшов позитивним. Буде кілька пісень з сумними нотками, але вони все одно будуть з промінчиками оптимізму. Також я вирішив, що раз це мій день народження, то я, мабуть, буду головною зіркою на сцені. Тому що коли виходять мої колеги, інші зірки, співати зі мною дуетні пісні, то трохи якось увага розфокусовується. Я хочу всю увагу на себе зібрати. А якщо серйозно, то просто хотілось зіграти трохи іншу програму. На попередніх концертах було багато дуетів, і я вирішив цей концерт зробити без дуетів. І буде кілька пісень, які взагалі ще ніколи на концертах не звучали, або не звучали в повному аранжуванні. Буде кілька пісень Ол.Ів.ʼЄ, які в повному аранжуванні не звучали, лише під акустику, коли ми з Іваном Маруничем їх грали на невеличних концертах чи на стрімах. Буде кілька пісень, які просто ніколи наживо не виконувались. І ще я знаю, що люди дуже скучили за піснями Тартака в моєму виконанні. Нагадаю, що в 20-му році я пішов з Тартака і Тартак вирішив існувати без мене. Вони взяли іншого вокаліста і два роки багато пісень Тартака я не виконував, тому що була домовленість з хлопцями: те, що вони співають, я на своїх концертах не співаю. 28 травня пісень Тартака буде трошки більше, тому що напередодні повномасштабного вторгнення Тартак припинив своє існування остаточно, і всі мої пісні повернулись до мене, люди за цими піснями скучили і їх буде трошки більше. Коротше кажучи, буде багато пісень з першого і третього альбомів, як люди люблять, бо вони люблять стареньке. І з усього іншого буде по-трошки.
Знову ж таки, може прилетіти претензія, а що ж ти на свою вечірку продаєш квитки? Все банально. В мене був концерт "На шапку", Соня Сотник мене запросила в кінці квітня, ми тоді зібрали багато. Але мені не дуже подобається весь концерт нагадувати людям, що от, ми збираємо гроші. Мені хочеться грати пісні. Я один раз на концерті скажу, що є моя картка для донатів. І якщо нам вдасться зробити інтернет трансляцію, то це буде сказано для людей, які будуть дивитись в інтернеті. Для інших людей цього не буде. Вони вже заплатили за квиток, і ці гроші будуть зараховані як донати. Те, що я заробив на попередніх концертах, я вже значною мірою витратив на потрібні речі для військових. Я багато допомагаю своїй колишній роті й трошки допомагаю іншим військовим, які до мене звертаються. Тобто, для мене це точно не про заробіток.
Фото: Instagram / Олександр Положинський
Десь із першої половини червня минулого року в мене тривалий час була впевненість, що я до нового року не доживу.
Є люди, які собі ставлять певні галочки. Наприклад, прийшов рік, я собі щось напланував про досягнення, про особистий розвиток. В тебе є такі речі, пов’язані з днем народження?
Десь із першої половини червня минулого року в мене тривалий час була впевненість, що я до нового року не доживу. Ми тоді перебували в складі батальйону новоствореного, який творився для того, щоб штурмувати. Нам всім багато разів казали готуватись до того, що більшість із вас загине. І я морально був готовий до того, що загину. Просто так склалось, що в командування помінялись плани на наш батальйон, нас не відправили на фронт, а почали переформатовувати спочатку в полк, потім у бригаду, і зараз бригада вже сформована й повністю готова до виконання завдань. Але ціле літо і цілу осінь ми перебували в постійному очікуванні. Нам казали, що два-три тижні, і ви на фронт. І ми ці два-три тижні готуємося, а потім нам знову кажуть ще трошки.
Що ти переоцінив за цей час?
Дуже багато. Коли я був професійним артистом, для мене нормальним було влаштовувати якісь шопінги. Шопінг потрібен для того, щоб в тебе були речі, якщо тобі раптом потрібно на якусь зйомку, на якийсь концерт несподіваний. Тобто в мене завжди були запаси різного мотлоху й вони й досі десь вдома валяються. За останній рік я купив всього кілька речей і більшість із них абсолютно нецивільні. Це купувалось або, наприклад, коли ми вийшли з фронту, в мене все згоріло й мені просто треба було щось купити, я пішов на базар і купив найбільш необхідне. Або вже в Києві я купував те, що мені дійсно потрібне в даний момент, все. Ці шопінги як явище взагалі для мене зникли, а всі вільні кошти я зрозуміло на що витрачаю: або на власне спорядження, або на допомогу своїм побратимам, або на донати волонтерам чи військовим, яких я знаю й яким довіряю. І ще я ціную людей. Я зараз при першій нагоді намагаюсь бачитись із людьми і обійматись із ними.
Наступний день народження де хочеш святкувати?
Непоганий варіант в Криму десь там. При чому якось гучно і в статусі переможця, звісно.
