В Україні 7 мільйонів незареєстрованих переселенців — Верещук

В Україні 7 мільйонів незареєстрованих переселенців —  Верещук

Щонайменше 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб (ВПО) зареєстрували на сьогодні внаслідок розв'язаної Росією війни в Україні. Про це повідомила в ексклюзивному інтерв'ю Українському Радіо віцепрем'єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук. За її словами, кількість незареєстрованих переселенців сягає 7 мільйонів.

0:00 0:00
10
1x

Фото: Віктор Ковальчук / УНІАН

Найближчим часом в Україні мають ухвалити нову стратегію щодо внутрішньо переміщених осіб, яка діятиме до 2025 року. І крім стратегії, буде ухвалено операційний план, де покроково визначать відповідальних за кожен напрям: працевлаштування, психосоціальна реабілітація, інтеграція у "приймаючі" громади та найголовніше — де на все це брати гроші? Про це розповіла в ексклюзивному інтерв'ю Українському Радіо Ірина Верещук. 

"Ми розуміємо, що ухвалення нової стратегії більш ніж актуальне, бо рік війни показав, що наразі чинна стратегія вже не відповідає викликам. Йдеться про півтора мільйона людей-переселенців, зареєстрованих до 24 лютого 2022 року. Сьогодні ми говоримо про щонайменше 5 мільйонів зареєстрованих переселенців, а кількість незареєстрованих статистика оцінює у 7 мільйонів. Це величезна "держава в державі", бо деякі європейські країни менші за населенням за цю кількість українців, які перемістилися. Після 2014 року робота української держави майже не була побудована — тоді переселенцям не надавали безкоштовного житла, грошей на сплату комунальних послуг, а ті 442 гривні були ні про що. Зараз держава щомісяця виплачує 2 тисячі гривень на дорослу людину, 3 тисячі на дитину і на людину з інвалідністю. Ми вже виплатили понад 55 млрд торік, і хочу запевнити, що цього року виплати продовжаться. Сьогодні ми говоримо про ті програми, які допомагають знайти роботу. Це дуже важливо — людина мусить бути працевлаштована. Також говоримо про програми, що допомагають у лікувальних закладах. Є спеціальна МОЗівська програма, яка надає безкоштовні ліки. Говоримо також про школи і садочки для дітей, тобто про все, що пов’язане з тимчасовою інтеграцією. Ми розуміємо, що частина людей захоче повернутися після деокупації. Стратегія на це й спрямована", — запевнила віцепрем'єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Ірина Верещук також прокоментувала статистику, за якою лише третина внутрішньо переміщених осіб мають роботу.

"На сьогодні є декілька причин, у тому числі психологічні. Як зазначають психологи, середньостатистичній жінці, що виїхала з дитиною із зони обстрілів, потрібно чотири місяці, аби вийти зі стану первинного стресу і почати думати про роботу. І ці чотири місяці з нею мають працювати люди, допомагати їй у громаді. Має бути налаштований механізм. Ба більше, є жінки, які з наступного дня шукали роботу і не змогли її знайти. Бо роботодавець, наприклад, відмовляється, коли знає, що ця людина — ВПО (Внутрішньо переміщена особа  в українському законодавстві це громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка законно перебуває на території України і яку змусили залишити своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, окупації  ред.) Бо думає, що це ненадовго, що людина може поїхати за два-три місяці, і він втратить працівника. І ми зараз працюємо саме з роботодавцями, щоб вони отримали стимул. Є програма, яка виплачує 6700 грн кожному роботодавцю два місяці за кожного працевлаштованого ВПО. Вона працює недостатньо ефективно. Ми зараз шукаємо шляхи через наших міжнародних донорів та партнерів, щоби доплачувати працедавцю за влаштованого ВПО. Нам дуже потрібно, щоб переміщені особи знаходили роботу, навіть якщо це буде короткотерміновий контракт — пів року чи рік. ВПО мають працювати, вони не можуть закритися і жити ізольовано, дивитися тільки новини і розповідати одне одному свою біду. Потрібно соціалізуватися, йти у колектив, громаду, ставати активними її членами",  — наголосила віцепрем'єр-міністерка.

Водночас Ірина Верещук пояснила — що може запропонувати держава для переселенців, житло яких зруйноване вщент. 

"Уже ухвалено закон 7198, який визначає власне компенсацію. Так звані ваучери, компенсаторний механізм, якщо житло зруйноване. До прикладу, Маріуполь. Ми розуміємо, що люди у найближчий рік не зможуть туди повернутися, навіть якщо буде деокупація. Нам потрібен час на розмінування та відбудову. А отже, такі люди мають отримати свої сертифікати — усереднений метр квадратний, і тоді у будь-якому регіоні вони зможуть купити собі житло. Первинне чи вторинне — це буде їхній вибір. Це механізм, але тепер треба знайти джерела наповнення, звідки взяти гроші. І тут важливою є допомога наших донорів, міжнародних партнерів", – зазначила віцепрем'єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

23 лютого цього року Верховна Рада ухвалила закон 7198 "про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації". Він передбачає створення державного реєстру пошкодженого та зруйнованого війною майна та порядок компенсації за нього від держави. Компенсації надаватимуть винятково за пошкоджене чи зруйноване майно з 24 лютого 2022 року.

 

Останні новини
ЗСУ можуть атакувати кораблі російських окупантів не лише дронами — експерт
ЗСУ можуть атакувати кораблі російських окупантів не лише дронами — експерт
Мультипредметний тест — 2023: особливості, нововведення, умови складання. Розповідають освітяни
Мультипредметний тест — 2023: особливості, нововведення, умови складання. Розповідають освітяни
Республіканці шантажують демократів — Осипенко про загрозу дефолту США
Республіканці шантажують демократів — Осипенко про загрозу дефолту США
Кіссінджер — найефективніший держсекретар США чи військовий злочинець?
Кіссінджер — найефективніший держсекретар США чи військовий злочинець?
"Ми друкуємося попри обстріли" — харківська учасниця Варшавського книжкового ярмарку
"Ми друкуємося попри обстріли" — харківська учасниця Варшавського книжкового ярмарку
Новини по темі
Для звільнення книжкового ринку від "русского міра" бракує лише підпису президента — Шамайда
Дмитро Лінартович про відновлення після поранення, свої виступи і диск Залужному
Як захистити право на працю під час війни? Поради адвокатки Гудій
Битва за Бахмут знищила наступальний потенціал російської армії — Сиротюк
Ташева: хто працюватиме в Криму після деокупації і кого вважати "колаборантом"