Фото: Пресслужба Сергія Бабкіна
Сьогодні ти презентуєш свою нову пісню "Непробивна". Як з'явилася її ідея?
Я ще з дитинства мріяв про суперсилу, про супергероїв, про те, щоб все відбувалося по кліку пальців. Я вірю в силу людей, у силу природи. Але є сила, яку ми не можемо бачити, навіть не можемо її відчувати – але я знаю, що вона є. Ця сила допомагає нам кожен день, кожну хвилину.
У важкий час для нашої країни я став про це думати. Я почав бачити сни про те, що якесь створіння, якась сила з'являється і починає знищувати всю цю гидоту, що прийшла на нашу землю. Знищує просто одним поглядом. І все це якось трансформувалося та з'явилося у вигляді пісні. Нарешті через мої думки про це народилася пісня "Непробивна".
На обкладинці до цієї пісні зображена плитка від бронежилета зі слідами від куль. А от хто чи що у твоєму житті робить тебе непробивним?
Все і всі, кого я знаю. Хто поруч зі мною. До кого можу звернутися і знаю, що отримаю допомогу. Кожен, кого я люблю, мої рідні. Моя земля. Мої дії – творчість, натхнення. Сила та енергія Всесвіту. Все що навколо мене в моєму колі, все що в моєму світі – робить мене сильнішим. І міцнішим, і непробивним. Все до чого я торкаюсь і все що торкається мене. Все що я чую, все що я бачу, все що в мене всередині.
Звісно, не можу не згадати про наших воїнів. Мене робить сильнішим кожен їх крок, кожен їх успіх. Україна переможе обов'язково. І ця думка, ця надія і ця віра теж роблять мене сильнішим.
Фото: пресслужба Сергія Бабкіна
У нас, в українців, є лють. Але поруч із цим у нас є добро, щирість, світло, любов. Я вірю, що після перемоги ми зможемо впоратися з люттю та ненавистю. І станемо знов тими, якими ми є насправді
Через війну ми пережили багато суму, болю, злості. Як, на твою думку, після цього всього не стати лютими на все життя?
Лють – це особливий стан. Він виникає в людині в особливий момент. Це природньо, це потрібно. В мене була лють з самого початку – і це нормально. У хлопців на передовій теж вдосталь люті – і це їм допомагає. Вона як ліки, для того, щоб триматися самому і тримати свого побратима.
Але коли потяг набрав швидкість – він одразу не зупиниться. Ще буде якийсь час ця лють із нами. Але вона не потрібна для нормального, мирного життя. І щоб вона не залишилася з тобою на все життя, треба буде з собою працювати. Налаштовувати свої внутрішні інструменти. І це можна зробити. Є багато вправ і практик, щоб впоратися зі своєю люттю в ті моменти, коли вона взагалі не потрібна, бо вона може погано впливати на твоє здоров'я, на твій стан, на твоє тіло, на твоє серце та душу. У нас, в українців, є лють. Але поруч із цим у нас є добро, щирість, світло, любов. Я вірю, що після перемоги ми будемо працювати та зможемо впоратися з люттю і ненавистю. І станемо знов тими, якими ми є насправді.
Над чим ти зараз працюєш і про що будеш розповідати у наступних релізах?
Я зараз майже закінчив пісню для нашої харківської 127-ї окремої бригади. Для мене це честь – вони зробили мене своїм амбасадором. Коли я був у Харкові на концерті, вони про це офіційно оголосили. Нагородили навіть мене. Я кажу – так, а що мені потрібно зробити? І вони попросили пісню. Я її майже закінчив і, можливо, десь наприкінці квітня вона вийде.
Вона дуже крута, і я з того тішусь. Я намагався вкласти в неї все. Щоб вона була просто сталева. Я захотів, щоб хлопці теж взяли участь у записі. На початку пісні я вставив фрагмент, як вони переговорюються між собою по рації, ми записали, як вони кричать "Смерть ворогам – уклін Богам!". Тобто, вони теж є у пісні.
І ще планую одну пісню, над якою зараз працює в Києві саундпродюсер Віталій Телезин. Ще навіть назви не знаю цієї пісні – але вона буде надихаючою. Такою, що об'єднує людей. Буде світла та сильна пісня. А далі вже планую альбом. Планував спочатку ЕР, але тепер думаю, що то може бути повноцінний альбом, бо пісень у мене вдосталь.
Редакторки текстової версії - Світлана Берестовська і Міла Кравчук
Підписуйтеся на подкаст "Вікенд Нової Музики" на найбільших подкаст-платформах, щоб першими дізнаватися про найяскравіші музичні новинки від українських артистів.
