ЧАЕС: наслідки російської окупації

ЧАЕС: наслідки російської окупації

Цього тижня вшановували ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Минуло вже 37 років з дня трагедії. Але торік Україна та й увесь світ опинилися під загрозою повторення катастрофи — адже понад місяць ЧАЕС була під російською окупацією. У перші дні вторгнення по деяких постах моніторингу радіаційного стану фіксували перевищення у сім разів. Журналістка Українського Радіо Ірина Жданова відвідала зону відчуження і поспілкувалася зі співробітниками станції, які продовжували працювати навіть попри її захоплення.

0:00 0:00
10
1x

Перший день окупації ЧАЕС, 24 лютого 2022 року. Фото: ФБ-сторінка "Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС"

Дмитро Солоненко працює на Чорнобильській атомній електростанції на посаді змінного інженера цеху радіаційної безпеки. 24 лютого минулого року, коли російські військові захопили ЧАЕС, якраз був на зміні:

"Я працюю на другому сховищі відпрацьованого ядерного палива. На момент захоплення був на зміні, на об'єкті контролював систему радіаційного контролю. Потім ми почули вибухи, літаки. Була команда всьому персоналу від начальника зміни станції евакуюватися до захисного спорудження на АБК-1. Я та начальник зміни залишилися на об'єкті контролювати систему радіаційного та технологічного контролю. Тобто дві людини на об'єкти, всі інші були на АБК-1 евакуйовані. Окупанти, мабуть, не здогадалися про призначення об'єкта. Нас захопили десь за два чи три дні. Вони прислали свій персонал. Нам скинули відео, як станцію оточили танки, БТРи. І далі діяли за вказівкою начальника зміни станції, який контролював весь процес", — розповідає він.

Замість ліжка на підлозі каремат

За його словами, російські військові, які зайшли на станцію, взяли на себе контрольно-пропускний режим. Вони змістили наших військових, перевели їх до АБК-1 у полон і поставили своїх вартових. "Якщо щось вони заносили, зокрема, мішки з піском, ми повинні були контролювати, щоб вони не розносили радіоактивне забруднення. Ми виконували нашу звичайну роботу. Якщо вони щось заносять, виносять, заїжджають своїм транспортом, то треба було контролювати транспорт. Спілкування було, але вони намагались впевнити нас, що вони нас звільняють від чогось, а переконати їх у зворотному не вдалося", — зазначає інженер. 

"Ми були постійно на робочому місці. Як це можна для оперативної роботи описати? Ти відпочиваєш, а якщо спрацьовує якась сигналізація чи параметр перевищений, ти підіймаєшся і йдеш виявляти, що сталося. Коли вони вночі приїхали на БТР, вони стали під приточну вентиляцію об'єкта, і в нас запах гарі було чутно на весь об'єкт. Але треба було обійти все обладнання і з'ясувати, чи не горить щось на об'єкті. Потім з'ясували, що окупанти просто приїхали на БТР. Ми ночували на робочому місці. У нас не було іншого вибору, тому що там розташована система, більше нікому її контролювати", — каже Солоненко.

Дмитро показує фото тих днів — замість ліжка на підлозі каремат. Такі килимки-пазли зазвичай кладуть на підлогу в дитячих ігрових кімнатах, а на станції його використовували під час деяких робіт.

"Коли люди працюють зі сваркою, герметизують цеп, щоб колінами не стояти. Й оці каремати ми відмили та використовували як місце відпочинку", — додає він.

Так пропрацювали 25 днів

У такому режимі Дмитро Солоненко та його колеги, які були на момент захоплення станції на зміні, пропрацювали 25 днів. Це не лише надзвичайно важко, а й небезпечно — робота на ядерному об’єкті вимагає концентрації уваги й зосередженості. Лише 20 березня вдалося вперше провести часткову ротацію персоналу. Працівники, які замінили своїх колег на робочому місці, погодилися на це добровільно. Розповідає інженер відділу системи фізичного захисту Чорнобильської АЕС Вадим Пархоменко:

"Вибирали добровільно, хто хоче – їде, хто хоче – не їде, хто виявив бажання, кого не було. Дуже багато наших працівників було з Чернігова, який був окупований, тому звідти не могли взяти. Були такі хлопці, у яких дітки малі. У мене дитина з жінкою вже виїхали тоді за кордон, тому що мені було робити. Потрібно було комусь їхати. На автобусі, потім на дерев'яному човні переправлялись, де міст був зруйнований. На наших очах я бачив, як "Ескандер" стартував з білоруського берега. Зустрічали нас наче білоруси, але з очевидним російським акцентом, в масках всі. Нас супроводжували декілька БТРів. Приїхали сюди, їх тут повиходило багато", — розповідає він.

Загалом Вадимові Пархоменку довелося пропрацювати під окупацією 12 днів. Каже: склалося враження, що деякі з російських військових, які захопили станцію, взагалі не усвідомлювали потенційної небезпеки бойових дій на ядерному об’єкті.

"Був такий випадок, підійшов до мене хлопчик, мабуть, років 20, із Росгвардії. Він мені пальцем тикав, показував на саркофаги і сказав — ви не знаєте, це та станція, що по телевізору показували, чи не та? Я так розумію, вони не дуже розуміли, куди вони потрапили", — зазначає працівник ЧАЕС.

У перші дні вторгнення по деяких постах моніторингу радіаційного стану фіксували перевищення у сім разів

Певно, весь світ зітхнув з полегшенням, коли Чорнобильська атомна електростанція повернулася під контроль України. За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця, питання радіаційної безпеки турбує багатьох:

"Перші дні, коли відбулося повномасштабне вторгнення, через те, що йшла техніка рашистів, по деяких постах моніторингу радіаційного стану ми фіксували перевищення десь у два, десь в три, а десь навіть в сім разів. Чому так відбулося? Тому що фактично підняли той радіоактивний пил, який багато років був у спокої, і почали відбуватися якісь процеси. На сьогоднішні такої загрози немає. Пил вже біля землі. Найбільше досягнення, яке я вважаю дійсно досягненням, — це те, що нам вдалося спільно з працівниками Державного агентства зони відчуження, з тими людьми, які багато років тут працюють, відновити роботу системи моніторингу. Тому що повірте, безліч міністрів інших країн, першим це був міністр захисту довкілля Болгарії, він мені телефонував і запитував, а який радіаційний стан, а який рівень радіації. І завдяки нашому застосунку"ЕкоЗагроза", який сьогодні використовує весь світ, вони сьогодні можуть зайти туди і подивитися в реальному часі, який рівень або який радіаційний стан сьогодні тут є", — наголошує міністр.


Звільнена від російських окупантів Чорнобильська АЕС, 1 квітня 2022 року. Фото: ФБ-сторінка "Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine"

Заборонено перевезення відпрацьованого ядерного палива

На сьогодні Чорнобильська атомна електростанція працює під контролем фахівців. Але до довоєнного режиму роботи не повернулися. Змінний інженер цеху радіаційної безпеки Дмитро Солоненко пояснює, що змінилося на його ділянці роботи:

"Зміни є, у нас заборонено перевезення відпрацьованого ядерного палива, тобто об'єкт зараз не функціонує у повному обсязі. Ми контролюємо параметри, підтримуємо роботу обладнання, але перевезення заборонено. Там, наскільки я розумію, заміновано. І наші військові розповіли, що не можуть гарантувати безпеку перевезення, оскільки дуже близько кордон. І тому робота з перевезення відпрацьованого ядерного палива та його герметизації поки не проводиться", — зазначає він.

Тобто, за словами Дмитра Солоненка, на сьогодні призупинено процес перевезення відпрацьованого ядерного палива до Сховища відпрацьованого ядерного палива сухого типу. У червні 2021-го року, коли цей процес починали, фахівці пояснювали: старе сховище відпрацьованого ядерного палива — це сховище, так званого, "мокрого типу", і воно не призначене для довгострокового зберігання відпрацьованого ядерного палива. Термін його експлуатації завершується наприкінці 2025 року. Тому збудували нове сховище "сухого" типу. Воно розраховане на зберігання відпрацьованого ядерного палива протягом 100 років. Тоді, влітку 21-го, прогнозували, що процес переміщення відпрацьованого ядерного палива з Чорнобильської АЕС до нового сховища триватиме приблизно 10 років. Повномасштабна війна внесла у цей прогноз свої корективи, і поки що невідомо, до яких наслідків це призведе.

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"