27-ма Українська антарктична експедиція повернулася додому. Київ, 5 травня 2023 року. Фото: ФБ-сторінка "Національний антарктичний науковий центр"
"Мінфін профінансував найнеобхідніше для експедиції"
"2022-го року, як і вся українська наука, 27-ма Українська антарктична експедиція потрапила під військовий секвестр. Це, в принципі, абсолютно правильно — зараз у першу чергу гроші потрібні саме на війну. І не було тоді часу розбиратися, "різали" просто всіх підряд. Але, звичайно, в якийсь момент це було буквально на межі виживання", — згадує торішні приготування Української антарктичної експедиції Євген Дикий. І додає: на початку розв'язаної Росією повномасштабної війни, 25-го лютого минулого року поляки розірвали всі контракти стосовно антарктичних досліджень із рашистами, щоб жоден злотий агресорам не дістався. З 23 лютого небо України було закрите, тож експедиція, яка мала б вилітати із Борисполя 28 лютого, їхала через Польщу. "Перекладними" ми добиралися до Варшави, там поляки всіх гостинно приймали, збирали разом, і вже з Польщі допомогли нам терміново організувати квитки до Чилі. Наприкінці року вийшла серйозна історія і системна співпраця: наш корабель обслуговує дві експедиції — українську і польську. Звичайно, вони за свою частину платять. І саме цими польськими грошима ми перекрили дірку військового секвестру минулого року", — каже Євген Дикий. А цього року ситуація для Української антарктичної експедиції значно поліпшилася. "Оскільки вже було очевидно, що 2023-й рік теж військовий, то бюджет одразу робився як військовий. І ми сиділи за одним столом із фахівцями Міністерства фінансів і буквально з калькулятором рахували, що саме є мінімальними й необхідними потребами, а що можна відкласти на "після перемоги". І тому цей жорстко необхідний мінімум нам Міністерство фінансів до копійки виділило, і дуже їм дякуємо саме за державницький підхід. Вони сказали: "Хлопці, всі ваші наукові інтереси, цікавинки, відкладімо, але те, що треба для збереження інфраструктури і дуже цінні, неперервні дані — ми профінансуємо", — розповідає науковець.
"Уявіть собі, що це рік і 15 тисяч кілометрів від дому"
Психологічно, мабуть, це була найважча експедиція в усій історії української Антарктиди. І нинішня 28-ма експедиція в таких же умовах, зазначає Євген Дикий. "Я вам скажу з власного досвіду. За всю цю війну я три дні провів за кордоном, коли треба було з'їздити на нараду в Брюсселі минулого року. За ці три дні я більше перенервував і перехвилювався, ніж за рік тут. Бо як тільки ти перетинаєш кордон і опиняєшся в повній безпеці, ти абсолютно по-іншому починаєш сприймати всіх тих, кого ти залишив тут. У тебе настільки виростають страхи за всіх тих, кого ти тут лишив… І от це відчуття, що ти не можеш їм нічим допомогти – мені трьох днів, наприклад, вистачило. Я зараз дуже не поспішаю в наступні закордонні відрядження. А от уявіть собі, що це рік і 15 тисяч кілометрів від дому. У всіх тут лишилися сім'ї та друзі, у деяких родини лишалися навіть в окупації. І переживати за них, чекати кожну новину, не вилазити буквально весь вільний час із новинних стрічок, із телеграм-каналів, ловити кожну новину, час від часу отримувати похоронки (на жаль, було і таке в історії експедиції, коли гинули родичі, й тоді вся експедиція збиралася разом, допомагала пережити цю новину) — це було психологічно дуже тяжко", — зазначає Євген Дикий. Втім він наголошує, що станція активно волонтерить. "Народ намагався це якось компенсувати тим, що експедиція як тільки могла, так волонтерила. Навіть зробили спеціальні "поштівки незламності" з унікальними та ексклюзивними фото з України, які можна придбати, і всі ці донати одразу пішли для ЗСУ", — каже науковець.
"Ми намагаємося ізолювати росіян і у полярній спільноті"
В Антарктиді у росіян діють 12 станцій. Але Росія жодної нової не побудувала, вони просто "віджали" всі радянські, розповідає Євген Дикий. До 2014 року контакти українських науковців із російською експедицією були дуже активними. З 2014 року, звичайно, стосунки стали зовсім іншими, наголошує науковець. "Але навіть із 2014 до 2022-го росіяни весь час намагалися себе позиціонувати так, що всі проблеми десь там, на Великій Землі, а тут полярне братство, тут всіх цікавить тільки Антарктида – найбільш мирний континент. Я навіть сам у 2018 році був у гостях на станції Беллінсгаузен. Рашисти себе поводили "хоч до рани прикладай". Такі ж лагідні, такі ж тихі. Але все одно ти заходиш у кабінет начальника станції, який словом про політику не згадує. Але вже в його кабінеті висить портрет Путіна, стоїть телевізор і триметрова здоровенна антенна, щоб вони весь час могли ловити РТР і не випадали з поля пропаганди. Але до великої війни контакти лишалися. А зараз жодних контактів", — наголошує Євген Дикий. Більше того, українські науковці "роблять все можливе, щоб викинути росіян з усіх міжнародних організацій. Це стосується і Антарктиди теж. І зокрема, на торішньому зібранні всіх країн Договору про Антарктику (викинути звідти Росію не можна, бо це ООНівська система, і це те саме, як із Радбезом ООН), коли взяла слово російська делегація, всі делегації цивілізованих країн просто взяли і вийшли із зали. Росіяни говорили в порожнечу. Потім навпаки повернулися всі й говорили так, ніби поруч росіян немає. Був жорсткий демарш, була заява нашої делегації. Цього року очікуємо продовження цієї історії, тобто ми зараз намагаємося ізолювати росіян всюди, в тому числі у полярній спільноті", — зауважує директор Національного Антарктичного Наукового Центру МОН України.
27-ма Українська антарктична експедиція повернулася додому. Київ, 5 травня 2023 року. Фото: ФБ-сторінка "Національний антарктичний науковий центр"
"Після перемоги український криголам почне активно досліджувати дно океану"
Щодо планів Національного Антарктичного Наукового центру, то, за словами Євгена Дикого, насамперед українські фахівці почнуть повноцінно використовувати судно "Ноосфера", бо, враховуючи бюджетні обмеження, зараз вони використовують криголам тільки, щоб обслужити українську і польську станції. "Але ж ми брали таке шикарне судно не для того, щоб просто забезпечувати логістику. Це саме океанографічне судно, яке дозволяє вивчати ресурси, наприклад, морського дна на глибинах до восьми кілометрів. А хто стежить за трендами світової економіки, це зараз саме те, що на часі. Тому що на суходолі, наприклад, рідкоземельні метали, по-перше, закінчуються, по-друге, практично всі під контролем Китаю. І наразі їх пошук розвиненими країнами ведеться саме в океані. Тобто, до засвоєння саме такого господарського космосу, ще все ж таки лишається десь одне покоління. А от океан — це тренд саме найближчих пари десятиліть, і ми можемо бути в цьому тренді, ми спеціально для цього брали обладнане океанографічне судно. Наразі це для нас розкіш, але одразу після перемоги, звичайно, ми будемо повертатися до того, для чого ми його у британців купували — тобто не тільки обслуговувати станцію, а саме працювати в океані та вести дослідження. Крім того, там ще багато різних цікавинок, які наразі заморожені та відкладені, але будемо до них повертатися. Це стосується зокрема біологічних досліджень", — резюмує науковець.
Шлях 27-ї експедиції з Антарктики в Україну тривав майже місяць. На українському дослідному судні "Ноосфера" 7 квітня команда вирушила зі станції "Академік Вернадський" до Південно-Африканської Республіки. До порту Кейптауна судно прибуло 29 квітня, а звідти літаками і наземним транспортом українські науковці Антарктичної експедиції дісталися Києва.
"Академік Вернадський" — єдина українська антарктична станція. Вона розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Станція працює постійно і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Головне завдання — наукові дослідження в Антарктиді. Цьому підпорядковано життєдіяльність станції та Національного антарктичного наукового центру. Нині на станції "Академік Вернадський" почала роботу 28-ма Українська антарктична експедиція, яка виконуватиме свою місію найближчий рік.
